— Господь забирає найкращих. Певно, нема кому боротися з темними силами, тому він і призвав Володимира, — каже біля входу до клубу Кабміну лідер фракції "БЮТ-Батьківщина" 54-річний Іван Кириленко.
Тримає за плече 47-річну Марину Пирожук — дружину нардепа-"бютівця" Володимира Полохала. У понеділок у клубі Кабміну з ним прощаються рідні, близькі. Він помер у п'ятницю на 63-му році життя від раку легенів. Хворобу виявили минулого літа, коли нардеп потрапив до лікарні з інсультом.
Біля клубу Кабміну стоїть чоловік у світлих брюках і піджаку. Дивиться в бік входу. Питає в перехожих котра година. На піджаку брудні плями. Тримає поліетиленовий пакет. Із нього видно літрову пляшку з лимонадом. Киянин 51-річний Олександр прийшов попрощатися із Полохалом.
— Я часто відвідував наметове містечко. Одного вечора прийшов, а ведучий сказав, що сьогодні не буде веселих заходів, бо помер народний депутат. Я — прихильник партії "Батьківщина", хоч і не є її членом.
До Олександра підходить міліціонер, перевіряє документи.
— Наврядчи вас пустять усередину, — каже. — Там рідні, близькі й депутати.
Біля входу збираються "бютівці" Василь Деревляний, Сергій Соболєв, Володимир Бондаренко з букетом жовтих троянд. Церемонія призначена на 10.30. Приносять три вінки: від БЮТу, Олександра Турчинова та Юлії Тимошенко. За 20 хв. приїжджає катафалк "мерседес". Заносять домовину до будівлі, слідом заходять ті, хто прийшов попрощатися. Іван Кириленко підтримує Марину Пирожук під руку. У неї заплакані очі. У холі на столі біля стіни стоїть портрет покійного. Біля нього лежать три червоні гвоздики. Двоє телеоператорів з камерами залазять на поміст, аби знімати присутніх.
Віце-спікер "бютівець" Микола Томенко фотографує церемонію прощання. Об 11.40 до труни підходить голова Верховної Ради 55-річний Володимир Литвин. Кладе квіти, стоїть біля труни близько хвилини. Підходить до Марини Пирожук, тисне їй руки.
— Я його добре знав, оскільки ми працювали на одній кафедрі новітньої історії України, — говорить спікер журналістам на вулиці. — Він для мене завжди був і є уособленням вченого, який не намагається голосом чи інтонацією довести свою правоту. Останній раз бачив його на засіданні погоджувальної ради, де він тихо, небагатослівно, але твердо відстоював прийняття рішення, яке потрібно країні.
О 12.10 обабіч входу стають люди з вінками. Попереду несуть хрест, за ним іде священик. Слідом несуть портрет покійного і домовину. Їдуть на Байкове кладовище.
— У мене залишилося від цієї людини глибоке враження, — розказує дорогою однокурсник 68-річний Михайло Литвенко. — Він — трудоголік, написав дисертацію за місяць. Це було за п'ять років після закінчення університету Шевченка. Із наших він найбільшого досяг.
Машини зупиняються біля крематорію. Неподалік місця, підготовленого для могили Володимира Полохала, похований батько "бютівця" Андрія Павловського. Він підходить до могили й стоїть мовчки кілька хвилин. Хреститься. Тут же поховані нардеп другого скликання Валентин Недригайло, екс-міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко.
Володимир Полохало викладав політологію в столичному університеті Шевченка. Започаткував і очолив журнал "Політична думка". Керував управлінням внутрішньої політики Адміністрації президента Леоніда Кучми. Два останні скликання обирався до Верховної Ради за списками Блоку Юлії Тимошенко.
У нього залишилися доньки Вікторія та син Владислав від першого шлюбу і донька Анастасія — від другого з Мариною Пирожук.
2 
1
Коментарі
4