З Андрієм Єрмолаєвим, 45 років, домовляємось зустрітися в Інституті стратегічних досліджень "Нова Україна", що він очолює. Помічниця пригощає кавою. Просить зачекати. За 20 хв. Андрій Васильович запрошує в кабінет. На столі — цукерки, кекси, мінералка.
— Выйду покурю, — каже. Повертається через 45 хв. Йому приносять еспресо. Говоримо українською.
На Майдані люди йшли під кулі за своє майбутнє, а на Сході майже не виходять на вулиці, щоб залишитись у складі України. Чому?
— В їхньому розумінні свобода — це порядок. Решта українців розглядають свободу як самоорганізацію. Тут конфлікт ідеології, поглядів, досвіду. Під час і після Майдану радянська дійсність стикнулася з новою українською, так званою європейською реальністю. А більшість жителів Сходу опинилися в ролі спостерігачів. Вони бачили бурхливий соціальний протест і не розуміли, чому це відбувається. Для донбасівців питання економічної свободи, розвитку власного бізнесу, боротьби з корупцією — не актуальні.
Які помилки тут допустила центральна влада?
— Донбасівці завжди пишалися своїм регіоном, що "годує країну". І раптом стикнулися з тим, що Київ може вплинути на стабільність роботи їхніх підприємств, на звичні культурні символи. Тому й виникла ідея відмежуватись.
Якби влада вчасно організувала діалог, то нинішньої ситуації не було б. На початку Росія всіляко сприяла імітації федерального руху на Донбасі. Але минув час, невідомі лідери сепаратистів стали телезірками. За ними пішли добровольці. Якщо не на мапі, то в людських головах вимальовується лінія фронту. Домовитися буде складно. Доведеться йти на серйозні компроміси.
Які саме?
— Є велика недовіра між центральною владою і сепаратистами. Останні не бачать, із ким можна домовитись. Політикам слід підготувати документ щодо оновлення уряду, керівників державних адміністрацій, парламенту. Залучити до роботи моральних авторитетів, представників регіонів. По два-три дні попрацювати в кожній області й виробити для кожної з них свій антикризовий план. На цей період мають зупинитися активні збройні дії. Ніхто так просто зброю не складатиме. Але штурмувати танками міста — також не варіант. Важливо знайти шлях компромісу.
Рінат Ахметов назвав чотири сценарії для Донбасу. Найкращий: децентралізація влади, і Донеччина та Луганщина — у складі України.
— Ахметов зрозумів, що недооцінив рівень особистої відповідальності за події на Сході. Коли почалися бої в Донецьку, поводився обережно. Був переконаний: після сепаратистських акцій швидко знайдеться формула особливого статусу Донецької області. Ахметов не сподівався, що все це негативно впливатиме на його репутацію. Якби таку заяву він зробив місяць тому, то нинішніх проблем не було б. За цей час на Донбасі з'явились нові громадські й політичні лідери, за якими — озброєні люди. Для них думка Ахметова не є визначальною.
Яка роль Януковича і "сім'ї" в цих подіях?
— Намагаються зберегти вплив в Україні. Вони підтримують радикальні сепаратистські рухи. Припускаю, що це одна з умов перебування їх у Росії. Але скажу просто: ніфіґа в них не вийде. Янукович розчарував навіть своїх найбільших прихильників. Став уособленням жорстокості. На Сході його вже не чекають. За великим рахунком, він і Кремлю не потрібен.
Коли Янукович почав змінюватися?
– 2010 року й першій половині наступного він говорив про реформи й перемовини з Євросоюзом. Серйозні зміни в його позиції почалися, коли режим запанікував стосовно можливого програшу на виборах 2015 року. Розуміли, що потрібно якось повертати електорат у східних і південних областях.
Якою треба будувати Україну в найближчі п'ять років?
— Це вже не буде звична Україна з її адміністративними областями. Формуватиметься набагато складніше утворення з елементами автономії, посиленого самоврядування.
Від нас чекають нестандартних рішень. Жоден міжнародний механізм не впорається з розвитком подій в Україні. Нам потрібно напрацювати підходи, що захищали б цілісність держави. Усе це має бути предметом нової угоди з ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва з ЄС. — "ГПУ"), щоб можна було створити єдину систему європейської безпеки. Ситуація з Україною показала, що Європі треба змінюватися. В цьому процесі братиме участь і Росія, яка є одним із фундаторів ОБСЄ. Росія та Євросоюз у майбутньому ворогувати не збираються. Тому маємо повернутися до формату взаємодії Україна — Євросоюз, Росія — Євросоюз. Треба зруйнувати стереотип, що ми всі — один проти одного. Він заводить у глухий кут. Зараз українська влада говорить мовою війни. Каже Європі: нам треба об'єднатися проти Путіна. Але європейці не бажають воювати. Більше того, зараз уже до українців чимало претензій. Нам багато чим допомогли, зокрема санкціями щодо Росії. Тепер нас запитують: "А ви що робите?"
Як змінилась Україна?
— Країни, в якій ми жили півроку тому, вже не буде. Україна народжується вдруге. Люди хочуть нарешті заробляти чесно, бути освіченими, позбутися чиновників, які крадуть.
З'явився новий, поки що не до кінця усвідомлений ідеал духовної України. Потрібно на нього орієнтуватися. Ми вже точно знаємо, чого не хочемо. Тепер треба домовлятися, що будуємо.
Коментарі
3