7 вересня народні депутати зібралися у Верховній Раді після канікул. На шостій сесії планують розглянути державний бюджет на 2022 рік, питання тарифів, боротьбу з коронавірусом і децентралізацію.

За перший тиждень ухвалили 35 законів і шість постанов. Прийняли закон про криптовалюту. Про одночасний перехід прав на земельну ділянку і на нерухомість, що на ній розташована. Рада звернулася до міжнародної спільноти стосовно незаконної підготовки виборів до Держдуми Росії в Криму й на окупованому Донбасі. Підтримала звіт тимчасової слідчої комісії про стан Укрзалізниці. Проголосували за постанову про незаконне затримання заступника голови Меджлісу 41-річного Нарімана Джелялова та інших представників корінного кримськотатарського народу Криму.

Ухвалили закон "Про індустріальні парки". Він має сприяти залученню інвестицій у виробництва.

— Є дрібні ­законопроєкти, які легко проходять зал. Їх теж треба розглядати. Але зараз складна ­ситуація з економікою, тому ­варто приймати не прості документи, а необхідні. Зміни до бюджетного й податкового кодексів, що допомогли б людям та бізнесу відновитися після коронокризи, — говорить народний депутат від "Голосу" Ярослав Юрчишин, 40 років.

— Вартий уваги закон про індустріальні парки. Він прописує спеціальну процедуру залучення коштів, розвитку українського бізнесу. Створюються умови для інвесторів. Така система працює по всій Європі.

Та цей тиждень запам'ятався тим, як Тищенко намагався завадити Леросу виступати (9 вересня народний депутат від "Слуги народу" Микола Тищенко влаштував бійку у Верховній Раді. Після того, як позафракційний Гео Лерос із трибуни заявив про зрив спецоперації стосовно "вагнерівців", Тищенко намагався відтіснити його від мікрофона. — ГПУ), а не якістю законодавчої роботи.

Найбільша проблема — жодну з ініціатив, які обговорювали на зустрічі Зеленського й Байдена, не поставили на голосування. Немає політичної волі. Закон про реформу Служби безпеки — на завершальній стадії. Про процедуру обрання директора НАБУ, низка інших — є в парламенті. Але їх не виносять на голосування. Це або страх не зібрати голосів, або тактика затягування. Влада сподівається, що в кризовій ситуації міжнародні партнери забудуть про наші обіцянки. Та це ризиковано. Робить нас недоговороздатними.

Вносять переважно законопроєкти монобільшості. Дивні пріоритети — замість того, щоб розглядати звіт ТСК у справі "вагнерівців", беруть звіт ТСК про стан справ в Укрзалізниці.

— Кожен із депутатів "Слуги народу" думає, чи потрапить він у список на наступних виборах, — говорить політолог 51‑річний Віктор ­Бобиренко.

— Український парламент працює у звичному режимі. Виносили законопроєкти, в підтримці яких були впевнені. Верховна Рада — несамостійний орган. Закони напрацьовують в Офісі президента — всі коми розставляють у кабінеті Єрмака. А депутати слідкують за лінією партії.

Міністрів мінятимуть. За прем'єра Дениса Шмигаля поки що тримаються. Він влаштовує президента.

— Влада не відповідає сучасним викликам. Має свої уявлення про інтереси країни. Але вони дрібні, непорівнювані з тими, які має Україна, — каже політичний оглядач Леонід Швець, 57 років.

— Голова Верховної Ради Дмитро Разумков намагається бути автономним. Але в нього мало важелів. Сильний спікер має на кого спертися в Раді. У слабкого не залишається нічого, крім апаратних засобів, щоб пригальмувати щось чи дати хід. Разумков слабкий у цьому і слабкий як політик. Тож його не зніматимуть найближчим часом. Зеленському не потрібен відкритий конфлікт. Це може статися пізніше, коли Разумков знайде політичну силу, яка його візьме. Сам створити її не може.

Відставки в уряді будуть. Кабміну в нас не існує. Це допоміжний орган при Зеленському. Якщо не зробили, як він сказав — то міняє міністрів. У країні забагато залежить від того, що робиться на Банковій.

Шмигаль піде тоді, коли Зеленський матиме кандидатуру на його місце. Прем'єр безбарвний. Але при такому президентові тільки так і можна довго виживати на посаді.

×