У кабінеті першого заступника секретаря Ради нацбезпеки й оборони 57-річного Степана Гавриша на полицях розставлені фото його маленьких синів Луки й Марка та їхні малюнки. Але немає жодного зображення двох дорослих доньок від першого шлюбу — Тетяни та Мар"яни. Із ними він не спілкується.
— Це був їхній вибір, — зітхає Степан Богданович. — Одна з доньок працює в Міністерстві юстиції, іншій я залишив свою юридичну фірму в Харкові.
Розповідає, як 1998 року потрапив в автокатастрофу, і шансів вижити було мало. Перша дружина покинула його. За Гавришем почала доглядати на 20 років молодша від нього референтка Інна, з якою пізніше побрався.
Під час розмови стримує емоції й практично не жестикулює. Зважує майже кожну відповідь.
— Мені тут цікаво працювати, — каже про нинішню роботу. — Бо ми готуємо стратегічні рішення, які в основному адресовані Кабінету Міністрів. Він, на чолі із прем"єром, має бути вдячний нам за роботу. У будь-якій іншій країні такий уряд під тиском політичної та економічної кризи вже б двічі змінився. але наш уперто бореться за стартовий виборчий майданчик і, здається, переміг у цьому плані. Зараз усі урядові ресурси перебувають під контролем однієї політичної сили — БЮТу.
Іноді ви змушені казати не те, що думаєте про політику уряду.
— Ситуація буває набагато гіршою, ніж ти можеш сказати. Але все це я залишу для своїх майбутніх політичних романів.
Перебуваючи зараз у команді президента, чи не почуваєтеся незручно через те, що за рік до того говорили: "Ющенко проводить політику, коли клубом прийняття рішень є своєрідна сім"я, яка нашпигована, наче українська ковбаса, кумами, родичами і родичами родичів"?
— І я, і президент пройшли свій шлях. Це складна тема, — на кілька секунд замислюється. — Але Ющенко зараз єдиний, хто відстоює національний інтерес. Тоді для мене це було неочевидно. А коли ми зустрілися, то я побачив перед собою глибоку, сильну і одночасно незахищену людину. У мене тоді склалося враження, що ми не можемо наговоритися. Я висловив свою точку зору, де бачу себе в системі політики президента.
Ви сказали, що хочете бути суддею Конституційного суду?
— Розмова про таке була, але я просив президента цього не робити. Він погодився. Я вважав, що ще не вичерпав себе в українській політиці. Розумів, що Конституційний суд сформований за партійно-політичним принципом і не зможе забезпечити стабільність. І досі він не змінився.
Зараз у БЮТі і Партії регіонів говорять, що склад Конституційного суду нелегітимний.
— Зараз він, як мінімум, опиниться в центрі гострої політичної боротьби. Мета двох найбільших політсил — домовитися про розподіл електорального поля і перенести основну боротьбу за владу на майбутнє. А вже тепер зробити неможливим вихід у другий тур президента Віктора Ющенка. Зараз у нього низькі рейтинги. Він суттєво втратив і в парламенті, і серед ключових еліт. Але на сьогодні залишається єдиним лідером, здатним виконувати функції національного лідера. Боротьба за президентське крісло буде надзвичайно гострою, але приведе до влади політика, який не матиме підтримку більшості виборців. Це буде лідер меншості. Йому доведеться підписувати важкі кризові союзи із вчорашніми опонентами.
Маєте на увазі Януковича та Тимошенко, в яких зараз найбільші рейтинги?
— Я не хотів би називати прізвищ. Більшість може бути або сфальсифікована, або українці оберуть найменше зло. У цьому є велика небезпека для майбутнього країни.
Тобто Віктор Ющенко не стане вдруге президентом?
— Досягти такої переваги, як 2004 року, точно не вдасться. Однак Ющенко залишається реальним і досить непрогнозованим гравцем в українській політиці. Усе залежатиме від того, чи зможе він за короткий термін повернути до себе довіру. Є глибоке розчарування і невдоволення у ньому, але це дає йому шанс на новий діалог. Президент поки що обмежується коментарями. Зокрема, щодо обговорення в суспільстві його Конституції.
Янукович назвав це "пропагандистським кроком, аби зайвий раз про себе нагадати".
— Ми так звикли до взаємних звинувачень, що не варто вже на них звертати увагу. Президент діє правильно й відкрито говорить про свою політичну програму. Показує себе як європейського ліберала, котрий змагається не за владу, а за цінності.
Проблема в тому, що Ющенко — людина майбутнього, він випередив свій час
За рахунок чого Ющенко зможе змінити несприятливу для себе ситуацію?
— У нього є один шанс — виступити лідером певної національної ідеї та боротися за спільні для українців цінності. Проблема в тому, що Ющенко — людина майбутнього, він випередив свій час. У зв"язку з цим у президента глибока психологічна криза — зокрема і з ключовими елітами, які є одночасно проросійськими і проєвропейськими та часто намагаються використати російський фактор, аби заволодіти владою.
Що за п"ять років президент виконав зі своєї програми "10 кроків назустріч людям"?
— Усього не виконав, бо була низка проблем і конфліктів, які й залежали, й не залежали від нього. Треба зважити і на те, що він носив у своєму тілі отруту, яка в 50 тисяч разів перевищувала можливу сумісну із життям дозу і яка не могла не впливати на його політику. Я поважаю його за мужність і за те, що він жодного разу не продемонстрував слабкість. Але йому потрібна була прагматичніша команда.
Якщо президентом стане Янукович чи Тимошенко і запропонує вам залишитися на цій посаді, погодитеся?
— Якщо це буде в інтересах держави, прийму пропозицію. У зв"язку із тим, що влада буде меншості, буде й багато конфліктів. Максимум за два роки можуть відбутися повторні парламентські та президентські вибори. І це вже буде повне перезавантаження політичних еліт, оскільки є два напрямки розвитку України: до Європи чи до Росії. Москва хоче відтворити імперію через демонстрацію сили. Ми спостерігаємо наростання стриманості Заходу щодо цього. Хоча всі розуміють, що фактором безпеки в цьому регіоні є не лише Росія, а й Китай, Індія та Пакистан. Експорт Китаю — перший у світі, становить майже 600 мільярдів доларів. Саме цей фактор за рік-два відіграватиме ключову роль. Обслуговувати величезні ядерні арсенали Росії буде надзвичайно складно, якщо вона провадитиме політику воюючої сторони. Однак найближчим часом ситуація не вирівняється, бо цього не хоче російська влада.
А після президентських виборів?
— Перезавантаження через президентські вибори практично нічого не змінить. До влади не прийде людина, яка провадитиме лише проросійську політику. Це неможливо. Навіть якщо хтось обіцятиме, то не зробить, бо більшість українців це не підтримає. Для них зараз найважливіші три речі: свобода, вільна і чесна конкуренція і боротьба за свої права та справедливі закони.
Окрім свобод і прав, українці зараз борються за виживання. Два роки тому ви говорили, що якщо до влади прийде Тимошенко, нас чекає економічна криза.
— Ми живемо в кризі, хоч нам і кажуть, що у нас у роті халва, але від цього не солодше.
Але ж прем"єр заявляє про зростання валового внутрішнього продукту.
— Це маніпуляції статистикою: прирівнюється місяць до місяця, а не рік до року. Головне те, що ціна споживчого кошика стрімко зростає. Тому оптимізм, який демонструє прем"єр-міністр, — позитивний фактор, але за цим приховується складна ситуація. Вона є набагато гіршою, аніж ми читаємо в статистичних показниках офіційних джерел.
1952, 2 січня — Степан Гавриш народився в селі Олешів на Івано-Франківщині
1976 — закінчив Харківський юридичний інститут
1994 — президент юридичної фірми "Інюрполіс"
1998 — народний депутат, член фракції Народно-демократичної партії
2000 — заступник голови Верховної Ради
2002 — народний депутат, лідер депутатської групи "Демократичні ініціативи"
2004 — представник кандидата в президенти Віктора Януковича у Верховному суді, член Вищої ради юстиції
2007 — перший заступник секретаря Ради нацбезпеки й оборони
Удруге одружений. Має двох доньок, двох синів і двох онуків
3 
1
Коментарі
8