Із Верховної Ради в п"ятницю йде екс-депутат 64-річний Валентин Тризна. Разом із іншими нардепами першого скликання він прийшов на відзначення 20-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет. Спікер вручав кожному грамоти та квіти. Усіх частували шампанським. У залі з трибуни виступив прем"єр Микола Азаров. Після того Тризна попрямував додому. Кореспондент "ГПУ" перестрів його в парку біля парламенту.
Чому так рано йдете?
— Бажання немає все це слухати, — каже, викидаючи цигарку. — Прем"єр-міністр — одне слово українською, друге російською. Ти представник України, громадянин! Президент зумів вивчити українську. Якщо ти не можеш, виступай російською! У нас близько 50 процентів людей нею говорять.
Мені треба бути толерантнішим, дипломатичнішим. Але не вистачає терпіння на них. Сидить отакенна пика Толстоухова (міністр Кабміну Анатолій Толстоухов. — "ГПУ"). Людина талановита — кар"єру зробив на тому, що може 24 години розповідати байки й анекдоти, заспівати, станцювати. Начебто й смішно, але образливо. Такі в нас усі політики. Навіть молодь. Якщо мають паростки хорошого, їх ламають. Спостерігаю за Сергієм Тігіпком. У правлінні його партії — Ігор Богатирьов (син секретаря Ради нацбезпеки Раїси Богатирьової. — "ГПУ"). Я знаю обох синів Богатирьової. Мама їх просувала — одного в Київраду, іншого по енергетичній лінії. Очікувати, що вони привнесуть щось нове, не випадає.
У часи вашого депутатства хіба не було так само?
— Перші вибори депутатів 1990 року були єдині демократичні. Та й зарплату я отримував 600 рублів. Шахтарі, наприклад, 800–1000. А вже навіть у другому скликанні депутати почали розуміти, що з "цього можна щось мати..."
Як ви опинилися у Верховній Раді?
— Я 29 років проробив у шахті. 1989 року став головою стачкому на "Октябрській" у Донецьку. Хлопці сказали, треба тобі балотуватись, там більше користі принесеш. Я також так думав. Але користі з мене мало було.
Чому?
— Депутат Верховної Ради як одиниця — ніхто. Хоча в нашому скликанні можна було шляхом переговорів проштовхнуть щось. А зараз — вождь відмахне, й усі проголосували. Не проголосував — ти ворог вождя й у наступні списки не входиш.
Депутати-пенсіонери мають пенсію 14 тисяч 200 гривень
У чому відмінність депутатів першого скликання від теперішніх?
— Усі були романтиками, намагались щось для України робити. А зараз 99,9 процента — це рвачі. Думають тільки про те, як улаштувати себе та своїх близьких. Навіть ті, хто залишився в парламенті з першого скликання. Наприклад, Ярослав Кендзьор — це національно заклопотаний рвач. Одною рукою тримає гасло "нація вище за все", а другою не забуває про себе.
Маєте пільги як колишній депутат?
— Отримую 50 відсотків тої заробітної плати, яку нардепи одержують сьогодні. Депутати-пенсіонери мають пенсію 14 тисяч 200 гривень. З Нового року вона зменшиться до 8 тисяч 800 гривень.
Ви отримали депутатську квартиру?
— Так, я в ній мешкаю й зараз. Тоді родина п"ять років мала жити у Донецьку, а я тут. При тій зарплаті це було трудно. Тому взяв квартиру в домі на вулиці Панаса Мирного. Цей будинок вважали депутатським. Половину віддали нардепам, в іншій жили посли та працівники Адміністрації президента. А теперішній склад парламенту отримує таку зарплату, що їм не треба давати житло.
Змінилися депутати чи сама Рада також?
— За 16 років Рада майже та сама. Прибрали Леніна, повісили прапор. Крісла які були, такі і є. У буфеті ціни були вищі за магазинні, а зараз їжа недорога. Особливих делікатесів у нас я не пригадую. Якщо не вважати, що сардельки делікатесом тоді були. Хоча приготовлено було краще, ніж у звичайній столовій. Що характерно, тоді у буфетах не було спиртного, навіть пива. Зараз — є. Депутати накривають столи, святкують дні народження.
Стало більше турнікетів. Вони з"явилися, коли Олександр Мороз був спікером. Екрани більші повісили. Система "Рада" в нас була схожа на цю. Мандатами ми голосували тільки на першому засіданні. Тоді ще власних місць не мали.
Наповненість парламенту була вища. Ходили всі, за деякими винятками. Були такі "грантоїди", як Валерій Івасюк або Сергій Головатий. Появлялися раз на півроку. Вони все по Європах.
1 
1
Коментарі
2