Тарас Чорновіл, 41 рік, — одна з найсуперечливіших постатей української політики. Син видатного націонал-демократа тепер є одним із активістів Партії регіонів, яка з чимось національним або демократичним не асоціюється. Він геть розсварився із соратниками батька. Торік у Львові намагалися спалити його будинок. Обмалювали дьогтем ворота.
На робочому столі Тараса Чорновола немає комп"ютера. Стоїть попільничка з недопалками, прапорець Партії регіонів. Є кілька однакових статуеток мавпочок із закритим ротом, очима й вухами — "нічого не бачу, не чую, не говорю". Купив під час однієї з поїздок областями у період виборчої кампанії.
— До таких дрібничок у мене пристрасть, — пояснює.
Каже, що після виборів уже відпочив і відіспався. А взагалі здоров"ям не переймається.
Ви чи не єдиний, хто у Партії регіонів розмовляє українською мовою. Не відчуваєте себе білою вороною?
— Не відчуваю. Не розумію людей, які навмисне себе ламають і переходять на мову, якою не спілкуються. Головне — про що ти говориш. У Партії регіонів більшість — вихідці з російськомовного середовища. Але вони розуміють, що на державному рівні необхідно говорити українською. Янукович же проговорив усю виборчу кампанію російською, бо партія орієнтувалася на виборців зі східних регіонів. До речі, на більшості партійних нарад він говорить українською.
Ви якось казали, що передвиборна обіцянка надання російській мові статусу державної була помилкою. Намагалися переконати у цьому соратників?
— Я пропонував краще пояснити наше ставлення до цього. Але мене не послухали. Натомість більше уваги приділяли рекламі, яка виявилася вже й зайвою. Проте тоді було стільки хаосу й гонитви, що до багатьох не прислухалися. У дечому й до мене, в тому числі.
Які у вас стосунки з Віктором Януковичем і Ринатом Ахметовим?
— До нашого знайомства з Януковичем я думав, що то якийсь страшний бандит. А потім зрозумів, що він досить адекватний. Не зазнається і не вдає із себе бозна-кого. А з Ахметовим ми познайомилися на минулих президентських виборах, під час другого туру. Він прийшов у штаб підтримати Януковича. Поводився дуже скромно. Говорив мало. Був у штабі й на третьому турі. Багато людей, які думали, що він ледь "з дітей пельмені собі не робить", зараз змінили думку.
Ви вірите, що він не лобіюватиме у парламенті свої бізнес-інтереси?
— Він же не Порошенко. І навіть не Пінчук. Йому це не потрібно. Бізнес із 2000 року абсолютно прозорий. Усе відлагоджено як годинник. Тому Ахметову вже не потрібно це контролювати. Отож він іде у велику політику.
Людей, з якими хочеться привітатися, у "Нашій Україні" мало
А у вас був бізнес?
— До мене гроші не пристають. Лише створюють проблеми. Власного бізнесу я не маю, а політику таким не вважаю.
Чорновіл розповідає, що на початку 90-х йому все ж таки вдалося вибити 100 тисяч доларів американського гранту для створення у Львові поліграфічного підприємства.
— Умови гранту вимагали, щоб техніка була закуплена у США. Думаю, тоді на мені нажили близько 70 тисяч. Мене ж звідти викинули голого-босого. І на тому моя бізнесова діяльність закінчилася.
Від Партії регіонів подібних неприємностей не чекаєте?
— Ні. У нас усе в порядку, бо я не сунуся дуже глибоко. І зайвих питань не задаю, — розводить руками. — Виконую свою роботу. У мене немає персональних претензій та амбіцій.
Уже сватали на посаду віце-прем"єра з гуманітарних питань, але не захотів. Проте від посади голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування не відмовився б. Бо я потрібен тут, — він стукає по столу. — Потрібні люди, які вміють працювати і думати, — хвалить себе. Закурює "Приму". Каже, що більше півгодини витримати без цигарки не може.
Зараз цей комітет очолює "нашоукраїнець" Борис Беспалий, а Чорновіл — його заступник. Якось вони посварилися у прямому телеефірі. Беспалий сказав, що більше не подасть Чорноволові руки.
Які стосунки з колишніми соратниками?
— Я з ними не товаришую. Нецікаво спілкуватися. Можу привітатися з кимось із рядових рухівців. Але людей, з якими хочеться це робити, у "Нашій Україні" мало, — морщить носа. — Шкода, що під час виборчої компанії морально понизив себе Юрій Єхануров. Я ж колись заявив, що вважаю його своїм особистим другом. Він відповів мені взаємністю. І неприємно, що Єхануров виконував низьку для себе роль — виправдовував газові авантюри Івченка й Плачкова. Тим більше, що усієї правди і сам не знав. У цьому я переконаний.
Чому ж усе-таки опинилися в Партії регіонів?
— Через особисту симпатію до Януковича. Кучма пропонував його на прем"єра, а сам розповідав депутатам, що то — донецька мафія, яка усе зруйнує. З подачі Кучми "нашоукраїнці" готували провал голосування за кандидатуру Януковича. Він переміг тоді через те, що втихаря не довіряв Ющенку і домовився з іншими фракціями. Потім Кучма доклав зусиль, аби наш лідер не став президентом... А у "нашоукраїнців" усе було мат через мат. Або з одним запитанням: "Где здесь бабло лежит?" Із Януковичем я попрацював у групі "Центр". Зрозумів, що він — порядний. У кінці серпня 2004-го ми проговорили з ним півтори години. Янукович розповів про свою бесіду з моїм батьком у 1999-му — вона тривала близько чотирьох годин. Поговорили про мораль... Потім я втягнувся і став керівником виборчого штабу. Але в партію вступив лише весною 2005-го.
Тоді на мені нажили близько 70 тисяч
Із ким у партії спілкуєтеся найбільше?
— З Раїсою Богатирьовою, Андрієм Клюєвим, Оленою Лукаш і Ганною Герман. Хоча про дружбу говорити рано. Колись я вірив у дружбу між політиками, але потім ці люди так по мені потопталися... — Чорновіл зітхнув. — Це було і в ПРП, і в Рухові. Треба ще поїсти солі. А потім побачимо, до чого це приведе.
Як у можливій коаліції "Нашої України" і Партії регіонів ви працюватимете з тими, хто по вас "потоптався"?
— Шлюбу по любові між нами не буде. Бо любові нема. А от за розрахунком — можливий, — процитував Ахметова Тарас В"ячеславович. — Для Партії регіонів найкраще було б зараз піти в глуху опозицію... Але ми підемо в коаліцію і будемо шукати карт-бланш у розв"язанні економічних питань.
Каже, що в коаліційних переговорах із "Нашою Україною" участі не бере. Боїться зірвати їх через власну неприязнь.
1964, 1 червня — народився у Львові
1991 — закінчив біологічний факультет Львівського держуніверситету
1990 — депутат Львівської облради
1998 — радник голови Народного руху В"ячеслава Чорновола
2000 — народний депутат України
2004 — вийшов із фракції "Наша Україна", вступив до фракції "Регіони України"
2004 — очолював виборчий штаб кандидата в президенти Віктора Януковича
2005 — вступив до Партії регіонів
3 
1
Коментарі