У понеділок о 21.00 на майдані Незалежності близько тисячі мітингувальників. Холодно, тому люди поступово розходяться. Зі сцени закликають лишитися на ніч. У цей час в будинку Спілки письменників починається нарада лідерів підприємницьких організацій. Вирішують, що робити далі.

Підприємці сідають у залі, не знімаючи теплих курток. Починається суперечка, чи варто йти на переговори з владою. Думки розділяються.

— От ты встречался с Клюевым. А кто тебя к нему посылал? Кого ты представлял? — запитує один підприємець у другого.

— Я представлял интересы своего бизнеса и своих людей.

— Ты — штрейкбрехер.

— А если президент скажет, давайте начнем переговоры, ты что ему скажешь "Иди ты на х..."?

Зал гуде. Заходять нардепи-"бютівці" Андрій Сенченко та Михайло Волинець. Перепалка між підприємцями триває.

— Якщо зі сцени не оголосять, чи буде наметове містечко, люди розійдуться, — каже виступаючий.

— Ми вже вирішили, наметове містечко буде, — кричать із зали.

— Але зараз там бардак.

Мешканці будинків уже скаржаться, що їм загиджують під'їзди

— Так, зараз там бардак, — погоджується виступаючий

Говорити починає Олег Мацех, голова Львівської обласної організації "Громадянська позиція". Він у зимовій спортивній куртці і туристичних черевиках.

— Треба терміново створити робочу групу, яка займеться наметами. У мене 50 людей, яких нема де розмістити. А там лежать складені 20–30 військових наметів.

— Я только два слова. Температура на улице падает. Надо спешить, — додає Андрій Сенченко. — Срочно выбрать коменданта палаточного городка.

— Ну, добре, що ми хоч не кидаємося один на одного, — витирає рукою лоба Волинець.

Місце у президії займає представник страйкового комітету підприємців Олександр Данилюк. Йому кричать, щоб брав головування у свої руки.

— Я не голова, — відмахується Данилюк.

— Ну називайся організатором чи координатором, — радять.

— Я на хвилинку й до людей, — відповідає. — Моя перша пропозиція — створити групу для переговорів з владою. Друга — забезпечити проживання в наметах кількох сотень людей.

Данилюк іде. До розмови долучається екс-нардеп Михайло Ратушний:

— Більше як дві години люди не витримають на майдані. Треба забезпечити їм обігрівачі, біотуалети. Мешканці будинків уже скаржаться, що їм загиджують під'їзди. Треба вибрати відповідальних.

Заходять "бютівці" Наталія Королевська та Сергій Міщенко. Сідають у першому ряду на місця, які тримали для них вільними. Слухають дискусію підприємців, у якій формі продовжувати акції протесту.

Олександр Данилюк повертається і каже, що до брифінгу з журналістами лишається 20 хв. Треба визначитися, хто виступатиме.

— Саша, у нас же ще немає рішення, — кричать йому із зали.

— Визначайтеся. Це ваш брифінг, не мій, — відповідає Данилюк.

— Де він буде?

— Десь тут.

— На брифинг должны выйти не больше двух людей. Не больше двух, — підводиться й каже впівголоса Королевська. Вона у невисоких чорних чобітках й темній куртці. З-під неї виглядає світла сорочка. Волосся розпущене.

Михайло Волинець відривається від телефону й повідомляє, що на майдані залишилися 200–300 людей. Пропонує на ніч посилити охорону містечка:

— При підтримці нардепів, звісно. На випадок нападу.

Підприємці за це голосують. Також вирішують створити групу для переговорів із семи осіб, а на масову акцію протесту збиратися у четвер.

Журналісти заходять до зали й сідають позаду. Оператори розставляють телекамери.

До Волинця підходить Олег Мацех, нахиляється і щось каже. В залі чути тільки останню фразу: "Людям же десь спати треба..."

— И определите координатора, у которого будут все телефоны, — знову підводиться Королевська.

Нарада закінчується о 22.30. Депутати на вулиці сідають у чорні джипи. Підприємці йдуть на майдан пішки. Там порожньо. Вітер розносить по площі сміття.

×