"Возять стоси документів до Полтави"

Місто Решетилівка Полтавської області розташоване за 35 км від Полтави. З початку року Решетилівський район став частиною Полтавського.

Решетилівська міська територіальна громада об'єднала майже всі села колишнього району та дві сусідні сільради. Налічує 80 населених пунктів. Живуть 26,5 тис. людей.

Що змінилося після укрупнення районів, запитуємо місцевих жителів.

Олександр Вакуленко, 36 років, працює в Решетилівському центрі вишивки і килимарства:

— Таке враження, що наша лікарня вернулася в Совєтський Союз — даже дорожки немає, щоб нормально пройти від одного корпусу до другого. Роддом закрили. Було комунальне підприємство, яке прибирало тільки Решетилівку, а тепер воно їздить по всіх населених пунктах.

Максим Лисенко, 36 років, керуючий справами виконавчого комітету Решетилівської міської ради:

— Бюджет громади торік становив 119 мільйонів гривень, цьогоріч — 265. До нас приєдналися дві сільські ради, там сільськогосподарські підприємства, а це — податки в бюджет.

Вісім сільських шкіл закрили. Не може бути в навчальному закладі однакова кількість учителів і дітей. Це й для учнів корисніше — коли їх не п'ятеро-шестеро, а колектив. Дітей і вчителів до шкіл возить автобус.

Сергій Бардаков, 44 роки, бізнесмен:

— У Решетилівці є виробництво піно­пласту десь на 100 робочих місць. Маслозавод на 300. Цегельний завод — ­близько 150 робочих місць. Хлібзавод. Хто шукає роботу, той знайде. Та люди привикли нічого не робить і отримувати гроші.

Вважаю, що проведена медична реформа — не для людей. Тому ми торік відкрили медичний центр, працюємо на комерційній основі. Головний лікар, терапевт, медсестра, санітарки з Решетилівки. Проблем з персоналом не було — з райлікарні масово звільняли людей. Профільні лікарі їздять із Полтави.

Минулого місяця відкрив у центрі міста хостел. Поки що там працює тільки моя родина. Є проблема з кадрами. Допомагає центр зайнятості. Але він стимулює людей до бездіяльності — платять гроші за відсутність роботи.

Таміла Нестеренко, 47 років, не працює, доглядає за хворою матір'ю, із села Прокопівка:

— У селах позакривали фельдшерсько-акушерські пункти і школи. Дітей із сіл Білоконі, Прокопівка, Хорунжівка підвозять на навчання. Але це 30 кілометрів по київській трасі. Там аварії постійно. Якось школярів везли й розбилося скло. Не знаю, як осталися живі.

Добре, що в Решетилівці збереглося автобусне сполучення. Є можливість дістатися і до Полтави, і до всіх сіл громади.

Оксана Хиль, 34 роки, директорка центру соціальних послуг Решетилівської міської ради:

— Зміни торкнулися державних структур. Скорочують районне управління Держ­продспоживслужби — колишній начальник тепер сидітиме в Полтаві. Щоб погодити харчування для стаціонарного відділення, нам треба звертатися в Полтаву. Наше управління поліції стало відділенням Полтавського. Возять до обласного центру стоси документів.

×