З вікна кабінету народного депутата Євгена Філіндаша, 29 років, гарний вид. Будівля Кабміну, стела на майдані Незалежності, Софійський собор із дзвіницею. На стіні у рамці — подяка від уже колишнього міністра молоді і спорту Юрія Павленка "За визначний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту, молодіжної політики та захисту прав дитини".
Як у 24 роки потрапляють у прохідну частину виборчого списку Соцпартії?
— Мене тоді вся партія знала з акції "Україна без Кучми". Я був комендантом наметового містечка. До того ж тодішній голова нашої молодіжної організації Вадим Місюра разом з верхівкою за кілька днів до з"їзду переметнувся до СДПУ(о). А я і група молоді, яка була зі мною, залишились. На політраді внесли мою кандидатуру. Так у 24 роки я ледве не став депутатом.
Зрештою ви стали нардепом у вересні 2005-го...
— Так. Після того як уперше в історії представники Соцпартії ввійшли до уряду, кілька депутатів стали міністрами. Валентина Семенюк — головою Фонду держмайна. Список посунувся вгору, і я став депутатом.
Коли СПУ ввійшла в антикризову коаліцію, ви були прихильником помаранчевої . А зараз голосуєте з антикризовиками. Зручно?
— Коли в нас це вирішувалося, я був одним із тих, хто до останнього був за демократичну коаліцію. Але більшість вирішила інакше. Я, як дисциплінований соціаліст, виконую це рішення. А щодо того, чи це було правильно, чи ні... Зараз є вже певні плюси. Такі кроки об"єктивно оцінюються через певний час.
Чи ведуть соціалісти якісь переговори з кимось із "Нашої України" щодо переформатування коаліції?
— Такі консультації ведуться постійно. Але офіційних переговорів немає. Вони в опозиції, а ми — в коаліції. "Наша Україна" — дуже велика, різношерста і суперечлива фракція. Частина її часом підтримує коаліцію.
Невже Партія регіонів ближча соціалістам, ніж "Наша Україна" чи Блок Юлії Тимошенко?
— Ну скажіть, чим Губський чи Порошенко принципово відрізняється, скажімо, від Ахметова? І ті, й ті — представники великого бізнесу. Кожен з них накопичував бізнес у складний період 1990-х років. Кожен був елементом системи "кучмізму". І це я тільки по одному прізвищу назвав. У соціалістів більше відмінностей з кожною з тих політичних сил, ніж у них між собою.
Протягом розмови мобільний Філіндаша постійно дзвонить. Він скидає дзвінки. Тоді приходять смс-повідомлення. Нардеп, відповідаючи на запитання, швидко відписує.
Минулого тижня учасники коаліції ділили три міністерські посади. Як це робили?
— Зараз іще не зайняті посади міністра з надзвичайних ситуацій і міністра закордонних справ. Можливо, буде прийняте рішення щодо Міністерства оборони. А поділ іде за пропорційним принципом. У "Регіонів" більша фракція, а в соціалістів і комуністів — менші. Думаю, нові міністри-соціалісти в цьому складі уряду вже навряд чи будуть.
Нас цікавило лише МВС
Ви були одним із кандидатів на посаду міністра молоді та спорту. Хотіли ним стати?
— Друзі почали було жартувати: записувались "на прийом до міністра", запитували, коли це можливо, і так далі, — усміхається. — Справді, розмови такі були. Але я ще не настільки досвідчений депутат, щоб тут усе знати і вміти. Хоча, якщо б було рішення партії, я б виконував.
Чому Партія регіонів таки поступилася соціалістам посадою міністра внутрішніх справ?
— Переговори були складними. Луценко — висуванець Соцпартії. Логічно, що від нього посада перейшла б до іншого соціаліста. Ми вважаємо, що Цушко буде кращим міністром.
А для всієї країни ліпше, щоб не було монополії на силові структури. Зараз податкова, митниця, частково прокуратура значною мірою під впливом Партії регіонів. Невідомо ще, як буде з СБУ і Міноборони. Тому що кандидатури затверджує парламент.
Вам пропонували обміняти МВС на Міністерство надзвичайних ситуацій і Міністерство молоді і спорту?
— Альтернативи були різні. Ми могли взяти не одне міністерство замість МВС. Можна було також говорити про деякі важливі неміністерські посади. Скажімо, Антимонопольний комітет, митницю, податкову — керівників цих структур призначає коаліція. Але нас цікавило лише МВС, і наші союзники врешті-решт погодилися.
У кого і чому ви навчалися в політиці?
— У Мороза вчуся знаходити спільну мову з цілковито різними партіями та політиками. Мені якраз цього найчастіше не вистачає. Інколи буваю надто різким і прямим. Не думаю, що кардинально змінюсь, але навчатися цьому потрібно. Мороз завжди займав високі посади. Усі знають, що він не жадібний до грошей і ніколи не був замішаний у якихось фінансових аферах. Він досить скромний у побуті й на гроші не ведеться.
Хто може з часом замінити Мороза на посаді голови СПУ?
— У нас партії справді зав"язані на лідерах, а не на ідеології та ідеях, як це повинно бути. Наступники Мороза, звісно, проглядаються, але про це ще рано говорити. Мороз поки що абсолютно справляється зі своїм завданням. Він займає високу посаду і впливає на процеси в країні.
Може статися, що на наступні вибори соціалісти підуть з іншим лідером?
— Може. Морозові лише 62 роки. Наприклад, Франсуа Міттеран вперше став президентом Франції у 64. А потім його ще раз переобирали. І залишився він в історії як один з найуспішніших французьких президентів. Не виключаю, що Мороз іще може стати президентом України.
Яке у вас авто?
— "Мітсубісі Лансер", — Філіндаш постукує пальцями по столу.
Така машина коштує приблизно $20 тис. Секретарка, яка сидить за сусіднім столом, каже, що він купив авто в кредит. Нардеп трохи опускає голову:
— Не вистачало кількох тисяч доларів. Я позичив гроші у своїх друзів. Уже майже розплатився.
Хто ваша дружина?
— Працює моїм помічником. А до цього була літературним редактором в одній із газет. Закінчила той самий вуз, що й я. Навіть викладав у неї конституційне право. Отримала "автомат", — сміється. — Але зустрічатися ми почалися вже після того. Тому все було об"єктивно.
Як провели медовий місяць?
— Клята політика не дала мені можливості провести медовий місяць. Бо я одружився у квітні 2004 року. Саме тоді починалася президентська кампанія. Вдалося тільки на три-чотири дні з"їздити до Кам"янця-Подільського подивитися на фортецю.
З ким із депутатів товаришуєте?
— У мене нормальні стосунки з багатьма молодими депутатами. Найбільше, звісно, спілкуюся зі своєю фракцією. У дуже хороших стосунках з Василем Цушком, Миколою Даніліним — першим секретарем Київського міськкому партії. Він свого часу багато зробив для моєї кар"єри.
Під час прийняття рішень часто сваритеся у фракції?
— Буває, — сміється. — Кричимо, жестикулюємо, інколи слова образливі вживаємо. Спершу сваримося, а після голосування починаємо миритися.
1977, 5 травня — народився в Києві
1999 — закінчив Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова
2000 — комендант наметового містечка під час акції "Україна без Кучми"
2002 — балотується за списком Соцпартії до Верховної Ради
2005 — обраний головою Спілки молодих соціалістів
2005 — стає народним депутатом від СПУ
2006 — обраний народний депутатом за списком СПУ














Коментарі