25 листопада в сесійній залі Будинку рад зібралися керівники малих і середніх фермерських господарств, небайдужі селяни, громадські активісти, депутати. Постійна комісія обласної ради з питань агропромислового розвитку й земельних відносин обговорювала прийняття Верховною Радою в першому читанні Закону України №2178–10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення". Учасники засідання вважають, що законопроект про ринок землі іде в розріз з інтересами людей і виробників сільськогосподарської продукції. Зазначені в ньому підходи щодо запровадження ринку землі є поспішними.
— Продаж землі потрібний, але передчасний. Вони не з того почали, — говорить керівник депутатської фракції ВО "ЧЕРКАЩАНИ" в обласній раді, керівник фермерського господарства "Агро-Вікторія Катеринопіль" 50-річний Олександр Коваленко. — Їм не треба було видумувати велосипед. Є аграрії, які давно працюють на цій землі. Підтримайте їх. Сучасним товаровиробникам дуже непросто — кредити, утримання соціальної сфери. Вони почувалися обдуреними багато років. Спочатку фермерам давали землю в довічне користування, першим було державне сприяння. Потім форма користування була скасована, лише оренда й приватна власність. У сільгоспвиробників забрали дотації, скасували режим пільгового оподаткування — повернули обов'язок платити податок на додану вартість. Ми стали сплачувати дуже багато податків. Сьогодні моє фермерське господарство "Агро-Вікторія Катеринопіль" здає приблизно на мільйон гривень молока щомісяця. З них сплачую 200 тисяч ПДВ. Порахував по своєму підприємству — з кожного гектара землі віддавав по 500 гривень на соціальну сферу. Люди йдуть — не можу не допомогти на розвиток села. Київський орендар і в селі не буває. Відсоток за оренду паїв нагнітають. На аукціонах до 35 відсотків вартості паю піднімають орендну плату. Що вирощувати на тій землі, щоб окупилося? Законопроект про ринок землі — гра в одні ворота на користь олігархів. До цього ініціатори проекту не казали відкрито, скільки землі можна буде скупити в одні руки. Ховали, називали у відсотках. Маніпулюють, ведуть гру. Обурює, що простого сільгоспвиробника на рівні держави принижують. А сільське господарство дає понад 40 відсотків валютної виручки. Президент називає "князьками" таких людей. Я став бізнесменом за 20 років своєї роботи, моя мати була дояркою 20 років у тому колгоспі, де працюю. Виходить, депутати, що у Верховній Раді — чесні бізнесмени, а сільгоспвиробники — князьки. Де були ці депутати, коли "князьки" збирали й віддавали першу допомогу на фронт? Різали свині, бички, возили туди допомогу. Намірилися на цю землю — не зупиняться. Всьому світові пообіцяли, що заведуть інвестиції. Тому так і протягують законопроект. Він для іноземців. Не можемо відверто з ними конкурувати. От, немає в мене доступу для іноземного кредиту 3 відсотки. Кредит на техніку в 3 мільйони взяв під 26 процентів. Непросто заробити, щоб погасити. Якщо примушуватимуть купити землю, не піду на те. Тримаю молочне скотарство. Треба здати ферму, щоб придбати землю. Не бачу сенсу це робити.
— Не буде фермерів — не ждіть, городяни, дешевої й натуральної продукції. Хто корову триматиме? — говорить депутат облради від ВО "ЧЕРКАЩАНИ", гендиректор агрофірми "Шульц" на Городищині 64-річний Олександр Лупашко. — За молоко сьогодні одержуємо 10 гривень за літр, а в магазині коштує 28 із жирністю 2,5. Місцевий сільгоспвиробник розчистить узимку дорогу, відремонтує дитсадок, підтримає ФАП, подбає про підвезення школярів, профінансує День села. 2014-го хто першими почали допомагати захисникам? Фермери. Останню кухвайку знімали, останню свиню різали, але своїх земляків забезпечували. Не дуже було охочих у зону воєнних дій їздити. Продовжуємо допомагати. Для українського фермера має бути довічне користування землею. Вони побудували токи, гаражі, склади, комори. І тепер їм прийдеться землю викупляти. Ми не проти ринку землі. Я хотів би, щоб та бабка, якій 96 років і нема рідних і близьких, і ми сьогодні возимо їй орендну плату додому, могла продати свій пай. Але землю в неї повинна купити держава або об'єднана територіальна громада. І виставити на аукціон. А покупець повинен мати можливість узяти кредит під 3–5 відсотків і придбати цю землю. Я проти того, щоб, не враховуючи наших пропозицій, приймали закон про ринок землі.
Пріоритетом має бути усунення недоліків закону, що викликають збурення у суспільстві. Мова про заборону продажу земель сільгосппризначення іноземцям. Про чітке обмеження продажу-купівлі кількості гектарів одному власнику. Про те, що обіг і викуп землі має здійснювати лише держава або територіальні громади. Про обов'язкове створення земельного банку.
— Кабінет міністрів запропонував фермерам 4,4 мільярда гривень на те, щоб вони купили землю. Не потребуємо подачок від держави на придбання землі, — каже депутат облради 53-річний Віктор Гончаренко. — Чи маємо ми моральне право продавати землю? Земля нам не належить. Повинні її передати нашим дітям, як самі отримали її у спадок від наших батьків. Через жадібність, байдужість і безграмотність можемо втратити всю долю України.














Коментарі