За два дні до початку саміту у Швейцарії несподіваний візит українського президента до саудитів може суттєво вплинути на перебіг зустрічі задля досягнення справедливого миру. У деталях розбиралася Gazeta.ua.
Раптовий переліт
Володимир Зеленський у середу, 12 червня, відвідав Саудівську Аравію з неоголошеним візитом. Переліт у місто Джидда стався так раптово і був настільки втаємниченим, що високого гостя спершу прийняв заступник губернатора регіону Мекка. Про що вони спілкувалися, нині невідомо. Але ця деталь свідчить про несподіванку з боку президента України - бо надалі він зустрівся з принцом-спадкоємцем трону Мухаммадом бін Салманом. Можна припустити, що Володимир Зеленський повідомив губернатору Абдель Азізу про мету візиту, той доповів "нагору" і перемовини з принцом стали можливими.
Однак вони відбулися не у столиці королівства Ер-Ріяді, а у тій же Джидді. На загал було повідомлено про факт візиту лише у четвер, 13 червня. Першим про це написав у мережі керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
Джидда-2
Судячи з відеоматеріалів про зустріч, які розмістив Андрій Єрмак,на прийомі у принца були також міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та його перший заступник Андрій Сибіга. Останній, до слова, 13 червня встиг зустрітися з послами Іспанії та Португалії в Україні. Тому українська делегація мала повернутися до Києва, максимум, до ранку 13 червня.
Про що ж говорили Зеленський та його команда у Джидді? Для цього варто згадати, що пов'язане із цим містом. Нагадаємо, саме у Джидді у грудні 2023 року була неформальна зустріч щодо врегулювання російсько-україського конфлікту. Тоді у ній взяли участь представники більш ніж 40 країн світу, серед яких,- що важливо, - Китай та Індія. Тоді це було потрактовано як першу спробу майданчика для контактів колективного Заходу (участь у зустрічі брали представники США) та Глобального Півдня. Українська сторона тоді оцінила зустріч як продуктивну, хоча відсутність спільної заяви за підсумками обговорення дала формальні підстави Росії говорити про провал мирних ініціатив.
Тоді Володимир Зеленський заявив про вимогу виводу російських військ з території України на кордони 1991 року та скликання широкого мирного саміту. Вочевидь, Швейцарський саміт якраз і є тим, про що говорили у Джидді наприкінці 2023 року.
Тому, якщо нинішній переліт із Німеччини до Саудівської Аравії був неанонсованим, то в королівстві його, як мінімум, припускали.
Повна і коротка формули миру
На неформальній зустрічі у 2023 році у Джидді були досягнуті певні результати. Міністерство інформації Саудівської Аравії повідомило, що учасники погодилися з важливістю продовження консультацій з мирного врегулювання. А представники європейських держав розповіли про плани створити робочі групи з вирішення конкретних проблем цієї війни, а це вже процеси, котрі можуть мати конкретні результати.
Не виключено, що за цими результатами і прибув до Саудівської Аравії Володимир Зеленський цього разу, маючи на меті коротку формулу миру, яку буде винесено на Швейцарський саміт, якщо Глобальний південь не готовий до сприйняття повної. Від принца Мухаммада бін Салмана він почув, згідно з офіційними повідомленнями, про зацікавленість та підтримку королівством усіх ініціатив, спрямованих на врегулювання кризи. Важливо, що обидва лідери обговорили гуманітарні питання, спричинені війною Росії в Україні.
Китайське питання не закрите
З усього, можемо припустити, у Джидді цього разу йшлося про участь Саудівської Аравії у Швейцарському саміті миру. У разі домовленості, офіційний Київ би не мовчав. Однак Саудівська Аравія ще може здивувати. Скоріш, у Джидді також говорили про присутність представників Китаю у Бюргенштоці. Загалом, сюрпризи від Глобального Півдня можуть бути й неанонсованими.
"Важливо залучити Глобальний південь, бо у них особлива економіка та особливі стосунки з Росією", - говорить Зеленський у відео про Українську формулу миру. За його словами, після участі у саміті цим країнам уже буде складно пояснити свою співпрацю з РФ.
І це особливо цікаво, адже Пекін оголосив про наміри провести "альтернативний саміт миру" за участі Росії. Однак жодні перемовини не будуть результативними без присутності обидвох сторін. Чи готовий Китай в обмін на участь української делегації в альтернативному саміті делегувати когось у Швейцарію? Ще та інтрига.
Шістнадцята безпекова угода
Адже колективний Захід виклав карти на стіл. США оголосили про підписання 13 червня, під час зустрічі Джо Байдена із Володимиром Зеленським, угоди з Україною про гарантії безпеки. Документ не передбачатиме ратифікації та не покладає на Сполучені Штати обов'язку направляти свої війська для захисту України у разі нападу, але Білий дім проводитиме консультації протягом 24 годин. Як і попередні, ця угода включає поглиблення співпраці в оборонній промисловості (зокрема, спільні тренування), в обміні розвідданими, у кібербезпеці та в інших галузях. Однак наступник Байдена, або й сам чинний президент, у разі переобрання на новий термін, матиме можливість переглянути або скасувати дану угоду. Хоча про документ стало спершу відомо зі ЗМІ (а радник президента Джейк Салліван дав підтвердження лише згодом), уже є й критика - мовляв, у тексті майже немає цифр, а угода передбачає фінансову допомогу Україні протягом 10 років. "Це угода про надання допомоги, а не безпекова угода, як її нам хочуть представити очфільники країни, - застерегла народна депутатка Іванна Клімпуш-Цинцадзе. - Дуже небезпечно з точки зору самообману й обману українського суспільства. Немає жодної іншої гарантії безпеки України, крім членства у НАТО".
Про безпекову угоду зі США стало відомо пізно ввечері 12 червня, а вдень 13 червня додалася ще одна угода - з Японією. Але що насправді може статися у Бюргенштоці?
Останні приготування
Не варто завищувати очікування від Глобального саміту миру, котрий ще кілька тижнів тому названо інавгураційним, зазначив політолог Максим Несвітайлов. Не очікує проривів і науковий директор Центру публічної дипломатії Олексій Полегкий.
"Треба визнати, що для переговорів, дипломатичних зусиль це гарний майданчик, але підготовка не так іде, як нам хотілося, - зазначив він. - Насправді низка країн намагаються дистанціюватися від цієї події не тому що вони проти, а щоб підвищити свою суб'єктність або через залежність від Китаю, Росії намагаються не втрачати якісь "плюси" від співробітництва з цими країнами".
Експерт висловив занепокоєння, що завищені очікування від саміту ризикують спрацювати у "мінус", оскільки резолюції, котрі можуть бути підтримані всіма країнами, виявляється слабкими та утворять загрози для України у майбутньому. "Якщо у документах не буде згадки про територіальну цілісність України та про вивід військ РФ як базову передумову досягнення миру, на це будуть посилатися ті країни, у котрих умовно нейтрально-негативне відношення до України. Тоді нам важче буде ухвалювати ті резолюції, котрі корисні для нашої країни", - наголосив Полегкий.
Утім, він припускає посилення протистояння між країнами Глобального Півдня. Зокрема, між Китаєм, Індією та Філіппінами, котрі візьмуть участь у саміті миру.
Загроза у комюніке та головний позитив
Допоки не буде напрацьовано реального комюніке, котре б підтримувала більшість країн, оголошувати про саміт миру як і гнатися за кількістю країн – передчасно. Так зазначила Іванна Клімпуш-Цинцадзе: "Ми ризикуємо отримати слабке комюніке", - каже вона. Можливо, краще було б без нього, щоби не дати підстав Росії просувати свої тези.
Загалом, саміт миру важливий можливістю просувати свої наративи, - вважає політолог Артем Бронжуков. "Навіть якщо хтось не доїде - Україну почують", - зазначив він.
Сам механізм цих конференцій напрацьовувався паралельно із підготовкою українського контрнаступу, - вважає публіцист Віталій Портников. Якщо Україні вдасться звільнити частину своїх територій, особливо якщо вона проб'є коридор до Криму, тоді, мовляв, треба запропонувати РФ якісь умови. "Я вважав і тоді, що станція "Україна незалежна держава" країною-агресором давно пройдена. Не знаю, якими мотивами керувалися при підготовці до саміту. Але якби саміту не було, його потрібно було вигадати, бо українське керівництво опинилося у ситуації справжнього дипломатичного протистояння з Китаєм, який пішов у серйозно підготовлену атаку", - каже Віталій Портников.
Тому, навіть за наявних ризиків і загроз, ідея саміту є успішною зі старту, бо свідчить про перехід України до активної дипломатичної позиції.
3 
8759
Коментарі
1