"Ішла на ринок по домашній сир. Дивлюся, люди стоять, за Тимошенко кричать. Я й собі стала. Телевізор дивлюся і не можу зрозуміти, що ті бандити собі дозволяють. Злить вся та ситуація", — каже 60-річна Наталія Гунько під обласною прокуратурою Львівщини.
Зранку в понеділок тут відбувається мітинг на захист лідера БЮТу Юлії Тимошенко. Під фасадом установи вишиковуються 20 міліціонерів. За кілька метрів від них стають нардепи-"бютівці" Олександр Гудима, Степан Курпіль. Вони в чорних дублянках. Народні депутати Михайло Косів та Андрій Шкіль — у довгих кашемірових пальтах. Черевики в усіх начищені до блиску.
— Якби ті пани приїхали сюди на маршрутці, то мешти добре заляпали би, — перешіптуються дві жінки. — Я нині ледве в автобус влізла. Студенти зі всіх боків постискали, чуть не задавили.
— Влада будує зону, кримінальне суспільство, де прийдеться жити по понятіям! Ви бачите, що вже твориться. До Верховної Ради професійних вбивць і кілерів пускають, — виголошує в мегафон Степан Курпіль, 51 рік. — Ми сьогодні підтримуємо нашу лідерку, бо вона завжди демонструвала законослухняність. Над нею влада чинить політичні репресії.
— Незле крала ваша лідерка, раз її тепер до прокуратури викликають, — вигукує чоловік років 45, що проходить повз. Його голос глушить скандування "Ганьба!", "Українців не здолати, всіх не кинути за ґрати!"
Акція триває годину.
— Юлі свободу! Ганьба владі! Не дадим дочь народа Тимошенко в обиду! Руки геть від Юлі — доньки України! — кричать учора в Києві під Генпрокуратурою кількасот мітингувальників, які прийшли підтримати Тимошенко.
За 1,5 год. до цього на столичній Контрактовій пл. збираються пенсіонери. Групуються по п'ятеро-десятеро.
— Любочка, спасибі, що прийшла, — каже киянка Тамара Іванівна. — Нам ніхто не платить. Це мої дєвочкі, мої подружки. Ми з Деснянського району. Дякуємо Тимошенко, що спасла нас у період кризи. Якби не дала нам тоді пенсій, ми би склали руки.
За півгодини збираються кількадесят осіб. Молоді немає. Один із організаторів мітингу-протесту підприємців Олександр Данилюк каже у гучномовець, щоб люди шикувалися в колони і йшли на вул. Борисоглібську — до Головного слідчого управління Генпрокуратури. Туди має приїхати Тимошенко.
У колоні йде киянка 54-річна Ірина Волошина. Тримає жовто-блакитну стрічку:
— Я вірю Тимошенко. Другого такого лідера, як вона, немає. Бо ще кілька місяців Янукович так поправить країною, як зараз, і держави не буде. Це страшно.
До слідчого управління приходять близько 500 людей. Стають обабіч вулиці. Їм роздають прапори "Батьківщини", нанизані на вудки. Людей відгороджують від дороги два десятки міліціонерів.
О 14.15 під'їжджає чорний "мерседес". Звідти виходить Тимошенко у сірому пальті. Четверо охоронців розштовхують натовп. Іще двоє йдуть поруч із екс-прем'єркою. Вона прямує до журналістів:
— Я хочу звернутися до Віктора Януковича особисто. Знаю, що у вас сьогодні безмежна влада. Ви можете купувати журналістів, бити до крові депутатів й знущатися над людьми. Можете розправитися зі своїми опонентами без будь-яких сумнівів. Але ні люди, ні я вас не боїмося. Я не буду ховатися в лікарні, не буду їхати з країни. Рано чи пізно з країни поїдете ви.
3 
1
Коментарі
27