— Купувати землю зможуть лише громадяни України. Компанії, засновані українцями, держава й місцеві громади, — каже 40-річний Микола Сольський, голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики. Коментує законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення.
Торік 13 листопада Верховна Рада підтримала законопроєкт у першому читанні, тепер він має пройти друге. Комітет розглянув майже 4 тисячі правок. У понеділок депутати з урядовцями обговорили кінцеву версію документа.
Пропонується, що в одні руки продаватимуть не більш як 10 тис. га. Іноземці матимуть таку можливість тільки після ухвалення на референдумі. Росіяни не зможуть придбати землю в Україні. До 1 січня 2030-го ціна не буде менша за 27,5 тис. грн/га. Оплата — за безготівку. Покупець має надати документи — звідки в нього ці гроші. Фермери-орендарі зможуть оформити розстрочку чи кредит на сім років.
Ринок пропонують відкрити з жовтня 2020-го.
— Влада із суспільством спілкується не дуже добре. Законопроєкт почали переробляти після акцій протесту, — говорить соціолог 67-річна Ірина Бекешкіна.
— Страшилки про продаж землі поширюються роками. У людей сформувалася думка, що землю, як і Батьківщину, продавати не можна. Але це ще й засіб виробництва. Коли українців запитали — чи хочуть вони мати таке право, 50 відсотків відповіли так, 30 — ні.
Лишається небезпека, що буде, як із приватизацією 1990-х. Треба не допустити, аби кілька магнатів скупили всю землю через підставних осіб. Пропонують — не більше 10 тисяч гектарів в одні руки. А чи можна купувати членам однієї родини? Бо так 200 тисяч назбирається.
Без ринку землі не можемо розвиватися. Насправді він є, тільки тіньовий, законодавчо не врегульований. Що таке оренда на 49 років? Це купівля в розстрочку, за низьку ціну і в будь-яких обсягах. Парламент має проаналізувати небезпеки й попередити їх.
У сільському господарстві треба піднімати продуктивність праці. Давати можливість працювати фермерам. Наприклад, купити техніку через кредит під заставу землі.
— Ринок землі запустити цьогоріч реально, — каже директор Інституту соціально-економічної трансформації 41-річний Ілля Несходовський.
— Земельні відносини треба зробити цивілізованими. Бо зараз це бандитизм, рейдерство, захоплення й переписування нечесними нотаріусами.
Безготівковий розрахунок убезпечить від зловживань. Дозволить відслідковувати операції із землею.
Головне завдання — запустити. Навіть з обмеженням щодо іноземних компаній на початках, це може бути виправданим. Надалі — дивитимемося, як розвиватиметься ринок. Як укладатимуть угоди, хто буде зацікавлений і як господарюватимуть.
Процес блокують ті, хто багато заробляє в тіні.
— На застарілих уявленнях людей типу "земля — це святе" спекулюють і наживаються ті, хто не хоче сплачувати повну ціну, — говорить економіст Володимир Дубровський, 57 років.
— Ринок потрібен. Інше питання — які мають бути обмеження й механізми. Особливо при відкритті.
Реформа зачіпає багатьох. Її невдача може позначитися на долі країни. Підходити треба виважено.
Всю землю не скуплять. Хто не хоче продавати, не робитимуть цього. Більшість очікуватиме кращих цін. Але є ризик, що місцеві "барони" та їхні кримінальні напарники змушуватимуть людей до продажу. Як віджимали підприємства за президентства Віктора Януковича. Більшість власників — сільські пенсіонери, яким важко боронити себе проти рекету. Уряд має вжити заходів, зважаючи на слабку судову систему.
Ринок повинен бути прозорий. Ціни викладені на єдиному порталі — земельній біржі. А угода купівлі-продажу починати діяти після певного "карантину". З'явилася на сайті, за пів року не передумали — тільки тоді набуває чинності.
Безготівковий розрахунок — це добре. Якщо людина отримує велику суму готівкою, наступної ночі до неї можуть завітати якісь хлопці й відібрати.
Є світові приклади, коли компанії скуповують у сільських місцевостях більшість землі. Фактично встановлюють свої порядки. У нас таке з орендою. Компанії чи фермери в громадах, районах мають повну владу. Земельній реформі треба запобіжники від цього.
Ринок землі дасть потужний поштовх для економічного зростання. Цей ресурс почнуть використовувати ефективніше й ощадливіше. Вирощуватимуть не тільки технічні культури, що виснажують ґрунт. З'явиться більше фруктових садів. А це прорив на світові ринки. Сусідня Польща активно експортує культури. У нас кліматичні умови для подібного бізнесу — набагато кращі.
4 
1
Коментарі