В усьому цивілізованому світі виборчі закони й системи існують для того, аби результати виборів якомога точніше відповідали волі виборців. В Україні ж традиційним є протилежний підхід.
Виборче законодавство у розумінні українських політиків різних кольорів призначене для того, щоб дозволити їм залишатися при владі всупереч настроям людей. На це і спрямований ухвалений минулого тижня Закон про вибори народних депутатів.
Половину Верховної Ради обиратимуть за закритими партійними списками, половину — в мажоритарних округах. Міркування очевидні. Закриті списки не дають можливості виборцям впливати на персональний склад кандидатів від партії, а "мажоритарка" дозволяє на повну застосувати адмінресурс. І те й інше покликане максимально усунути людей від впливу на результати виборів.
До 5 відсотків підняли прохідний бар'єр і заборонили участь у виборах блоків. Це також цілком зрозуміло. Усвідомлюючи свою непопулярність серед людей, влада і теперішня парламентська опозиція хочуть убезпечити себе від появи у Верховній Раді нових політичних сил. При цьому значний відсоток виборців фактично залишиться без своїх представників у вищому законодавчому органі.
Багатьох здивувала підтримка закону опозиційними партіями — вона виглядає абсурдною. Проте і це можна зрозуміти. Ігнорування волі виборців на руку "Батьківщині" Юлії Тимошенко та "Фронту змін" Арсенія Яценюка. За теперішніх розкладів лише вони разом із Партією регіонів пройдуть до Верховної Ради. При цьому виборці не матимуть жодних гарантій, що обрані за списками цих "опозиційних" партій депутати не перебіжать до табору Януковича. Так, як це сталося у нинішньому парламенті.
Серед інших у делікатному становищі опинилася Європа. І Венеціанська комісія Ради Європи, і Євросоюз обґрунтовано виступали проти такого закону, який не забезпечує реального волевиявлення. Виходить, що, з одного боку, опозиціонери очікують від них тиску на Януковича і допомоги у звільненні Тимошенко, а з другого — самі ж йому підіграють.
Для виборців цей унісон влади й парламентської опозиції означає одне – не голосувати за них на наступних виборах. Переломити теперішні соціологічні тенденції й підтримати нові політичні сили настільки, аби вони змогли подолати виборчий бар'єр. Брати до уваги поіменне голосування за новий закон при визначенні "своїх" кандидатів у мажоритарних округах. Пам'ятати: його ухвалили, щоб ми не змогли обрати до Верховної Ради тих, кого хочемо.
2 
1
Коментарі