25 листопада гібридна війна Росії проти України перейшла у відкриту агресію. Російські прикордонники напали на три українські кораблі. Ті планово переходили з Одеси в Маріуполь. Відео, на яких прикордонний корабель "Дон" під супровід триповерхових матюків екіпажу на Азовському морі таранить український рейдовий буксир "Яни Капу", облетіло весь світ.
Агресори застосували проти українських моряків зброю. І захопили протаранений буксир та малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь" разом із 24 членами екіпажів.
Усе це сталося в нейтральних водах. Відповідно до статей 17 та 38 Конвенції ООН із морського права та Договору між Україною й РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, українські військові кораблі можуть здійснювати прохід через протоку в будь-який час. Незалежно від того, що Росія вважає окупований Крим своєю територією.
У ФСБ Росії заявляють, мовляв, кораблі ВМС України "незаконно ввійшли в територіальні води РФ". Але міжнародна спільнота визнає: докази свідчать протилежне.
Агресор перестав прикриватися відмовками про "іхтамнєтів". Він напав відкрито. А отже, з точки зору міжнародного права, Україна вперше може заявити про акт агресії з боку російських збройних сил.
В інтерв'ю українським телеканалам президент Петро Порошенко висловив упевненість, що Москва мала на меті спровокувати українських військових, щоб розгорнути проти України повномасштабну війну за прикладом Грузії 2008 року. Так би й сталося, якби українці відкрили вогонь у відповідь.
І ця провокація — лише початок російського сценарію захоплення України.
Дані розвідки свідчать: РФ активно готується до окупації України. У кілька разів збільшилася кількість танків на російських базах, розташованих уздовж нашого кордону. У порівнянні з 2014 роком число російських солдатів в окупованому Криму зросло втричі, БТРів — у п'ять разів, артилерії — в десять, літаків та систем залпового вогню — у п'ять-десять разів.
І коли постійний представник України в ООН Володимир Єльченко під час екстреного засідання Ради безпеки повідомив розвідувальні дані про можливе захоплення Росією Маріуполя і Бердянська, союзники не тільки не заперечили цього, а й фактично солідаризувалися з українською позицією. А отже, розвідки США, Німеччини, Франції та Великої Британії підтверджують ці дані.
За таких обставин Україна мусила негайно відреагувати на провокацію в Керченській протоці. І зробила це.
Президент як верховний головнокомандувач провів воєнний кабінет. Військові оцінили загрозу національній безпеці як надзвичайно високу, для нейтралізації якої необхідне запровадження воєнного стану щонайменше на 60 днів. Із цим погодилася й Рада національної безпеки та оборони.
— Воєнний стан запроваджується не тільки у випадку агресії, але й тоді, коли треба попередити агресію, — наголошує директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
— Це демонстрація серйозності ситуації для наших зарубіжних партнерів. Оголошення Україною воєнного стану — підстава вимагати відповідної реакції і від світу, — додає політолог Олексій Гарань.
Та світові було продемонстровано ще й ганебну поведінку українських політиканів. Які навіть перед загрозою повномасштабного вторгнення переймаються не долею держави, а власними політичними дивідендами. Або й не лише політичними.
Позачергове засідання Верховної Ради, яка мала затвердити указ президента про введення воєнного стану, спершу планувалося в закритому режимі. До парламенту Порошенко приїхав із пропозицією запровадити воєнний стан не на 60 днів, а на 30 — щоб надзвичайні заходи не вплинули на виборчу кампанію, яка має розпочатися 31 грудня. Глава держави пропонував задіяти не всі передбачені воєнним станом можливості, а лише ті, які стосуються передусім силових структур та оборонних підприємств.
Та висловити свої пропозиції главі держави вдалося не одразу. Замість мобілізуватися у складний для країни момент, певні політичні сили у ВР влаштували багатогодинне блокування трибуни.
У цей час у Нью-Йорку почалося екстрене засідання Ради безпеки ООН, скликане для обговорення російської агресії. Якби парламент ухвалив рішення про запровадження воєнного стану до початку засідання Радбезу, це посилило б позиції України. І засвідчило, що ситуація на межі.
Але в законодавчому органі відбувався політичний балаган.
"Людина, яка прямо зараз сидить у залі засідань Радбезу ООН, питає — так буде голосування за воєнний стан? Мені нема чого відповісти. Це не просто сором за колег, які влаштували політичні торги на безпеці України. Впевнений — це сплановане послаблення позицій країни на такому важливому міжнародному майданчику як Рада безпеки ООН", — написав у "Фейсбуку" народний депутат від фракції БПП Володимир Ар'єв.
Цікавий збіг: представник РФ у своєму виступі на засіданні Радбезу ООН дуже переймався президентськими виборами в Україні, заявивши, що запровадження воєнного стану є лише приводом для чинної влади їх скасувати. І цю саму тезу в той же час повторювали в українському парламенті потенційні кандидати в президенти Олег Ляшко та Юлія Тимошенко, чиї фракції блокували трибуну.
— Надто вже настійливо Росія намагається нав'язати нам цей порядок дня: "воєнний стан і вибори". Насправді гра Путіна полягає в тому, щоб розхитати ситуацію в Україні, зіштовхнути лобами українську владу й ту частину громадян, яка цією владою незадоволена. Для цього він використовує будь-який шанс, — підкреслює директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
Зрештою воєнний стан запровадили на 30 днів у 10 областях України. Для цивільного населення його дія залишиться майже непомітною. Зате у випадку вторгнення російських військ усі сили для відсічі буде задіяно в лічені секунди.
Україна продемонструвала Росії та всьому світові, що готова до захисту своєї незалежності й територіальної цілісності. Якби ще тільки доморощені вороги не розхитували її зсередини.
3 
1
Коментарі