Поведінку президентів Росії та України під час зустрічі в Києві 17 та 18 травня аналізує віце-президент Асоціації політичних психологів України Віктор Рибаченко, 58 років:
— Дмитро Медведєв почувався вільно, упевнено й невимушено. Відчувалося, все, що відбувається, його задовольняє. Часто всміхався, бував розслаблений. Коли він з"являється на публіці в Росії, то всміхається нечасто. Бо він моложавий і йому хочеться виглядати солідніше. А в Україні поводився невимушено. Коли читав лекцію студентам, допускав легкий жаргон. Поводився, наче молодий викладач чи асистент.
Уся його поведінка свідчила, що він задоволений розвитком подій. Відчувалося, українське керівництво не поставило перед ним жодного питання, яке його б напружило. Він був гостем, який почувався як удома.
Віктор Янукович видавався господарем, що приймає дуже високого гостя, перед яким не можна схибити. Але без запопадливості. Поруч із Медведєвим президент України був гігантом. Водночас маленький і худенький Медведєв зовсім не комплексував через це, а бадьоро чимчикував поруч. Цього бракувало Януковичу. Він не жартував, навпаки — поводився скуто, наче студент на важкому іспиті. Навіть коли Віктор Федорович вирішив пожартувати й повернувся в бік Медведєва, усмішки на серйозному обличчі не вийшло. Це свідчить, що напруження не полишало його. Адже кожні перемовини ставили його в скрутне становище. По-перше, треба задовольнити очікування своєї команди, яка вимагала максимального позитиву. По-друге, він розумів, що наражатиметься на гостру критику опозиції та громадськості.
Януковичу треба було всміхнутися, коли на нього впав вінок. Ситуація виглядала б дещо комічною, але це розрядило б напруженість.
3 
1
Коментарі