— Протестів щодо результатів виборів 10 жовтня не буде, — каже білоруський політолог 43-річний Алесь Лагвінец. — З одного боку, є побоювання щодо дій у відповідь від режиму Лукашенка та Росії. З другого, пов'язані з президентом аналітики подають сигнали: у випадку кризи Кремль захоче скористатися ситуацією і почне активно втручатись у внутрішнє життя Білорусі.
Ідею про можливе усунення Кремлем Лукашенка розкручують із Москви чи з адміністрації президента Білорусі?
— Думаю — і перше, і друге. Москва хотіла б мати на чолі Білорусі лояльнішого клієнта. З другого боку, Лукашенко використовує це бажання Кремля в контактах із Заходом. Вимагає, щоб той понизив планку для нього. Також це потрібно для конструювання образу захисника білоруського суверенітету. Хоча в критичні моменти дії Олександра Григоровича будуть завжди промосковські.
Ходить інформація про побудову російської авіабази в Білорусі. Як щодо цього?
— Цю інформацію закидають росіяни, і не вперше. Вони й раніше казали про авіабазу. Виглядало, що Лукашенко погоджувався. Тепер Кремль викинув у публічний простір документ, де Путін уповноважує російське міноборони підписати погодження. Мінськ заявив, що цей документ — не погоджений. Лукашенко сказав: про базу мова не йде. Чому він так говорить? Побоюється Кремля. Російська база означала б ще більшу залежність від Москви. Бо впустити чужі війська легко, а вивести — складно. Досвід Криму дуже повчальний.
У межах Євразійського союзу Казахстан дозволяє собі більше вольностей, ніж Білорусь. Чому?
— З двох причин. Перша: у нього ліпші відносини із Заходом і Китаєм. Друге: Казахстан має свою нафту, у структурі його економіки — сильний приватний сектор. Якщо порівнювати Лукашенка і Назарбаєва, то це різниця між радянською людиною і радянською номенклатурою. Тому президент Білорусі позиціонується як найближчий союзник Росії. І користується цим. Його режим виживав, дякуючи підтримці Москви.
У чому суть залежності Білорусі та Лукашенка від Кремля?
— Перше: газ і нафта. Вони йдуть із Російської Федерації в Білорусь. Дохід від різниці в ціні на нафту й нафтопродукти Лукашенко пускає на підтримку свого рейтингу.
Друге: головний ринок збуту нереформованої білоруської промисловості — в Росії.
Третє: військова залежність. Є два військові пункти Росії в Білорусі — такі собі мінібази. Міністерства оборони двох країн працюють дуже щільно.
Четверте: Білорусь живе в російському інформаційному полі. Тому в країні дуже багато прихильників "русского мира". Проросійські настрої домінують у силових структурах — у міноборони, міліції, білоруському КГБ.
Це свідома політика вживлення туди лояльних до Москви людей чи випадковість?
— Лукашенко від приходу до влади, з 1994 року, пропагував і заохочував ідентичність радянського білоруса. А вона, так чи інакше, заточена під російську пропаганду і смисли.
Часом Лукашенко демонструє нібито розворот до Заходу, готовність до дискусії щодо політв'язнів. Це що?
— Це — гра. Усім своїм нутром Лукашенко показує, що не готовий до реальної співпраці з Євросоюзом чи США на основі їхніх цінностей. Більш того, тісні контакти навіть рядових білорусів з Європою для Лукашенка означають втрату влади, подібно до Януковича. Тому президент Білорусі просто тактично грає. Стратегічно він зав'язаний на Росію, логіка тамтешньої політики йому зрозуміліша.
Як найкраще описати відносини Путіна й Лукашенка?
— Страх. Лукашенко боїться Путіна. Той ставиться до президента Білорусі зверхньо, як до людини менш освіченої, грубішої, не причесаної. З другого боку, якщо рахувати по кількості пролитої крові — руки Путіна замазані в ній значно більше.
Як ситуація в Україні вплинула на президента Білорусі?
— На її тлі Лукашенко конструює свій образ. Насамперед захисника стабільності. Про економічне зростання вже не йдеться. Криза подається як фактор, що прийшов не з середини, а ззовні.
Ситуацію в Україні Лукашенко сприймає подвійно. З одного боку, боїться повторення Майдану — білоруської Плошчи. Вивчає український досвід, бо для нього це — щось чуже і жах. Тому всім нутром не сприймає змін в Україні. З другого боку, є страх перед Путіним. Бо раптом Кремль намагатиметься в певний момент позбавити Лукашенка влади.
А як на український Майдан і війну з Росією реагує білоруське суспільство?
— Воно розділене. Одні кажуть про волю народу, другі — про негативні наслідки, а треті застерігають, що будь-які рухи в бік Євросоюзу означатимуть інтервенцію Росії. Тому ліпше підтримувати нинішню ситуацію.
Яка позиція Заходу щодо Білорусі зараз?
— Захід не готовий серйозно влізати в білоруські справи. У нього вистачає своїх проблем.
Як політична ситуації в Білорусі розвиватиметься у наступний рік-півтора?
— Наростатиме незадоволення політикою Лукашенка. Люди втомилися від нього. Його влада розпадатиметься, тим більше, що економічна модель — недієздатна.
Щонайменше чверть білорусів мають проєвропейські погляди. Їхня кількість зростатиме. Бо ЄС пропонує зрозумілу й привабливу модель. А російська модель, особливо в умовах кризи і падіння цін на нафту, ставатиме все менш привабливою.
2 
1
Коментарі