Корупційна схема з виділенням частини парку "Нивки" у Києві під забудову, через яку 2 листопада НАБУ і САП повідомили заступнику голови КМДА Петру Оленичу про підозру у зловживанні службовим становищем, була б неможливою, якби на момент ухвалення рішення Київрадою діяв законопроєкт про містобудівну реформу 5655. Про це пише видання "Телеграф".
Видання нагадує, що у грудні 2019 року Київрада рішенням №579/8152 передала ділянку з кадастровим номером 8000000000:88:008:0016 в оренду ТОВ "Українська марка" (34414301) строком на п'ять років для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу. Цим же рішенням міськрада планувала виключити цю ділянку із Програми розвитку зеленої зони Києва до 2010 року та зменшити площу озеленених територій загального користування східної частини парку "Нивки" з 44,94 га до 44,33 га.
Пояснювальну записку, де йшлось про таке цільове призначення землі, підписав особисто нинішній заступник голови КМДА Петро Оленич, який був тоді головою земельного департаменту КМДА.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві крали на ремонті енергооб'єктів після обстрілів
"Проблема в тому, що у графічних матеріалах Генплану та Містобудівному кадастрі Києва ділянка вказана як паркова зона. Саме цю "підміну" фактично і пред'явили НАБУ і САП у підозрі заступнику голови КМДА. Активісти, які виходили на захист парку проти незаконної забудови, ще 2020 року звертали увагу, що зміну цільового призначення якщо й провели – то зробили це без погодження з Кабміном. Хоча мали б це зробити, адже йдеться про природну пам'ятку державного значення", – йдеться в матеріалі.
На думку детективів НАБУ, Оленич провів "підміну", аби забезпечити гарантоване голосування за проєкт рішення. Згодом рішення Київради було скасовано Північним апеляційним господарським судом.
Автори матеріалу переконані, що у разі ухвалення, подібній ситуації міг би запобігти закон про містобудівну реформу 5655.
"По-перше, цифровізація всіх дозвільних процесів дозволила б відстежити весь шлях документів, які готувалися до винесення на сесію Київради – і зафіксувати, хто і на якому етапі реально "змінив" цільове призначення ділянки без погодження з Кабміном і всупереч уже наявним документам більш високого порядку. По-друге, уже на етапі підготовки синхронізація всіх містобудівних документів не дала б можливості такому проєкту пройти автоматичний моніторинг, адже через невідповідність документ просто не сформувався б і, умовно кажучи, "світився червоним" на всіх подальших етапах для всіх учасників процесу. І, відповідно, будь-яке подальше ігнорування цього "сигналу" фіксувалось би в системі, автоматично перетворюючи таку дію / бездіяльність на підставу для кримінальної відповідальності", – йдеться в статті.
Крім того, як відзначають автори, виділення землі під забудову в паркових зонах фактично було б неможливим, оскільки йдеться про особливо високий рівень моніторингу – і спроби щось зробити відносно цієї ділянки одразу "висвітилися" б на рівні центральних органів влади.
"Приклад справи Оленича доводить, що рано чи пізно схема все одно буде викрита, а антикорупційні органи зможуть довести її щонайменше до вручення підозри. У цьому випадку знадобилось чотири роки і рішення суду про скасування незаконного рішення Київради. Проте в разі впровадження цифровізації процесів антикорупційного контролю схеми будуть мінімізовані вже на етапі підготовки такого рішення. У разі ж його ухвалення – притягнення до відповідальності всіх його учасників стане в рази швидшим, а ресурсів на документування і доведення їхньої провини йтиме кратно менше", – резюмували журналісти.
Заступник голови КМДА Петро Оленич відреагував на підозру у зловживанні службовим становищем. Заявив, що НАБУ вводять в оману.
"Насправді ж Департамент земельних ресурсів діяв згідно з чинним законодавством і на підставі рішення Київської міської ради. Всі дозволи і містобудівна документація були видані ще в 2017-18 роках (до зайняття мною посади), а проект погоджений відповідними органам влади", – написав Оленич.
Він зазначив, що готовий до співпраці з правоохоронними органами.




















Коментарі