Виконання політичної частини Мінських домовленостей можливе лише за умови розпуску терористичних організацій ЛНР і ДНР. Кремль повинен вивести свої війська з України і віддати контроль над кордоном. Про це на переговорах 15 жовтня в Мінську заявила українська делегація.
Проросійські бойовики повинні припинити обстріли. Не порушувати режим тиші сім днів біля міста Золоте на Луганщині й селища Петрівське на Донеччині. Там має відбутися розведення військ.
— Попри зобов'язання, незаконні формування не відводять важку артилерію від лінії зіткнення, — написала у "Фейсбук" Дарка Оліфер, речниця представника України в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми. — Натомість розміщують на передовій танки й міномети.
У Кремлі заяву української сторони про розпуск окупаційних адміністрацій ДНР і ЛНР називають несподіваною.
— На процесі мирного врегулювання на Донбасі можна ставити крапку. Розпуск ДНР і ЛНР неминуче призведе до зриву переговорів, — заявив 62-річний Франц Клінцевич, член комітету російської Ради федерації з оборони й безпеки.
Росіяни визнанням цих квазіструктур показують, що домовленості в Мінську — це лише спосіб тиску на Україну, каже журналіст Денис Казанський, 35 років:
— Перед нами ілюстрація того, що Мінські угоди виконати неможливо. З одного боку, ЛНР і ДНР у них не значаться, з другого — продовжують брати участь у переговорах і висувати вимоги.
— Україна пробує перехопити ініціативу в переговорах із Росією. Це демонструє, що тепер Мінські угоди не розглядають як єдиний план, — говорить 48-річний Дмитро Снєгірьов, співголова громадської ініціативи "Права справа". — Є й інші сценарії розв'язання конфлікту. По-перше, миротворці. По-друге, звільнення територій воєнним шляхом. Спроби Москви нав'язати нам виконання угод через розведення військ і "формулу Штайнмаєра" зависли.
З початку жовтня бойовики понад 300 разів відкривали вогонь по українській армії. Загинули вісім наших військових, майже два десятки поранені.
— Загострення на фронті почалося не цими днями. Воно триває місяцями, — каже політичний експерт Віталій Портников, 52 роки. — Маємо визнати: у безпековій ситуації нічого не змінилося й після того, як українська делегація поставила підпис під "формулою Штайнмаєра" і погодилася на розведення військ.
Упевненість, що з Путіним можна домовитися — головна ідея президента Зеленського та його оточення. Не впевнений, що вони здатні повірити у щось інше. Бо прийшли до влади, маючи саме цю політичну ілюзію. Її підтримують і ті, хто голосував за президента.
Українському керівництву треба сформувати жорсткий політичний курс на опір агресору. Не погоджуватися на неприйнятні умови Кремля, навіть якщо це дає політичні бали й тимчасову вигоду. Бо закінчиться поразкою для України. Як приклад — погіршення відносин із Нідерландами через звільнення Цемаха (Володимира Цемаха підозрювали у причетності до збиття малайзійського боїнга над Донбасом 2014-го. Віддали РФ під час обміну 8 вересня. — ГПУ).
Зеленський має усвідомити, що його зустріч із Путіним не змінить питання війни й миру. Якщо таких домовленостей немає досі, вони й не з'являться. Російський президент використає недосвідченість нашого лідера, щоб висміяти Україну на очах у всього світу.
— Закінчення війни невигідне ні Росії, ні Україні, — каже військовий експерт Олег Жданов, 52 роки. — Єдиний варіант, коли Москва погодиться припинити стріляти, якщо ми виконуватимемо Мінські домовленості на їхніх умовах.
На Донбасі немає бойовиків. Є люди, які підписали контракт із російською армією і присягнули країні-агресору. За це отримали паспорти. Їхні корпуси входять до складу польової армії зі штабом у Ростові-на-Дону. Зброя — стоїть у кімнатах для зберігання. Їм заборонено навіть виходити у формі на вулицю, бо мають інакшу вимову. Діють чітко за наказом. Вони виходять на позиції й обстрілюють нас.
Україні варто було висувати свої вимоги ще 2014-го під час перших переговорів у Мінську. Це справедлива вимога: розмовлятимемо тільки з російською стороною.
3 
1
Коментарі