Менше "броні", мобілізація за кордоном та жінки на службі – що прописали депутати

Кабінет міністрів вніс до парламенту законопроєкт, що стосується мобілізації, військового обліку та проходження військової служби.

Щоправда, документ зустріли негативно. Законопроєкт про мобілізацію містить норми, що прямо суперечать Конституції України, заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Однак подробиць не розкрив. Що ж написали депутати – у матеріалі Gazeta.ua.

Чому потрібен новий закон?

Питання мобілізації та демобілізації дуже гостро стоїть в Україні. Насамперед тому, що війську потрібно поповнення людьми. А ті, хто давно перебуває на службі, потребують заміни та відпочинку.

Наразі законопроєкт передали на розгляд відповідному комітету Верховної Ради України та на ознайомлення народним депутатам для обговорення у робочих групах. Ці обговорення продовжаться до 10 січня. Після цього законопроєкт буде подано на розгляд Верховної Ради.

Однак, ймовірно, через чутливість теми та багато зауважень дискусії будуть довгими та ми побачимо велику кількість правок.

 

Диджиталізація та нові обов'язки для ЦНАПів і поліції

Перш за все, проєкт закону передбачає посилення ролі цифрових технологій. Стаття 22 майбутнього закону зобов'язуватиме призовників, військовозобов'язаних і резервістів зареєструвати електронний кабінет, куди надсилатимуться повістки. Форму для реєстрації додатково повинен затвердити Кабмін. Влада обіцяє повідомляти про виклики до ТЦК та СП на електронну пошту військовозобов'язаних. Варто зазначити, що поважними причинами неприбуття може бути стихійне лихо, хвороба військовозобов'язаного або смерть його близьких родичів. За новими правилами, громадяни повинні пройти медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах на підставі рішень військово-лікарської комісії, щоб визначити придатність або непридатність до військової служби.

Але пропонують і офлайн рішення. Зокрема, наділити поліцейських повноваженнями роздавати повістки. Досі це робили військові ТЦК та СП. Крім цього, уряд хоче законодавчо закріпити надання дозволу поліцейському або військовому ТЦК та СП фільмувати і фотографувати процес вручення повістки. Крім працівників поліції, хочуть дати повноваження центрам надання адміністративних послуг для уточнення облікових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів та військовослужбовців.

За кордоном теж доведеться ставати на облік

Наразі військовий облік громадян України, котрі постійно мешкають за кордоном, не ведеться. Але тепер Кабінет міністрів розробить механізм ведення військового обліку громадян, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко зазначив, що вже відбулось декілька зустрічей в закритому режимі з Міністерством оборони, Генеральним штабом для того, щоб проговорити основні акценти щодо оновленої версії законопроєкту про мобілізацію. За його словами, якщо людина перебуває за кордоном, вона теж має пройти ідентифікацію. А якщо не пройде, то це означає, що "будуть наслідки".

"Одним із наслідків, наприклад, може бути – не будуть надаватися консульські послуги. Тобто якщо прострочений паспорт, ніхто нового не надасть. Людина не зможе робити консульські послуги у вигляді довіреності, бо багато роблять довіреності на суди в Україну, щоб або продати майно", - розповів Івченко.

За його словами, також зміни будуть і щодо банківських послуг. Банк запросить нову ідентифікацію, але в ній має бути ця посвідка про військовий облік.

"Це означає, що можуть відключитися навіть банківські картки", - сказав нардеп.

Оновлення щодо броні та мобілізації жінок

Президент Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції для ЗМІ він категорично заявив, що "ніколи не підпише закон про мобілізацію жінок". Втім, "слуга народу" Мар'яна Безугла написала, що зміни спрямовані на значне розширення груп жіночої статі, які підлягають обліку та можуть бути мобілізовані під час воєнного стану.

Наразі законодавство передбачає облік у військових структурах лише для двох певних категорій жінок. З початку жовтня в Україні жінки, що мають медичну чи фармацевтичну освіту, стали на військовий облік. Поза тим, у представництві МОЗ уточнили: постановка на облік не означає мобілізацію. Також на військовому обліку зобов'язані бути всі жінки, які мають спеціальність або професію, що має зв'язок із відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною у списку Міноборони. Окрім цього, вони повинні відповідати вимогам за станом здоров'я та віку для проходження служби. Варто зазначити, що жінки також виконують бойові завдання на передовій поруч із чоловіками, так і працюють на тилових посадах. Станом на жовтень 2023 року за даними Кадрового центру ЗСУ кількість жінок у ЗСУ зросла до 62 062 осіб, із них військовослужбовиць – 43 479 осіб.

Не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані з-поміж громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв'язку зі звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Не будуть мобілізовувати й чинних народних депутатів. Колишні народні обранці випадають з броні. За задумом уряду, участь у війні омине всіх держслужбовців категорії "А". До неї належать усі міністри, їхні заступники, керівники центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабміну та їх заступники; керівник апарату Верховної Ради та його заступники.

Держслужбовці категорій "Б" і "В" – наприклад, голова ОДА, його заступники та співробітники держадміністрації – зможуть розраховувати на 50% броні. Натомість в органах місцевого самоврядування будуть бронювати тих посадовців, котрі забезпечують життєдіяльність – тобто мова про працівників критичної інфраструктури. Центральна влада змінює підхід до класифікації видів військової служби. Має зникнути строкова військова служба. Замість неї буде базова військова служба, яку проходять чоловіки віком від 18 до 25 років.

Більше не буде обмежено придатних

Кабмін збирається прибрати з закону обмежено придатних осіб у воєнний час. Натомість військові-лікарські комісії після обстеження чоловіків ухвалюватимуть такі рішення: "придатний для військової служби", "непридатний до військової служби", "тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування" і "підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду".

Ще одна новина – мобілізувати можуть засуджених за їхнім бажанням до відбування покарання з випробуванням. Втім, категорично не братимуть на фронт засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів щодо невиконання наказу, порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, дезертирства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми маємо створити трибунал для Путіна вже зараз" – Олександра Матвійчук

Держава має на меті конкретизувати терміни військової служби. Наприклад, особи віком від 18 до 25 років (крім осіб офіцерського складу) під час воєнного стану укладають контракт на один рік. Що стосується військовозобов'язаних, які проходили безперервну військову службу під час дії правового режиму воєнного стану протягом 36 місяців та були звільненні зі служби у запас, то вони можуть укласти нові контракти шість місяців.

У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

"У лютому-березні почуємо взаємні звинувачення про те, "хто винен, що мобілізація досі провалена"

Микола Мельник, військовослужбовець, політолог:

"Найбільша проблема – це те, що функції ТЦК перекладають і дублюють органи місцевої влади. Якщо раніше вони тільки сприяли мобілізації, то тепер вони за це відповідають. При цьому, фінансів на виконання даних функцій держава не дає – їх у бюджеті немає. Тобто вимагатимуть виконання повноважень без фінансування. Суто адміністративно це дуже складно буде втілити у життя. Десь у лютому-березні почуємо взаємні звинувачення між органами місцевої влади та Міноборони про те, "хто винен, що мобілізації досі провалена". Пан Лубінець відзначає, що певні норми порушують права людини і Конституцію, але останнє вирішує Конституційний суд. А друге – треба посилити відповідальність за те, що люди невчасно приходять до ТЦК, не оновлюють свої дані. В Кримінальному кодексі прописати, і тоді це буде оформлене грамотно. Ці норми можна до другого читання доробити.

Щодо базової військової підготовки теж питання. Її, по суті, просто назвали по іншому. А питання в тому, що в нинішньому виді вона не продукує якість. Закон, з одного боку, підіймає дуже багато питань і це дуже добре. З іншого – без погодження цих норм з органами місцевого самоврядування, ветеранськими організаціями, приватним сектором нічого у них не вийде.

Втрата "броні" для чиновників – це абсолютно медійна історія. У нас було вісім скликань Верховної Ради. Оновлюються вони десь наполовину, також треба врахувати жінок. І вийде, що мобілізувати тут можна не більше тисячі чоловіків. Тобто це просто гарно звучить для медіа. Це просто ні про що. Щодо держслужби – ця норма теж не буде так реалізована. Тому що бюрократичний апарат має працювати. Можливо, будуть скорочення. Але з важливих посад людей не відправлятимуть на фронт. А написано це красиво. Тут треба врівноважувати потреби тилу, економіки та армії.

Облік чоловіків за кордоном не вийде так реалізувати, як хочуть автори закону. Тому що не всі країни зацікавлені, щоб українські чоловіки повернулися. Скажімо, для Естонії це зайва робоча сила, яка їм не потрібна. А Німеччині, навіть Польщі, Штатам – робоча сила потрібна. Вони не будуть скасувати візи. Німеччина вже заявила, що примусово нікого через консульства проганяти не буде. Бо їм потрібні робочі руки.

У законі багато незрозумілих механізмів реалізації. Тому що є закон і практика його застосування. Будуть дуже великі питання в органів місцевого самоврядування, у наших дипломатичних місій, правоохоронців. Так, закон можна прийняти у першому читанні. Тому що це показує, що нам потрібно змінювати цей інститут. А у другому читанні вже вносять зміни. І їх треба вносити, бо в такому стані закон не дасть того результату, який очікує Міноборони".

×