25 липня, на 12:00, Центральна виборча комісія опрацювала 99,87% протоколів із виборів народних депутатів України. Голосування відбулося 21 липня.

П'ять партій проходять до Верховної Ради. "Слуга народу" отримує 43,16%, "Опозиційна платформа — За життя" — 13,03%, ВО "Батьківщина" — 8,18%, "Європейська солідарність" — 8,1%, "Голос" — 5,83%.

Не долають 5% бар'єра, але отримують фінансування на п'ять років із держбюджету шість партій: Радикальна партія Олега Ляшка, "Сила і честь" Смешка, "Опозиційний блок", "Українська стратегія Гройсмана", Партія Шарія і ВО "Свобода".

"Громадянська позиція" Анатолія Гриценка має 1,05%.

На мажоритарних округах перемагають переважно кандидати від "Слуги народу" — 130. В "Опозиційної платформи — За життя" — шестеро, троє — в "Голосу", по двоє — в "Європейської солідарності" та "Батьківщини".

— Найбільший виклик для влади Зеленського — люди Кремля у парламенті, — каже політичний оглядач 55-річний Леонід Швець.

— У них ходитимуть великі гроші. Не Порошенко і Тимошенко будуть головною проблемою для президента і його команди. А Медведчук, Бойко і решта п'ятої колони, яка мотається в Москву. Зеленський має пам'ятати: Медведчук — це загроза національній безпеці.

З ким формуватиме коаліцію "Слуга народу" і чи взагалі робитиме це?

— Вони самі не сподівалися, що візьмуть більшість. Тому трохи "чухають ріпу", не розуміючи, що з цим робити. Попередньо — були плани йти на коаліцію. Їх цікавив "Голос". Ніхто не виключав, що можлива співпраця з Юлею Тимошенко, але без її прем'єрства.

Зараз, коли "Слузі народу" нібито ніхто не потрібний, є спокуса бути самим. З іншого боку, конституційна більшість (понад 300 депутатів. — ГПУ) нікому не завадить. Тому все-таки спробують створити суперкоаліцію, залучатимуть самовисуванців.

Монобільшість — явище нове. Про що свідчить такий вибір українців?

— Послали попередній політичний клас.

Що це означає для країни?

— Ризики, виклики і можливості. А в якій пропорції, це вже як вийде. Ризики — високі, можливості — шикарні.

Як це змінює взаємини всередині влади?

— Поки що є одна точка, яка уособлює нову владу. Це президент.

На Зеленського чиниться великий історичний тиск, якого досі не було. У людини в руках усе, щоб змінити країну.

Стара гвардія — багаторічні народні депутати Ігор Кононенко, Сергій Пашинський, Олександр Грановський, Сергій Ківалов, Богдан Дубневич — не пройшли на округах. Чому?

— Навіть Борис Колесніков (співголова партії "Опозиційний блок". Балотувався в окрузі №49 на Донеччині. — ГПУ).

Вони уособлювали минуле. Мали гроші, адміністративний вплив, упізнаваність. Але це спрацювало проти них. Більшості українців це набридло. Політичний клас виявився імпотентним у ситуації історичного виклику, який постав перед Україною 2014-го.

На що спиратимуться Зеленський і його партія, коли обиратимуть прем'єр-міністра?

— Щоб прийшли люди, які хочуть змін і бачать їх. Та де таких брати? Це проблема.

На чолі уряду має стати технократ, якому було б цікаво зробити незворотні реформи, що справді змінять країну. Створити умови для середнього класу — який і має бути хребтом країни. Бо поки що є дуже багаті люди, які багатіють на корупційних зв'язках із владою. І є великий прошарок бюджетозалежних.

Дії мають бути рішучі, системні. Постійний рух. Тоді можуть відбутися зміни.

Імовірною кандидатурою на посаду генпрокурора в Офісі президента назвали Руслана Рябошапку.

— Це важливе призначення. Запит на справедливість за п'ять років посилився. Він не був втамований. Президенту потрібна людина, якій він довірятиме. Рябошапка — такий.

Якою буде якість нового парламенту?

— Не поділяю думки, що "все пропало". Мовляв, прийшли фотографи з тамадами і ніхто нічого не вміє. У кожному українському парламенті були люди без державницької освіти. Крім того, у Раді є великий апарат — знаються на законодавстві, можуть навчити, підказати, підправити. У народних депутатів є можливість наймати помічників-консультантів. Законодавчій роботі можна навчитися.

А перезавантаження влади вже відбувається. Йдуть нові люди, з новою стилістикою.

×