У вівторок увечері співробітники Служби безпеки України та Генпрокуратури затримали колишнього начальника Головного управління кримінального розшуку Міністерства внутрішніх справ генерал-лейтенанта 56-річного Олексія Пукача. За версією слідства, саме він убив 16 вересня 2000 року журналіста Георгія Ґонґадзе.
Пукача шукали шість років. Затримали в одному із сіл Чуднівського району на Житомирщині. Нині його допитують у Києві співробітники Генпрокуратури.
2000-го він був керівником групи офіцерів міліції — Валерія Костенка, Миколи Протасова й Олександра Поповича, які викрали Ґонґадзе. Журналіста вивезли в поле поблизу села Сухоліси Білоцерківського району Київщини. Згодом Костенко, Протасов і Попович стверджували, що Пукач сам задушив Георгія і наказав їм мовчати. Тіло знайшли в Таращанському районі Київщини 1 листопада: без голови, закопане на перехресті лісових доріг. Із землі стирчала кисть руки. Із кінчиків пальців було зрізано шкіру. Аналіз ДНК підтвердив, що це — тіло Георгія Ґонґадзе.
28 листопада 2000 року лідер Соцпартії Олександр Мороз оприлюднив аудіозаписи, зроблені майором держохорони Миколою Мельниченком. На них президент Леонід Кучма, глава його адміністрації Володимир Литвин і міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко говорять про Ґонґадзе. Голос Кучми вимагає "розібратися" з журналістом. Екс-президент автентичність плівок заперечує.
Після їх оприлюднення розпочалася акція "Україна без Кучми" з вимогами відставки президента й проведення незалежної експертизи плівок. Наприкінці березня 2001-го Кучма відправляє у відставку Юрія Кравченка. Водночас Костенко, Протасов і Попович отримують підвищення у званні та нагороди від керівництва МВС. А Пукач у серпні 2003-го — елітну трикімнатну квартиру в центрі Києва.
Він родом із Білогірського району Хмельниччини. У другій половині 1970-х навчався в Донецькій школі міліції. Після одержання диплома і звання лейтенанта його перевели до Києва. Пукач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, став інвалідом другої групи, мав інфаркт.
У жовтні 2003-го його затримали співробітники Генпрокуратури. Пукача звинуватили в знищенні документів, які свідчать про стеження за Ґонґадзе в травні–липні 2000 року. Але за місяць генерала звільняють з-під варти під підписку про невиїзд — і він зникає.
Улітку 2005-го втікача нібито бачили в Ізраїлі. Пізніше адвокат Пукача Сергій Осика припустив, що його клієнт уже мертвий. Через три місяці після того СБУ виявляє закордонний паспорт Пукача в одного з членів партії "Батьківщина".
Голос Кучми вимагає "розібратися" з журналістом
— Можливо, він утомився стільки років переховуватися, от і попався на гачок, — розмірковує колишній заступник голови СБУ Олександр Скіпальський, 64 роки. — А може, професійно спрацювала група, яка займалася його розшуком. Пукач працював у структурі, яка вчила добре маскуватися. Це був сенс його роботи. Не думаю, що він носив маски, але прикриття все одно якесь було.
Скіпальський припускає, що генералу допомагати переховуватися зацікавлені в тому, щоб він мовчав.
Слідчі вважають, що у вересні 2000 року Пукач не міг діяти самостійно. Нібито про все знав керівник апарату МВС Едуард Фере. З липня 2003-го він перебував у комі, а на початку червня цього року помер.
Екс-міністра Кравченка знайшли мертвим 4 березня 2005 року на його дачі. Було два постріли в голову. Того дня Кравченка мали допитувати в Генпрокуратурі в справі Ґонґадзе.
Торік у березні Київський апеляційний суд виніс вирок Протасову, Костенку та Поповичу. Перший дістав 13 років, решта — по 12.
Останки журналіста досі перебувають у столичному морзі. Його вдова Мирослава Ґонґадзе хоче їх поховати. Вона з двома доньками живе в Сполучених Штатах. Але мати загиблого Леся Ґонґадзе проти: вона не впевнена, що це справді тіло її сина.
— Якби це було в нормальній системі, то ця справа вже давно була б розслідувана, — переконаний Скіпальський. — Але оскільки в нас кругом безлад, то неможливо спрогнозувати, як воно піде далі й чи покарають Пукача.
Колишній заступник голови СБУ вважає, що генерал-лейтенант міліції може стати інструментом у руках політиків напередодні президентської кампанії:
— Будуть полювати за інформацією, яка буде свідчити про причетність тих чи тих осіб до цього вбивства. І на цьому зароблятимуть політичні бали.
3 
1
Коментарі
1