"Єслі б Ющенко не був у начальстві, то село заросло б бур"яном, — каже 51-річний Борис із села Хоружівка Недригайлівського району Сумської області. Живе неподалік від батьківської хати президента.
Заводить на подвір"я батьків Віктора Андрійовича:
— Раньше хата була дерев"яна, поштукатурена й побілена, а тоді її кірпічом обтягнули. Замість черепиці шифер лежав.
Двері горища хліву відчинені. Піднімаємося приставною драбиною. Там лежить сіно. На подвір"ї ходять 12 гусей. Є ще свині. За всім доглядає сусідка.
— Як усе підростає, то ріжуть і на Київ до Віктора й до Петра Андрійовичів везуть. Вони люблять домашнє м"ясо, — продовжує Борис. — Коли приїжджають, то не ночують у хаті. А шо, їм 20 хвилин летіти до Києва. На вертольоті за Хоружівкою приземляться, а звідти до хати на машині привозять. Перед тим трактор із мітлами їздить і вулиці підмітає.
Біля хати стоїть теплиця. У садку — дерев"яна хата.
— Це гуцульська, її купили в Західній Україні. Там Ющенки літом часом обідають.
У центрі села стоять дві літні жінки. Одна тримає дві хлібини. Біля ніг на снігу лежить сумка ще з кількома буханками.
— У нас своя пекарня, і хліб дуже добрий, — каже. — Руб підісят стоїть. Пекарню Петро Андрійович зробив. Вона вже давненько працює.
На невеликому пагорбі — продмаг. Їх у Хоружівці два. Продавщиця Тетяна за прилавком лузає насіння.
— Для села Ющенко практично нічого не зробив. Для голови сільради, яка є його сестрою, — да. В неї вдома дворець вистроїли. А що для нас? Три метри асфальту, який ще поки не сколупали. І найгірше те, що коли приїжджає, то нас добровільно-принуждьонно заставляють іти на зустріч.
До магазину заходить літній чоловік у засмальцьованому каптані. Купує батон і кладе під пахву. Представляється Михайлом Степановичем.
— Хай Ющенко не розказує, що газ нам зробив. Самі тягнули, в канавах сиділи. І гроші заплатили.
Дорогою до церкви та школи зустрічаємо 59-річного Івана Прочука.
— Тут працює агрофірма "Хоружівка", яка належить племіннику президента Ярославові Ющенку. Має більш як тисяча гектарів землі в нашому селі і двох сусідніх. Там робочих понад 200, отримують гарну зарплату, як для села. Десь більше тисячі гривень.
Біля храму стоїть меморіал жертвам Голодомору: перевернутий плуг і 40 невеликих хрестів із плитами. Вони утворюють один величезний хрест. У центрі фігура дівчинки з п"ятьма колосками, притиснутими до грудей.
Голод забрав життя кількох тисяч хоружівців. Серед них і прадід нинішнього глави держави — Іван Гаврилович Ющенко.
Віктор Андрійович запитав, що потрібно? Я сказала. Він допоміг
Андріївська церква з червоної цегли обнесена кованим парканом. Храм належить до Київського патріархату. Його назвали на честь батька президента — Андрія Андрійовича.
Отець Сергій показує кілька раритетних ікон, що подарували Ющенки.
На пагорбі біля церкви — триповерховий дитячий будинок. Ним опікується Петро Андрійович. Неподалік школа і дитмайданчик.
— 2003-го в нас було 90-річчя школи, — розповідає директор 47-річна Валентина Ющенко. Каже, що не родичка президента. — Віктор Андрійович був. Запитав, що потрібно? Я сказала: автобус, щоб підвозити діток із сусідніх сіл. Він допоміг.
В одному з класів облаштували куточок знаменитостей села. Є виписка з журналу оцінок Віктора Ющенка.
— Навчався на чотири і п"ять, — каже директорка. — Завжди був дуже скромним.
Сільрада розташована у старому цегляному будинку. У кабінеті голови висять портрети Тараса Шевченка і чинного президента.
— Крім школи та церкви, Ющенки реконструювали й амбулаторію, — говорить 57-річна Ніна Левченко, голова сільради. — Зробили будинок для престарілих, аптеку побудували. Плануємо звести нову школу. Найперше, що Віктор Андрійович зробив для села, це провів газ. Потім відремонтував дороги. А це найголовніше. Ющенків у Хоружівці багато, але не родичі. Цим ніхто не зловживає. Але були випадки, коли не родичі, а в Києві представлялися родичами.
Президент Леонід Кучма сприяв рідному селу Чайкине Новгород-Сіверського району та всій Чернігівщині.
За його правління електрифікували 60 км залізниці від Ніжина до Чернігова. Оновили й побудували нові вокзали в обласному центрі та чотирьох районних. Від села Пирогівка Шосткинського району Сумщини до Новгорода-Сіверського проклали залізничний міст через Десну та 7 км колії. Реконструювали автодорогу Чернігів—Новгород-Сіверський.
У Новгороді-Сіверському реставрували Спасо-Преображенський монастир. Пізніше звели 4-зірковий готель "Слов"янський", капітально відремонтували гімназію N1 та реконструювали згорілу школу-інтернат.
Геннадій ГНИП
Кравчук дав на ремонт церкви 15 тисяч гривень
Леонід Кравчук приїжджає до рідного села Великий Житин за 6 км від Рівного раз або двічі на рік.
— Ми якраз проводили газ, коли він був президентом, — розповідає сільський голова Василь Гаврилюк, 52 роки. — Держава виділила на газифікацію гроші. Але було дуже важко дістати труби. Кравчук допоміг отримати наряди на потрібне обладнання. Потім заасфальтували чотири кілометри доріг — він посприяв, щоб виділили на це кошти.
На ремонт Михайлівської церкви Леонід Макарович дав 15 тис. грн і подарував іконостас.
Олена ВЛАСОВА
7 
1
Коментарі
5