Народний депутат від "Нашої України" Борис Беспалий, 53 роки, носить недорогі костюми й користується простим мобільним телефоном. Коректний — навіть без диктофона про кожного бізнесмена з групи "любих друзів" говорить тільки хороше. На його думку, всі вони по-своєму геніальні. От тільки партії не завжди вдається вдало використати їхні сильні сторони.
Зустріч Борис Беспалий призначив у парку біля станції метро Нивки. Прийшов пішки зі звичайним поліетиленовим пакетом у руці. Запропонував посидіти у невеличкій кав"ярні над озером.
Частина "нашоукраїнців" зараз відпочивають у Монако. Любов до розкоші не заважає їм представляти інтереси звичайних людей?
— Вас послухати, то Монако кишить "нашоукраїнцями". Насправді ж декілька заможних чоловік кілька днів відпочивали на знаних курортах. Знаєте, є щось меншовартісне у тому, щоб до цього доскіпуватися.
Подивіться, за кого проголосували люди. Найбільше — за список "регіональних" мільярдерів-мільйонерів. Потім за БЮТ, який не дуже у цьому відстає. Голосують люди за тих, на кого покладають надії, а не за майновий стан. Наприклад, найбідніші з киян масово голосували за відверто багатого Леоніда Черновецького. Мабуть, пов"язують із ним надії на краще життя.
Беспалий дістає пакет. Виймає звідти тоненьку книжку: свій законопроект про скасування більшості депутатських пільг. Серед іншого пропонує припинити роздавати депутатам квартири.
— Таке враження, що депутати переважно рекрутуються із бомжів, — каже про практику надання нардепам квартир або грошових компенсацій за них. — У бідній країні привілеї для можновладців — аморально.
Про свій законопроект додає:
— Не всі колеги від моїх пропозицій у захопленні.
Вони ж за це не проголосують...
— Голосування поіменне, позицію кожного оцінять люди. Щоб упорядкувати інші пільги, починати треба із себе.
Чи була б Тимошенко кращим прем"єром, ніж Янукович?
Беспалий ненадовго замислюється. Дивиться кудись угору.
— Вони обоє "орговики". Мабуть, Янукович більш командний. І не лише через особисті якості. Ще й тому, що потужне оточення не дає йому "заграватися". У своєму середовищі він перший серед рівних, а не диктатор. Там є впливовіші за нього люди.
А Юлія Володимирівна у своєму середовищі — беззаперечний харизматичний лідер, з величезним відривом навіть від Турчинова. Усі інші голоси там, схоже, взагалі дорадчі.
Ви голосували проти Януковича. Що думаєте про його перші кроки на посаді?
— Фракція "Наша Україна" прийняла рішення про вільне голосування по кандидатурі Януковича. Відтак формально кожен міг голосувати як заманеться. Але існує політична логіка. "Наша Україна" чітко визначилася, що в антикризову коаліцію вона не грає. Тож послідовність зумовлювала і негативне голосування за офіційного кандидата від цієї коаліції. Я так і вчинив. Й опинився в опозиції до антикризової коаліції та її прем"єра.
Другий уряд Януковича має достатні передумови для успішної роботи. По-перше, він отримав хорошу спадщину від уряду Єханурова. По-друге — країну з вільними людьми, які вміють працювати по-сучасному.
Юрій Іванович був лише першим серед рівних
Головними його проблемами є дві. Перша: буде Янукович українським прем"єром чи малоросійським губернатором? Друга: його уряд однаково ставитиметься до всіх підприємств і підприємців чи повернеться до політики подвійних стандартів: донецькому клану — преференції, іншим — утиски.
Янукович змінився з часу свого першого прем"єрства?
— Першого разу він урядував під патронатом Кучми. Зараз у Януковича і його міністрів значно більша персональна відповідальність за українську державу.
У психологічному плані він ніби змінився суттєво, схильний рахуватися з іншою позицію. Проблема ж у тому, що безконтрольна влада спонукає до тиранії кожного, незалежно від початкових намірів. Тому в інтересах і країни в цілому, і уряду зокрема мати системну опозицію — як стримування і противагу. Принаймні половина суспільства налаштована до правлячої коаліції критично. Але достатньої противаги їй на вищих політичних щаблях немає.
А Тимошенко?
— Юлія Володимирівна — обдарована особистість. Але усі чотири рази вона переходила в опозицію з кар"єрних міркувань. Уперше — влітку 1997 року, коли її шефа Лазаренка усунули від прем"єрства. Удруге — взимку 2001-го, коли її зняли з посади віце-прем"єра. Ющенка вона підтримала після його письмового зобов"язання призначити її прем"єром, що й було виконано. Після звільнення з посади восени 2005 року — знову опозиція. Після останніх виборів з"явився шанс на прем"єрство — знову Тимошенко разом із президентом. Не вийшло — і знову опозиція.
Єхануров був першим номером у виборчому списку "Нашої України". Але, здається, до нього не особливо дослухаються...
— На сучасних українських виборах конкурують не так програми, як особистості. "Наша Україна" не мала такого харизматичного першого номера, як БЮТ чи "Регіони". Хоча раніше наш перший номер був ще потужнішим — Ющенко. Коли ж він дистанціювався від участі у виборах, вийшла зрізана піраміда.
А інший харизматичний лідер "Нашої України" з очевидних причин "розкрутитися" і не міг, і не встигав. Тож Юрій Іванович був лише першим серед рівних. Він має і вплив, і авторитет — але приблизно такі ж, як і інші чільні "нашоукраїнці". З колишньою харизмою Ющенка не порівняти.
Це ослаблює "Нашу Україну"?
— До певної міри. Якби українська демократія була усталеною, як у Швеції, Швейцарії тощо — було б байдуже. Але в постреволюційній країні, де ситуація нестабільна, а політика персоніфікована — це суттєвий мінус.
І хоча Віктор Андрійович фактично ще залишається лідером "Нашої України", але його голос лунає трохи збоку. Часто сприймається як порада, а не як команда. Хоча особисто я вважаю, що посада президента не має заважати йому бути повноцінним лідером партії. Такими є канцлер Німеччини, прем"єр Британії, президенти Франції та Польщі, інші виборні державні керівники у розвинених демократіях.
Чи плануєте якось це виправляти?
— "Наша Україна" на роздоріжжі. Буде серйозна дискусія. Наперед говорити про її результати, вочевидь, некоректно. Дивує, коли посадові особи партії починають говорити, наприклад, про персональне міжфракційне об"єднання...
Це ви про Катеринчука?
— Якщо ти друга посадова особа в партії, як про такі речі можна говорити?
Кажуть, через підтримку Миколою Катеринчуком Юлії Тимошенко засідання президії "Нашої України" іноді проводять без нього?
— У "Нашій Україні" ніколи позиція не вироблялася з огляду на третю силу. Нам байдуже, кому ближче "Пора" чи УНП, "Регіони" чи БЮТ. Прив"язки немає ні до кого. Хіба що до Ющенка.
Ідеться про внутрішні стосунки...
— Є неформальне спілкування, є різні наради. Не завжди вони проводяться в одному й тому ж складі. Але проводити засідання президії без членів президії? Вибачайте.
Та, мабуть, найважливіше для "Нашої України" на сьогодні — визначити, як виконувати свою виборчу програму, наскільки за нинішніх умов це реально. І, відповідно, чітко сформулювати свою позицію щодо правлячої коаліції та її лідера.
1953, 25 травня — народився в Ірпені Київської області
1979 — закінчив Київський державний педагогічний інститут
1979 — учитель математики в середній школі
1996 — член політвиконкому Народно-демократичної партії
1998 — обраний народним депутатом
1999 — член правління партії "Реформи і порядок"
2002 — обраний народним депутатом від блоку "Наша Україна"
2005 — член партії "Народний союз "Наша Україна"
2006 — обраний народним депутатом від блоку "Наша Україна"
2 
1
Коментарі
2