"Звертаюся до людей, кому не байдуже чуже горе, давайте розшукаємо наших хлопців. Тільки разом, борючись за кожного, зможемо перемогти. Люди повинні повертатися з полону живими. Війну час закінчувати", — написала 10 січня у "Фейсбуку" народний депутат 35-річна Надія Савченко.
У соцмережі опублікувала список українців, яких бойовики тримають у полоні на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. Прізвища, імена і дати народження 135 осіб. Також показала, кого хочуть забрати ДНР і ЛНР — 524 та 377 відповідно.
"Та сторона підтверджує 42 людини. Українська сторона приблизно 256, — написала Савченко. — Тож маємо перший етап обміну — 42 на 256".
Крім того, вона опублікувала імена 44 українських політв'язнів у Росії та 101 росіянина, зокрема військових РФ, які потрапили до наших в'язниць за злочини проти України протягом трьох років.
— Таке відчуття, що ці пропозиції надали Надії Савченко її колеги по переговорах Захарченко і Плотницький. Вона грає у їхню гру, — каже політолог 58-річний Володимир Фесенко.
— Надія не допомагає звільненню. Своїми звинуваченнями у бік української влади — мовляв, вони роблять недостатньо — вона створює напругу в державі. Це збігається з інтересами Росії, її спецслужб і бойовиків.
Савченко вважає, що може все — і президентом бути, і полонених звільняти: усе знаю, все вмію. Це — надмірна амбіційність за відсутності кваліфікації. Починає робити на цьому піар. Хоче відновити рейтинги. Після звільнення 25 травня 2016 року за неї на президентських виборах готові були голосувати близько 10 відсотків українців. А за опитуваннями місяць тому — 2 проценти.
Якщо Надія щиро прагне допомагати розв'язанню цієї проблеми, то має координувати свою діяльність із гуманітарною підгрупою України у Мінських переговорах та Службою безпеки. Натомість займається махновщиною, анархією. Це шкодить переговорам.
— За домовленостями у нормандському форматі (переговори за участі представників України, Росії, Німеччини та Франції щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Перша зустріч була у червні 2014 року в містечку Бенувіль, що в Нормандії, Франція. — ГПУ) до Різдва бойовики мали звільнити 42 українці. Наша сторона була готова випустити більше як 200 їхніх людей. Публікацією списків Надія остаточно зірвала цей обмін, — розповідає волонтер 46-річний Олег Котенко.
Займається обміном полонених.
— Росія почала говорити: "А про що нам нормандський формат? У вас є Надія Савченко, яка веде переговори". Москва змушує нас вести перемовини з ДНР і ЛНР. Одна з версій — Кремль не хоче великого обміну. Бо тоді не матиме важелів впливу на Київ.
Є питання до жінок, яких звільнили за сприяння Савченко. Одна з них жила в готелі, а не з усіма полоненими в підвалах. Ми в це не вірили, доки не приїхала на обмін нафарбована. У другої — діти в Донецьку. Вільно туди їздила не раз. Виглядає, ніби нас знову обманули. Якби хотіли зробити жест доброї волі, то відпустили б хворих і тих, хто більше двох років у полоні.
Списки Савченко — некоректні. Там є вже звільнені з полону. Є загиблі, яких поховали. Немає дев'ятьох прізвищ полонених, яких тримають у СІЗО Макіївки. А 60 відсотків списку — зниклі безвісти. Це повний непрофесіоналізм. Матері хлопців обривають мені телефон: "Нас знову будуть тероризувати шахраї?" Таке було 2014-го. Тоді списки "викидав" Володимир Рубан. Якісь покидьки дзвонили матерям і вимагали гроші.
Надія Савченко знищила крихкі домовленості, що існували. Зробила це своїми зустрічами з бойовиками, розповідями за кордоном, що вони — класні хлопці. А тепер — і цими списками.
2 
1
Коментарі