— Найбільшою трагедією для України може бути те, що отримаємо московське керівництво в найближчі 5–10 років. Є три-чотири сили, які готові реалізовувати таку політику. До реваншу приводить неусвідомлений, байдужий або популістичний вибір кількох мільйонів українців, — говорить третій президент 64-річний Віктор Ющенко.
Інтерв'ю з ним 13 серпня опублікував сайт "Українська правда". Подаємо найсуттєвіше з розмови.
Про колишню прем'єрку Юлію Тимошенко і Віктора Медведчука, кума Путіна
— 2005 року Тимошенко рекомендувала призначити Медведчука віце-прем'єром у її уряд. Залишила купу його фотографій у різних позах спілкування. Коли я категорично сказав, що цього не буде, виникла друга пропозиція — призначити його послом у Росії.
Про президентські вибори 2010 року
— За що було підтримувати Тимошенко? Вона і Янукович — дві проблеми одного ґатунку, два чоботи з однієї пари. Я не вважав, що Янукович — це план для України. І не вважав, що Тимошенко — план для України (2010 року Віктор Янукович переміг Юлію Тимошенко у другому турі з відривом у понад 3%. — ГПУ).
Про стосунки з нинішнім главою держави
— Не Петро Олексійович у мене кумом, а я — в нього (Ющенко хрестив доньок-двійнят Порошенка — Євгенію й Олександру, їм по 18 років. — ГПУ). Це житейське. Я ніколи родові зв'язки не ставив у контекст моїх державних переконань.
Про другий термін Порошенка
— Щоб виграти наступний політичний сезон, треба зробити кілька обов'язкових речей. Дати внятну відповідь на питання війни. За яким планом її врегулювання ми живемо?
Україна нагально потребує економічного плану, який би за сім-вісім місяців вивів щонайменше на 5 відсотків приросту валового продукту. А взагалі має бути 7 відсотків.
Питання церкви, приведення її до помісності. Томос ми отримаємо, звичайно. У Константинопольського патріарха сьогодні руки розв'язані. Все, що треба було зробити для консолідації світового православ'я, зроблено. Процедурні питання проведені.
Про війну з Росією
— З війни ведуть дві дороги — перемога і капітуляція. Третьої немає. Мир наступає і після першого, і після другого. Тільки друге — це "мир" окупації, коли у вас немає батьківщини, країни, народу. А є малоросія — південноросійська провінція. Цього можна досягти за три дні. У бігбордах "Мир понад усе" бачу фальшиву політику. Ці люди готові принести "мир" в Україну через капітуляцію, через те, що ми станемо тими, ким були до 1991 року. Мир, спокій повинні бачитися через нашу перемогу.
У країні, яка є парламентською за типом, план перемоги вибудовує Верховна Рада. Чотири роки воюємо, а в нас немає жодного документа цього високого органу. Що з нами відбувається? Ворог, який окупував 7 відсотків української території, має безвізовий режим. Росія залишається першим торговельним партнером. Немає плану перемоги. Бо члени парламенту поводяться не як народ, який потребує перемоги. Вони вже — раби.
У нашому портфелі лежать п'ять гарантій країн ядерного клубу (на базі Будапештського меморандуму 1994 року США, Велика Британія і РФ гарантували Україні безпеку в обмін на без'ядерний статус. Пізніше до меморандуму приєдналися Франція і Китай. — ГПУ). Коли востаннє Верховна Рада зверталася до Великої Британії як до країни-гаранта нашої територіальної цілісності й політичного суверенітету? Жодного разу.
9 
35413
Коментарі