— Рішення про утворення 136 районів замість 490 було правильне. Однак такі реформи в багатьох країнах відбувалися важко. У нас теж, говорить засновник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, 55 років:
— Совєцькі 490 районів були непридатні для організації державного управління. Вони самі почали укрупнюватися. Але сталося це хаотично. Поліцейські зробили адміністративні округи по-своєму, податкова — по-іншому, прокуратура — ще інакше. Виникали проблеми, бо це не могли поєднати в одне ціле.
Реформа була вчасна й потрібна. У двох третинах із 24 областей усе пройшло більш-менш нормально.
Які проблеми найчастіше виникають?
— У Тернопільській і Хмельницькій областях зробили завеликі райони. Їх по три на кожну. А треба щонайменше чотири. В Івано-Франківській області навпаки — забагато, п'ять.
Подібні, але менш гострі проблеми, є на півночі Луганської області, на Чернігівщині. Також у Криму, але там ця система поки що не працює.
Не в усіх районах оптимально визначили межі. Наприклад, є мільйонні Харків, Одеса, Львів. Район на базі такого міста буде значно більший за інші. Але до міста причіпляють ще велику територію, як це зробили у Львові. У Львівський район входить усе на 50 кілометрів від обласного центру. Це ускладнює адміністрування. У міста і приміської території різні потреби та проблеми.
У містах, які втратили статус райцентрів, жаліються, що їм на баланс передають збиткові держустанови з комунальними боргами. Чому такі ситуації виникли?
— Кабмін довго проводив перехід до нового районування. Міністерство регіонального розвитку відповідало за реорганізацію районних державних адміністрацій. А Міністерство цифрової трансформації чомусь перебрало відповідальність за центри надання адміністративних послуг. За майно — будинки, іншу нерухомість у регіонах відповідало Мінекономіки.
Ці три відомства між собою пів року не могли домовитися. Та в більшості випадків проблеми вирішили.
Громади стали самостійніші, незалежні від центру. Експерти вбачали в цьому небезпеку регіонального сепаратизму. А також, що на місцеву політику впливатимуть так звані князьки. Чи є підстави для побоювань?
— Джерелом сепаратизму ніколи не бувають громади. Як правило, це регіони, що мають специфіку, відособленість. Тому громада є головною одиницею в місцевому самоврядуванні. Зростають повноваження і фінансові можливості саме громад, але не регіонів.
Феодалізація — коли великі бізнесмени поводяться як князьки — це серйозна проблема. Найгостріше проявляється на півдні — в Миколаївській, Херсонській областях. Цьому сприяє наявність великих агропромислових комплексів.
Разом із децентралізацією має зростати вплив громадян на місцеве самоврядування. Планували, що цьогоріч ухвалять у новій редакції відповідний закон. Його відклали.
5 
1
Коментарі