Під стінами столичного Печерського райсуду шостий день нап'яті 22 намети. Їх установили на знак протесту проти арешту екс-прем'єра Юлії Тимошенко. У них нардепи-"бютівці" облаштували громадські приймальні.
У четвер уранці там роздають наліпки "Україні — волю" з фото Тимошенко та газету із закликами "Всі до Печерського суду". З динаміків лунає пісня "Юля косу носить". За 20 м — кількадесят людей із прапорами "Загальновоїнської спілки". Вони — противники колишньої глави уряду. Вмикають свої колонки, з яких чути голос екс-нардепа, "регіонала" Олега Калашнікова:
— Мы требуем привлечь Юлию Тимошенко к криминальной ответственности.
Вивішують плакати "Вона крала, вона — не Україна".
У наметі із символікою БЮТ приймає підписи за звільнення екс-прем'єра 73-річний Юрій Чистяков із Дружківки на Донеччині.
— Вже близько п'яти тисяч підписів зібрали, — розповідає. — Годують нас добре: гуляш, рисова каша, окорочок. Чай та кава — будь-коли. Ще й люди допомагають. Учора бабуся приносила бульйон у термосі. Розливала по стаканах. А одна бабця 100 гривень давала. Каже: "Це вам. Зробіть так, щоб Юля перемогла". Гроші я не взяв — відправив її до народних депутатів. Хтозна, може, якась провокація.
— Спимо в наметах, на піддонах та пінопласті. Нормальні польові умови, — говорить 26-річний Володимир із Тернополя. — Сутичок із "калашніковцями" у нас не було. Які сутички, якщо їх тут після першої години дня не буває? Приїхала машина, гроші видала — вони й розійшлися. Навіть не ховаються. Стоять там, як у стойлі.
— Голова вже від їхніх криків лопається, — долучається до розмови 74-річний Геннадій Пугачов.
Один із "бютівців" розповідає про утримання Тимошенко у Лук'янівському слідчому ізоляторі:
— Телевізор і холодильник може собі дозволити будь-який в'язень СІЗО. Просто треба домовитися, оформити і заплатити десь 700 гривень. Холодильник в основному для тих, хто на дієті. Як Юля.
Їй передають фрукти, твердий сир, горішки, йогурт.
О восьмій ранку обабіч шляху до суду шикуються близько 50 "беркутівців". Вул. Хрещатик їде автозак із Тимошенко. За ним біжать 20 міліціонерів.
— Юля! Свободу Тимошенко! Міліція з народом! — кричать прихильники екс-прем'єра.
Їх уранці близько 40. За годину пускають до суду. Тимошенко вже в залі на другому поверсі. Вона у світлій сукні, з майже непомітним макіяжем. Розмовляє зі своїм чоловіком Олександром. За їхніми спинами стоять двоє конвоїрів — чоловік та жінка.
Приходять троє прокурорів.
— О, негодяи пришли! — вигукує хтось із "бютівців".
Заходить суддя Родіон Кірєєв. Підводяться лише прокурори та захисники Тимошенко, зокрема її чоловік.
Секретар запрошує до зали колишнього першого віце-прем'єра 47-річного Олександра Турчинова. Його допитували напередодні ввечері.
— Рада бачити, — всміхається Тимошенко.
— Першого січня Дубині (колишньому керівникові "Нафтогазу". — "ГПУ") зателефонував президент і перед підписанням контрактів почав вимагати, щоб українська делегація залишила переговори, — Турчинов переказує події перемовин наприкінці 2008-го — на початку 2009 року між Україною та Росією про ціну на газ. — Російська сторона сприйняла це як політичний демарш. Президент за Конституцією не мав права давати такі вказівки. Це повноваження виконавчої влади. Інших аргументів, ніж "РосУкрЕнерго", для зриву переговорів не було.
— Як родина Ющенка причетна до компанії "РосУкрЕнерго"? — уточнює екс-прем'єр.
— Як це питання стосується справи? — перебиває прокурор.
— Фанам "РосУкрЕнерго" поясню, — відказує Тимошенко.
— Підсудна, ви висловлюєте неповагу, — говорить суддя.
— Це має прямий зв'язок, тому що пан Ющенко 31 грудня відкликав делегацію "Нафтогазу", коли ціна на газ мала бути 235 доларів і залишилося тільки підписати контракти. Тоді б кризи не було. З показів Дубини та Турчинова прямо витікає, що Ющенко це зробив, захищаючи монополію "РосУкрЕнерго".
У п'ятницю Апеляційний суд має розглянути скаргу захисту на зміну запобіжного заходу для Тимошенко з арешту на підписку про невиїзд.
Коментарі
1