З кандидатом у президенти, народним депутатом 56-річним Анатолієм Гриценком домовляємося про зустріч у комітетах Верховної Ради.
— Анатолій Степанович дає інтерв'ю, — каже біля кабінету його помічник. Показує теку з графіком на день. — У вас є півгодини. На сьогодні заплановані ще чотири ефіри.
За 5 хв. Гриценко запрошує до кабінету. На столі — книжка російського економіста Лариси Буракової "Чому Грузії вдалося?".
Наближаються президентські вибори. Якою в них буде роль Майдану?
— Майдан — явище, яке впливатиме і на цю владу, і на подальшу. Мільйони людей вийшли боротися не тільки з режимом Януковича. Вони боролися проти корупції, непрозорості, злодійкуватості загалом. Це мають усвідомити наступні президент і уряд. Тоді більше не буде Майданів. Інакше станеться третій, який знесе все і всіх.
Коли може виникнути?
— Як людям допече. Є межа терпіння. Чинна влада за три тижні здала країну. Зараз ми бачимо деякі кадрові призначення як у центрі, так і в регіонах, що викликають збурення. Це неприпустимо, нехай роблять висновки. Людям обіцяли люстрацію. Їх запевняли, що чиновники, які крали, нестимуть відповідальність за вчинене, повернуть накрадене. Цього не відбулося. Усім дали втекти. Вони спокійно собі ходять парламентом. Навіть власник "Межигір'я" Сергій Клюєв (народний депутат, колишній "регіонал", молодший брат екс-глави президентської адміністрації Андрія Клюєва. — "ГПУ").
Нова влада не справляється? Як оцінюєте роботу виконувача обов'язків президента Турчинова?
— За Конституцією президент — це верховний головнокомандувач. Він забезпечує територіальну цілісність, недоторканність та національну безпеку кордонів. Турчинов цього не зробив. Відповідно, має піти у відставку. Зараз людям потрібні спокій і гідне життя, безпека і достаток. Натомість громадяни живуть у страху. Російські військові стоять на кордонах. Крим відібрали. Влада не діє. Лише президент здатний організувати оборону країни так, щоб війни не було. Аби Путін зрозумів, що краще наш кордон не переходити. Поки що дії влади для Путіна є непереконливими. Деякі офіцери мені телефонують, зокрема з Криму. Кажуть: "Станьте міністром оборони і захистіть країну". Відповідаю, що не можу. За законами, під час воєнної агресії президент особисто через ставку верховного головнокомандувача і Генштаб дає накази військам. Міністри відходять убік на цей період. Тому фігура міністра не є основною. Важливо, аби після президентських виборів прийшла людина, яка з першого дня почала реально працювати. Лідер, що не вивчатиме свої посадові обов'язки, а проведе лікбез.
Тобто реальних змін у країні з новою владою не бачите?
— Бачу, що після Януковича залишилася глибока яма — економічна криза. Не вистачає 280 мільярдів гривень. Крім стримування загрози з боку Росії, треба вирішувати складні економічні проблеми. Вважаю, на цьому шляху є певні позитивні кроки уряду — намагання скоротити неефективні видатки. Але ці кроки половинчасті. Паралельно не закладають основ для зростання економіки. Йдуть стандартним "азаровським" способом — підвищують податки. Такі дії не стимулюють економіку, а навпаки, заганяють під стіл, у тіньовий сектор. Чинний уряд не розуміє, що з Міжнародним валютним фондом та іншими кредиторами треба розмовляти інакше.
Як слід спілкуватися з МВФ?
— Найважливіше, аби списали нам заборгованість за всіма попередніми позиками. Так, як це робили міжнародні кредитори у багатьох випадках для країн, які зазнавали кризи, — для Польщі, Мексики, Греції.
Україні можуть списати борги?
— Ми це заслужили, бо пройшли через Майдан. Знесли бандитську владу, яка вкрала десятки мільярдів доларів. Гроші Януковича та його команди лежать у закордонних банках. Ці активи працювали на економіку європейських країн. Західний світ і Сполучені Штати, які повинні були гарантувати нам безпеку, не допомогли в критичний момент. Дозволили Путінові відрізати дуже велику частину національної території. З огляду на це МВФ мав би списати борги. Не просто давати нові кредити, а під конкретний план урядових реформ, що підніме економіку. Немає такого плану — тоді не давайте.
Чому ми дозволили забрати Крим?
— На це запитання мав би відповісти Турчинов. Коли виникла загроза з боку Росії, я поїхав до Міністерства оборони, хоч не мав там ніяких посад. Став поряд із новопризначеним міністром Тенюхом і начальником Генштабу Куциним. Допомагав порадою, готував рішення. Бачу, не працює. Не дуже слухають. Або слухають, а потім не роблять. Пішов до голови Служби безпеки Наливайченка з вимогою провести антитерористичну операцію, коли там були кількасот росіян. Тоді можна було не допустити референдуму. Не почули. Пішов до Турчинова. Виклав йому план дій — не почули. Говорити про те, що вони непрофесіонали? Якщо не діють, тоді це або саботаж, або зрада. Наслідки бачимо. Крим тепер у Росії. Там російський рубль, російська Конституція, російські війська. За це треба відповідати.
Що спонукало вас іти у президенти?
— Дивився список кандидатур. Не побачив людини, яка після обрання готова взяти на себе відповідальність за оборону країни. Не побачив кандидата, який справді проведе люстрацію, готовий рішуче боротися з корупцією, підняти країну економічно. Є багато симпатичних політиків, які можуть бути міністрами, а хтось навіть прем'єром, успішним мером. Немає того, хто візьметься швидко вберегти країну від війни. Коли люди підтримають, я це зроблю.
Яка кінцева мета вашого політичного курсу?
— Основна — захистити країну від загарбників. Не можна говорити про культурний, соціальний та освітній розвиток, коли на кордонах держави перебувають російські війська. У Криму не хочуть бачити жодного свідомого українця. Мене оголосили персоною нон ґрата.
Як будуватимете виборчу кампанію? Хто є її спонсором й у скільки вона обійдеться?
— У мене за спиною не стоять олігархи, які дали б десятки мільйонів доларів. Не маю бізнесу, офшорних рахунків. Як Порошенко чи Тігіпко не в змозі дати особисті кошти. Внесок розміром 2,5 мільйона гривень допомогли зібрати підприємці. Це адвокат Ігор Пукшин, вінничанин Олексій Гаврилов, підприємець Євген Уткін, народний депутат Олег Канівець, навіть активісти "Європейської партії". Вважають, що такі, як Гриценко, мають керувати країною. Жоден із тих, хто допоміг фінансово на старті, не поставив умов щодо якихось дивідендів.
Як оцінюєте своє електоральне поле?
— Майдан був недарма. Свідомість людей сколихнулася. Виборці менше продаватимуть свої голоси, своє майбутнє за солодкі й порожні популістські обіцянки. Це і є моє електоральне поле. Майдан сформував запит на справжніх лідерів. Тих, хто слово підкріплює ділом. Це в мене у крові. Я офіцер, який завжди виконує обіцянки. Номер телефону не змінював 14 років. Кожен може подзвонити і поговорити.
Бере зі столу айфон, проглядає пропущені дзвінки. Закурює "Мальборо".
— На сайті ЦВК розмістив свою передвиборну програму, — продовжує. — Там є номер мого мобільного. Попробуйте додзвонитися до інших кандидатів.
Суспільство готове голосувати за політичну програму з реальними завданнями та цілями, а не за медійне обличчя?
– 25 травня побачимо, за кого українці голосуватимуть. Країна має перспективу тоді, коли розумніші, освіченіші, моральніші йдуть догори. І це стосується не тільки посади президента. Важливо, аби громадянин із такими якостями ставав сільським головою, директором школи, головним лікарем, губернатором, міністром. Тоді запрацює соціальний ліфт: кожен має шанс, а влада не ухвалює дурних рішень. Не ховається від людей. Хтось хоче голосувати за мільярдера — будь ласка. Проте бізнес і влада — різні речі. Хтось пообіцяє все й одразу, й уже завтра. І йому повірять. Але Україна таке проходила. Ідеального завтра не буде.
Ваша сім'я живе за таким принципом?
— Поїдьте до міста Ватутіне на Черкащині. Там живе моя мати. Мешкає у старій "хрущовці" на першому поверсі. Квартиру отримала багато років тому. Коли я керував Міноборони з бюджетом у 2 мільярди доларів, чи міг би збудувати невеличке "Межигір'я"? Напевно міг, але не збудував. Не вірите — поїдьте до мого сина. Він живе на вулиці Щербакова у Києві. Двокімнатка дісталась у спадок від бабусі та дідуся. Суміжні кімнати. Мабуть, за бажання, я міг би обікрасти одне з тисяч військових містечок і збудувати синові розкішний котедж. Але цього не робив. І ніколи не робитиму.
Працював у трьох урядах
Анатолій Гриценко родом із села Багачівка Черкаської області. За освітою військовий інженер-електрик. Викладав у Київському вищому військовому авіаційному інженерному училищі. 1999-го звільнився з армії, де прослужив 27 років.
2005-го став восьмим міністром оборони. Був в урядах Тимошенко, Єханурова та Януковича. Через два роки пішов у народні депутати за списком "Нашої України — Народної самооборони". Створив партію "Громадянська позиція". 2010-го брав участь у президентських виборах, посів дев'яте місце. Востаннє пройшов до Ради за списками "Батьківщини".
Любить риболовлю і шахи. Одружений удруге з журналісткою Юлією Мостовою. Має дітей Олексія та Світлану — від першого шлюбу, Ганну — від другого, у Мостової від першого чоловіка є син Гліб.
Син Олексій Гриценко — один із лідерів Автомайдану. Його та ще двох активістів у березні вісім днів тримали у полоні росіяни. Били та допитували у Криму.
9 
35413
Коментарі
1