— Я не "проти всіх", я проти цих, — усміхається аналітик 41-річний Святослав Швецов, кажучи про владу й опозицію. Сидить на терасі кафе на київському Подолі. За спиною — пам'ятник-фонтан Самсону.
Прохолодно, дме вітер і тхне каналізацією. Швецов замовляє чорний чай за 35 грн. Продивляється новини на ноутбуці. Говорить російською.
В Україні стало модно захоплювати райвідділи міліції. У що це може перерости?
— Міліціонери — злочинне угруповання, тільки в погонах. Рано чи пізно знайдеться хтось неврівноважений з одного чи з іншого боку і або вистрілить, або покалічить когось. Люди побіжать громити відділки. Влада опустить руки. Зараз вона боїться віддати наказ затискати ці акції.
Але ще важливіші процеси відбуваються в економіці. Уряд в останні два роки розмістив за кордоном акцій на 10 і 12 мільярдів доларів. Найбільшу частину їх купила група банків "Морґан Кепітал" — американці. Без цих грошей Україна не зможе існувати. Мета опозиції — домогтися, щоб уряду перестали давати кошти. Не буде фінансування — держава впаде. На цій хвилі опозиція сподівається прийти до влади й стабілізувати становище, налагодити стосунки із Заходом.
Два місяці тому наших 15 блогерів запросили в штаб-квартиру НАТО. Були теперішній міністр закордонних справ Кожара, опозиційні депутати. Там чітко дали зрозуміти: їх Янукович влаштовує. Він не йде в Росію, а чи прийде в ЄС — їм від цього ні холодно ні жарко.
Закурює "Кемел". Дістає нову сигарету кожні 10-15 хв.
Яценюка, Кличка, Тягнибока сприймають на Заході реальною альтернативою Януковичу?
— Американці бачили, на що спроможний Кличко, по роботі в Київраді. Тягнибока не сприймають через крайній радикалізм. Яценюк — невдаха у їхньому розумінні, бо був у владі й нічого не досяг. А Янукович, з точки зору Америки, геополітичних помилок не зробив.
Який запас економічної міцності України?
— Якщо дивитися по золотовалютних запасах, то до трьох місяців.
— Я вас рассчитаю, а то у нас пересменка, — підходить офіціантка й доливає Швецову чаю.
— Ми ще не відчули, що таке повна розруха, — продовжує. — Поки що стикаємося з нею тільки при надзвичайних ситуаціях, як от великі снігопади. Але ж дамби, дороги, труби — все не ремонтується. Ми підраховували: треба півтора трильйона доларів, щоб це відновити по країні. Є такі гроші? Немає. Може одночасно прорвати у десяти містах — не стане ні води, ні світла, не працюватиме мобільний зв'язок.
Наскільки цей сценарій імовірний?
— Перші публікації на цю тему в мене були 2010-го — це називали безумством. Наступного року вже ніхто не сміявся. Сценарій із песимістичного стає реальним.
Офіціантка забирає рахунок.
Восени може це відбутися?
— Ні. Сподіваюся, в запасі є два-три роки.
За два роки вже президентські вибори.
— Думаю, їх не буде. Ми замовляли опитування, і Янукович мав 10 відсотків підтримки до подій у Врадіївці. Зараз — ще менше. Люди розчаровані, незадоволені.
Є Аргентина з досвідом 2000-2003 років. Там стався дефолт і держава фактично розвалилася. Влади не було. Перші, хто кинувся грабувати — армія й поліція, бо мали зброю. Люди сміття виносили зі зброєю. Був голод. За різними підрахунками, померли від 100 до 150 тисяч людей. Це може повторитися в Україні — більшою чи меншою мірою.
До дерев'яних поручнів із-за вазонів підходить чоловік. Розгортає картонку "Дайте, будь ласка, на їжу". На нього не зважають, і він іде.
Події, як у Врадіївці, можуть запустити механізм революції?
— Щось таке рано чи пізно станеться. Для революції треба 5 відсотків особливо буйних. У нас поки що немає такої кількості. Позаторік проводили дослідження, то таких людей було 2 відсотки.
Ви кажете, 2015 року виборів не буде. Як це втілять на практиці?
— У влади реальна підтримка — 10 відсотків. Янукович не зможе виграти вибори. І віддавати владу наміру не має. Він прекрасно розуміє: хто б не став президентом, його, скоріше за все, посадять. Навіщо йому такі ризики? Особливо, коли є своя більшість у парламенті, свій Конституційний суд. Можна "законно" виграти і без виборів.
Але як?
— На референдумі приймається нова Конституція — ручний парламент обирає президента. Але це небезпечно — люди за таке можуть не проголосувати.
Другий варіант: до кінця 2014 року накупити "тушок", щоб мати 300 голосів, і обрати президента у Верховній Раді. Але 300 можуть не назбирати. Опозиція ляже кістками, бо ставки дуже високі.
Варіант третій: Партія регіонів, починаючи з кінця листопада 2014-го, блокує роботу парламенту. Місяць він не працює. Янукович його розпускає й одразу відправляє у відставку уряд, бо він не впорався з покладеними на нього завданнями. І які вибори в такій ситуації? Потім ще щось придумають. Вони вважають, що так може тривати вічно.
Що робити владі, щоб повернути довіру громадян?
— Вона себе так дискредитувала, що цього вже не буде. Хоча, теоретично, вони можуть залишитися до 2020 року. Але потрібен збіг фантастичних умов. Перша: світова економіка виходить із кризи. Українські експортери починають заробляти, золотовалютні резерви ростуть, у бюджеті з'являються кошти, якими гасять невдоволення населення.
Друга умова: дають розвиватися малому та середньому бізнесу.
Як новим людям зі свіжими підходами пробитися у владу?
— В нинішніх умовах — ніяк. Щоб отримати більшість у парламенті і розвернути політику держави, потрібно дуже багато грошей. Ключові гравці, які мають ресурс, не зацікавлені у приході інших.
Із динаміків лунає пісня російського шоумена Артура Пирожкова "Плачь, детка".
Але колись нові люди таки прийдуть у владу. Як їм правильно побудувати систему?
— Для зміни системи мають відбутися чистки, переатестація, люстрація політиків вищих ешелонів. Якщо хочеш брати участь у політичному житті, пройди перевірку. Пройшов — добре. Ні — під суд або просто займайся чимось іншим. Усе має відбуватися публічно, щоб був кредит довіри від суспільства.
Зміна влади 2004 року відбулася на тлі політичного компромісу, на який пішла еліта. Зараз такого не буде. "Батьківщина", "Свобода", УДАР ідуть на загострення ситуації, бо розуміють: якщо не буде виборів 2015 року чи опозиція їх програє — це все, її затопчуть.
Студентом заробив на двокімнатну квартиру
Святослав Швецов народився в Одесі. Батько був військовим, тому родина жила в Росії, Латвії, Узбекистані. У Києві — з 1987-го. Вісім років навчався на стаціонарі Національного економічного університету. Брав дві академвідпустки, щоб їздити на заробітки в Польщу: продавав одяг, техніку. За 1,5 року заробив гроші й купив двокімнатну квартиру на столичному Виноградарі.
— У цій квартирі дві тисячі книжок, — розказує Святослав. Бібліотеку збирає з 15 років. — А ще дві тисячі — у тещі на дачі.
10 років працював маркетологом у столичних компаніях. Очолював фірму "Форвард-дизайн", що розробляла виставкові стенди. 2008-го відкрив своє підприємство, що працює в тому ж напрямку.
Дружина Світлана — фінансовий директор компанії. Виховують доньку 4-річну Анастасію.
1 
1
Коментарі
82