Новообраний нардеп 54-річний Віктор Чумак уперше потрапив до Верховної Ради. До цього працював директором Українського інституту публічної політики, генерал-майор запасу. Балотувався від партії УДАР у мажоритарному окрузі №214 у Києві. Набрав понад 38% голосів виборців. Віктор Васильович розповідає, як провів перший день у новому парламенті — 12 грудня.
— Спав погано. Уночі прокидався тричі й визирав у вікно: чи закінчився сніг? Адже в останні дні їзда — це просто жах. Трохи хвилювався.
Прокинувся о 5.20, як зазвичай. 6 — 7 годин сну для мене достатньо. Нагодував собаку 6-місячну лайку Рею вівсянкою з м'ясом, яку сам приготував звечора. Пішов із нею на 40-хвилинну прогулянку.
15 хвилин чистив щіткою від снігу свою машину "Хюндай Санта Фе". Весь цей час у голові прокручував законопроекти, які подаватиму до парламенту. Адже в мене є домовленість з Юрієм Ганущаком, який знявся на мою користь. Мушу вносити на розгляд три його законопроекти, що стосуються місцевого самоврядування в Києві: про вибори у столиці, відновлення повноважень районних рад та повернення повноважень київському меру від голови міськдержадміністрації. Сам же планую внести законопроект про зміни до закону про референдум.
О 6.20 прокинулась дружина Ірина, привіталась зі мною, запитала, що приготувати на сніданок. Я забажав солодкої манної каші на домашньому молоці. Дружина здивувалась, адже зазвичай снідаю творогом із медом.
Попив чаю. Заліз у комп'ютер у "Фейсбуку" перевірив, скільки "лайків" у моїх учорашніх постах про те, що завтра — перший робочий день, партія УДАР вперше зайде у стіни парламенту. Це сподобалося 190 людям.
Перед цим купив нові штіблєти за 800 гривень та краватку шоколадного кольору. Обирав речі разом із дружиною, відповідальних покупок без неї не роблю. Постригся.
Перед виходом дружина благословила "З Богом". Особливих порад не давала: знає, що я людина розумна, у бійку не полізу. Загалом вона не дуже задоволена моїм походом у депутати. Я ж військовий, вона, як декабристка, 27 років їздила за мною по гарнізонах. Останні сім років було затишшя — цивільна робота, чоловік у сім'ї. Тепер думає: "Втрачу я свого сім'янина".
Виїхав о 8.00. Із Позняків до Ради добирався близько години. Заїхав на 15 хв. до готелю "Київ" на каву. Випадково зустрівся з однопартійцем Сергієм Капліним. Він зараз там мешкає.
Разом подалися до Ради. Поріг переступили о 9.20. За 10 хв. мала розпочатися зустріч фракції. Зайшов до Верховної Ради без зайвого хвилювання. З Віталієм Кличком перед засіданням не розмовляв. До нього було не доступитися — журналісти блокували. Вказівки нам дав ще кілька днів тому: партія повинна бути монолітна, маємо говорити одним голосом та завжди голосувати особисто. Свою картку ношу із собою, нікому нізащо її не передам.
Сиджу у третьому ряді зліва за ложею уряду. Зліва — Сергій Куніцин, попереду — Павло Розенко, праворуч Наталія Новак з Артуром Палатним.
Коли почув, що "свободівці" пиляють паркан, звичайно, зрадів: "Чудово, не будемо сидіти у вольєрі, як собаки". Піднявся настрій.
Після цього читаю регламент, написано: "Засідання проходить гласно, відкрито й у присутності преси". Гм, міркую, треба ще дописати "й у присутності громадян та інших зацікавлених осіб".
Почали блокувати трибуну. Класно, я їх ззаду підіпру! Встав, трохи поштовхався. Саме по собі блокування трибуни — поганий метод. Але не в цій ситуації. Набагато гірше, коли засідання відбувається з порушеннями.
Із насолодою дивився на розгублені обличчя комуністів та "регіоналів". Їм не дали прийняти жодного неправового рішення.
На перерві о 14.00 разом із Павлом Різаненком пішов перекусити до парламентської їдальні. Замовив шматок риби і два маленькі сирники. Там не було де сісти, усе зайняли журналісти, довелося їсти стоячи. Здивували ціни. Риба — усього 20 гривень. Після обіду зустрівся з двома своїми помічниками у готелі "Київ". Поговорили, що слід зробити в окрузі: приймальні, зустрічі з людьми.
Цілий день телефон не замовкав. Було дзвінків 40. Я щоразу брав слухавку, ніколи не ігнорую. Телефонували всі: сім'я, друзі, колеги, журналісти.
Емоцій було не дуже багато. Я перегорів під час виборчої кампанії. Там щодня зустрічався з людьми, мене блокували опоненти, фантастична епопея з окружною комісією під час підрахунків голосів.
Із Ради — одразу додому. Приїхав о 21.00. Повечеряв разом із дружиною, сином та його сім'єю млинцями з грибами. Випив бокал грузинського червоного вина. Дружина розповіла, що слідкувала за подіями по телевізору.
— Співчуваю, — каже. — Але сам вліз, сам і виплутуйся.
2 
1
Коментарі
26