Не вірю в те, що Росія зможе приєднати до себе Крим. Схоже на те, що путінська влада геть втратила зв'язок із реальністю. Тому логіка подій буде наступною.
Перше: військове втручання в центрі Європи, в справи 46-мільйонної країни, цілісність якої гарантована не тільки звичайним міжнародним правом, а й спеціальними угодами зі США та Англією — такого ніхто не дозволить.
Друге: якщо дозволить, то полетить уся система міжнародних договорів і почнеться низка заходів із силового переділу кордонів.
Третє: Туреччина має особливі інтереси в Криму, просто спостерігати за подіями вона не зможе. За декілька годин після переходу конфлікту у відкриту стадію Анкара оголосить кримських татар співвітчизниками.
Четверте: досвід останніх років показує, що спочатку Захід буде довго розгойдуватись. Але потім почнуть бити на повну силу.
П'яте: світ до цього часу не усвідомив, що відбулося на Майдані — бійня в центрі столиці із сотнями розстріляних. Поведінка Януковича при втручанні Росії — безпрецедентні речі для Європи. Коли події в Україні дійдуть до суспільної свідомості європейців — це відгукуватиметься ще десятиліття. Путіну й загалом Росії дуже швидко випишуть рахунок. Це вплине на дії Москви в Криму.
Шосте: Кремль постійно ставить на сили, які за останні 20 років довели свою політичну імпотентність. Вони нічого не можуть, окрім скиглення: "Путін, врятуй нас". Опора на таких людей не сприяє успіху будь-якої операції.
Сьоме: Росії вже варто думати, що буде після закінчення авантюри.
Якщо почнеться відкрите протистояння, то наслідки будуть наступні.
Восьме: швидке входження України в Євросоюз і НАТО, навіть появу військ альянсу в Україні.
Дев'яте: країни Балтії, Білорусь, країни Південного Кавказу та Центральної Азії намагатимуться чим далі дистанціюватись від Росії.
Десяте: війна та санкції ударять по економіці Росії. Дуже висока ймовірність апаратного відсторонення Путіна або революція.
Одинадцяте: Москва не зможе фінансувати еліти Північного Кавказу в старих обсягах.
Дванадцяте: посилиться сепаратизм.
Тринадцяте: Захід перестане розглядати Москву як стабілізуючий фактор на Північному Кавказі. До Росії будуть ставитись як до непередбачуваної та небезпечної країни. Поступово впроваджуватиметься політика її жорсткого витіснення з усіх сфер.
Чотирнадцяте: США й Туреччина почнуть шукати форми незалежного існування народів Північного Кавказу.
П'ятнадцяте: Росія піде з Північного Кавказу.
Шістнадцяте: щодо Криму Росія діє за схемою, що була відпрацьована в Абхазії, Південній Осетії та Придністров'ї. Ці невизнані утворення розглядатимуть як можливі плацдарми для подальшої агресії з боку Росії. Тому Туреччина, Європа та США почнуть роботу з їх ліквідації.
Сімнадцяте: якщо забиратимуть Крим в України, то це вплине на Далекий Схід. Буде актуалізоване питання Курил, Сахаліну. В Європі всі згадають про місто Калінінград.
Вісімнадцяте: будуть зроблені кроки для усунення від влади особисто Володимира Путіна. Захід штучно не створюватиме еліти, які конкуруватимуть із ним. Але якщо такі еліти з'являться, їм буде надана всебічна підтримка.
3 
1
Коментарі