"Росія за п"ять років хоче підібгати нас під себе"

 

"Янукович та Азаров не можуть ментально й по своїх зобов"язаннях відмовити Росії. Вони добре знають, якою буде реакція Путіна й Медведєва. Тому нашу газотранспортну систему віддадуть у підпорядкування Російської Федерації. Це добре розуміють олігархи з оточення Януковича, які не зацікавлені в такому повороті. І в мене єдина надія на протидію групи Фірташа, Бойка", — каже народний депутат від блоку "Наша Україна — Народна самооборона" 55-річний Олександр Бондар — міністр економіки в опозиційному уряді. 12 років він пропрацював у Фонді держмайна, з яких п"ять — очолював його.

Олександр Бондар у парламентських кулуарах сідає за стіл реєстрації. Крутить на безіменному пальці титанову обручку з діамантом, обрамлену золотом. Така коштує від $1,5 тис.

Якою може бути реакція Кремля на відмову коритися його вказівкам?

— Така сама, як по відношенню до Ющенка. Буде ігнорування президента. Але Янукович — ставленик Росії, хоче, щоб його там сприймали і приймали. Тому виконує всі забаганки російських радикальних шовіністів.

Янукович не розуміє, що в цій схемі він згодом опиниться зайвим. Бо, коли всі підприємства перейдуть під російську юрисдикцію, наш президент матиме суто формальний статус. Росія поспішає, бо хоче за п"ять років підібгати нас під себе. Після цього вони поставлять свого маріонеткового президента.

Який вихід є в Януковича?

— Він має зробити вибір: або повністю працює в інтересах Росії, або обслуговує наших олігархів. Зараз вони начебто мовчать, бо робиться щось частково для них: знижена ціна на газ, почали продавати труби в Росію. Але коли російський капітал, керований Кремлем, прийде на простори України і покаже свої методи роботи, вони зрозуміють — це зовсім не ліберально-демократичний стиль. Буде побудована інша вертикаль бізнесу. Хто узгоджуватиме якісь речі з Януковичем, а не з Кремлем, опиниться в ролі Ходорковського. (Михайло Ходорковський — російський бізнесмен, якого посадили у в"язницю. — "ГПУ"). Поки що в нас насаджується донецька схема бізнесу.

У чому суть цієї схеми?

— Є общак — чиновники збирають гроші в бізнесу на своєму місці й віддають нагору. Правда, ця схема почала давати збої, бо у владі є квоти Литвина, комуністів. А вони починають збирати гроші паралельно. Наприклад, Міністерством транспорту керує представник Литвина, а на місцях — "Регіони". Тож кожен збирає собі. Але рано чи пізно литвинівців і комуністів викинуть.

Ще одна ознака "донецької схеми" — своїм дозволено все, а чужим нічого. Тобто "свої" можуть не платити податків, займатися корупцією. Це їхній стиль. У Донецьку западло за щось платити.

У чому специфіка "кремлівської" моделі організації бізнесу?

— Весь бізнес керується через ФСБ президентом і прем"єром. Це національна "криша" для всіх.

Які кроки робитиме Москва для встановлення своїх правил гри?

— Перший — вимоги недоторканості російського капіталу на нашій території. Всі судові чи юридичні питання щодо спільних підприємств розглядатимуть у Росії. Думаю, вони цього доб"ються. На нашій території не зможемо не тільки розірвати договори, а й поміняти керівника, виплатити дивіденди.

Президент усвідомлює суть можливих змін у країні?

— Для того, щоб правильно це розуміти, мають бути фахівці. Але в структури виконавчої влади "Регіони" принципово не ставлять таких людей. І все підписується за ніч, швидко. Ющенко не робив цього через свою ментальність. Тимошенко не давало оточення, бо як тільки вона збиралася хоч щось замутити з Росією, підіймався ґвалт націонал-патріотів. А в Януковича ні оточення, ні ментальності такої немає. Він — продукт радянської влади.

Найцікавіше почнеться, коли створюватимуть спільні підприємства. В енергетиці, авіабудуванні, "Нафтогазі" є інтерес наших олігархів. Але ж туди входить російський капітал. І я хочу подивитися, як це узгоджуватиметься з інтересами олігархічних структур, що активно підтримували Януковича. І як він тоді почне діяти. Якщо об"єкти відійдуть росіянам, це буде свідченням, що Янукович є абсолютним ставлеником Кремля.

Чим він зразка 2010 року відрізняється від Януковича-2004?

— 2004-го був стримуючий момент — серйозна протидія опозиції. Згодом був президент Ющенко, люди, які могли щось сказати. Зараз стримуючих факторів немає. Я, наприклад, не вірю, що народ підніметься під гуманітарні гасла, хоч вони й важливі. Але скоро почнуться масові утиски бізнесу на всіх рівнях. Зараз митниця такі відкати вимагає, що бізнесмени не можуть їх потягнути — у кілька разів більше, ніж раніше. Олігархи піднімуться, коли зрозуміють, що їхні інтереси порушують. Вони відмовляться від Януковича. "Регіонали" зараз стали більш рішучими, нахабними, бо в них тепер повна влада. Але я впевнений, це погано для них закінчиться.

Як бізнес може протидіяти владі?

— Може перестати платити податки, влаштовувати страйки. Деякі регіони можуть почати ігнорувати центральну владу.

Тиск силових структур на бізнесменів матиме ефект?

— На всіх ніяких правоохоронних органів не вистачить. Є межа, за якою бізнес або зупиняється, або виходить на вулиці. І ця межа цьогоріч буде перейдена. Десь до осені буде дуже критична ситуація: скорочуватимуться надходження до бюджету, занепадатиме бізнес. Усі проекти з Росією, про які нам розказують, не дадуть швидкого результату. Уряд мав би проводити реформи, а їх немає. Всі закони подаються для закручування гайок. Я чекаю півроку. Хочу почути Сергія Тігіпка, який казав, що якщо нічого не зробить, то піде з уряду.

Як уряду закривати дірки в бюджеті?

— Усе робиться за рахунок запозичень і друкування грошей. Те, що брала Тимошенко за квартал, зараз береться за місяць. І будуть робити це далі. Бо кредиту Міжнародного валютного фонду немає, приватизації немає.

Чи можлива співпраця між опозицією та владою?

— Я розраховував на те, що Янукович першим протягне руку Тимошенко, яка отримала друге місце на виборах. Або залишить її прем"єром, або домовиться про конструктивну співпрацю.

Янукович міг співіснувати з Тимошенко?

— Ні. Тоді його позбавили б можливості приймати ті пропозиції Росії, які він приймає.

Наприкінці розмови Бондар каже, що є позапартійним. Але симпатизує "Свободі" Олега Тягнибока.

Мав службовий роман із заміжньою жінкою

1994 року Олександр Бондар прийшов працювати у Фонд державного майна. До того очолював відділ з приватизації в столичній міськдержадміністрації. У Фонді познайомився із на 10 років молодшою Вікторією Мясниковою, з якою пізніше одружився.
— У нас відбувся службовий роман, — каже. — Ми обоє тоді були одруженими. У мене був син Артем, нині 31-річний. А у Вікторії — син Геннадій, якому зараз 20. Обидва юристи. Старший має невеличку маловідому фірму. Заснував її ще в студентські роки. Артем кілька разів хотів співпрацювати з Фондом держмайна, а я йому заборонив. Геннадій навчається на юриста в Київському інституті міжнародних відносин.

×