"Нова влада показала своє обличчя — воно антиукраїнське, — каже колишній нардеп 72-річний Степан Хмара. — Наші хлопчики при першій зустрічі впали на коліна перед Росією. Це видно й по Табачнику, і по заявах Януковича про Голодомор".
Степан Ількович із чорною барсеткою йде столичним Маріїнським парком біля Верховної Ради. Шукає лавку, де присісти.
— Он, дивися, депутат, — чути розмову двох жінок на одній із лавок. — Мабуть, повну сумку грошей несе. Але ж він ніколи не поділиться. Щоб вони повиздихали!
Степан Ількович не чує. Вмощується на лавку навпроти Будинку офіцерів. Барсетку кладе поряд.
— Наші нові керманичі — недалекі люди, — продовжує. — Підтримку можна шукати тільки у свого народу через його довіру. Вони ж шукають її ззовні. Так принижують цілу нашу націю. Ми впали надзвичайно низько. Ну хіба вони не розуміють, що не зможуть загнуздати суспільство і цей світ? Повернути до тоталітарного стану неможливо. Будуть різні форми протестів. Поки що з цим складно, але процес іде.
Чому ж політична опозиція така квола?
— Чим сильніші будуть подразники, тим гостріше зреагують. 2004 року сильним подразником було те, що людей вважали за дурнів і не рахувалися. Хотілося, аби ця влада робила висновки вже з нароблених своїх помилок.
Які основні прорахунки влади?
— Вона пішла в залежність до Росії. Ми ж знаємо, що хоче Москва — відновити імперію. Хоча це ідея фікс. Росія має національні, територіальні, соціальні та економічні проблеми. Без свободи суспільство не може розвиватися і в економічному плані. Тому Росію чекає другий етап розвалу.
Величезна помилка, що наша влада відмовилися від набуття членства в НАТО. Слава Богу, вистачило розуму сказати, що будемо хоч співпрацювати з НАТО. Це вже плюс. Рано чи пізно вони зрозуміють, що немає на континенті іншого ефективного механізму колективної безпеки.
Приїжджав до нас так званий патріарх Кирило. Це ж ніяка не духовна людина, а один зі стовпів імперської ідеології. І він приїхав "строить русский мир". А їздить він так часто, бо наші холуї дозволяють. Ну, ти приїхав, то йди до своєї пастви і товчись там хоч цілодобово. Але наша влада порушує закон, витрачаючи державні кошти на Кирила — розставляють міліціонерів, створюють дискомфорт на дорогах. Це ганебно. Він навіть захотів перейменувати вулицю Мазепи, і ми це зробили. А Янукович це поділяє, забуваючи, що більшість на цій території — українці. Якщо не хочеш із ними рахуватися, то вони змусять. Та без консенсусу в суспільстві навіть економічні реформи неможливо провести. Я не бачу їхньої стратегії, чого вони хочуть.
Чи можливе повернення на попередні засади в зовнішній політиці?
— Хтозна, скільки ця влада протримається. І Росія колись буде без Путіна, прийдуть нові люди. Тоді ж відкриються нові можливості. Яка наша мета? Мати взаємовигідні добросусідські стосунки з усіма, тим більше з Росією.
На що треба робити ставку в реформах?
— Треба зберегти село, дати можливість жити дрібним селянським господарствам. Через кооперативний рух, преференції. Хіба державі важко подарувати одну холодильну установку селу, щоб молоко не пропадало? Це просто. Тільки треба хотіти. Добре, що нас поки що не приймають у Євросоюз. Якщо завтра з Брюсселя нам скажуть: "Ми вас включаємо у вільний ринок", це буде повна катастрофа, руйнація економіки, повне захоплення ринку, крах України. Ми спочатку маємо опанувати власний ринок. Має стати на ноги реальний сектор виробництва, товари повинні бути конкурентними.
Що нинішня, що попередня влада, на колінах випрошують гроші
Ми могли б стати поза конкуренцією у виробництві екологічно чистих продуктів харчування. З нашим кліматом і чорноземом можемо повністю відмовитися від мінеральних добрив. Треба повноцінно розвивати тваринництво, овочівництво. А для цього треба проводити реформи й нагодувати свій народ. Щоб він споживав нормальні харчі, виростало здорове покоління. А ми годуємо людей завізною продукцією з ГМО. Та таку владу копняками треба викидати. У програмі президента лише абзац присвячений тому, що негайно треба перейти до цивілізованого ринку сільськогосподарської землі. Він узагалі не розуміє, що цей сектор означає для країни.
І політична влада, і олігархи мають усвідомити, що металургія не має перспективи в Україні. Європі було вигідно купувати в нас напівфабрикати і чавун, щоб не отруювати своє природне середовище. Але якщо ми хочемо опинитися в двадцятці найрозвинутіших країн, то маємо потрапити туди здоровими людьми. Треба було ще 20 років тому провести модернізацію металургійних підприємств.
Що відбувається в економіці?
— Головний акцент — випрошування грошей у міжнародних фінансових організацій. Що нинішня, що попередня влада, на колінах це роблять. Усередині країни вистачає фінансових ресурсів для достатнього інвестування в розвиток економіки. Тільки не треба дурити й обкрадати людей.
Кого з посадовців треба поміняти в першу чергу?
— Міністр освіти Дмитро Табачник — це ганьба для українського суспільства і президента. Після того, що він говорив про Україну та українців, узагалі не має права на наше громадянство. Його не треба було ставити, прогинатися перед Москвою. Я не поважатиму Януковича доти, доки він сам не скаже: "Наша величезна помилка, що ми взяли цього до себе, в партію, в уряд". Тоді я скажу, що він починає думати як український президент.
Повз ідуть дві літні жінки з пакетами, наповненими харчами. Одна у квітчастій спідниці зупиняється навпроти Хмари і кілька секунд пильно дивиться.
— Та то народний депутат, — за руку відтягує її супутниця.
Які позитиви в роботі нинішньої влади?
— Я ще їх не бачив. Дурниці є. Заявочка президента в Брюсселі про заперечення Голодомору як геноциду, позаблоковий статус, підписання харківських угод — це злочин проти України. За це треба притягати до відповідальності.
Якби в парламенті був хоч один патріот, то звернувся б до генпрокурора про притягнення до відповідальності тих, хто підписав в Москві невигідні газові контракти. Це три особи — Юлія Тимошенко, Ігор Діденко й Олег Дубина. Діденка закрили, але по іншій справі — по "РосУкренерго". Прем"єра мали б притягнути за те, що давала злочинні накази. Там чистої води 111 стаття Кримінального кодексу — державна зрада. Вона поставила Україну на грань фінансового краху. Близько половини запозичень Міжнародного валютного фонду транзитом через Україну пішли в Росію як розрахунок за газ. Але зараз влада йде тим самим шляхом. Тимошенко вони не притягнуть, бо самі такі. В основі цих політичних сил (БЮТ і Партія регіонів. — "ГПУ") однаковий капітал. Обидві групи не відстоювали інтересів країни. І не будуть цього робити. Між ними суттєвої різниці нема.
У першому скликанні парламенту народний депутат Степан Хмара мав отримати авто "жигулі". Однак став єдиним, хто з народних обранців відмовився. Досі їздить громадським транспортом.
— Інколи мене впізнають люди старшого покоління. Підходять поговорити. А молодь нас уже не пам"ятає.
Cтільки діб у карцері відсидів Степан Хмара. 1980-го його засудили на сім років позбавлення волі і п"ять років заслання за "антирадянську агітацію та пропаганду". Сидів у Пермській області.
— Виснаження було дуже серйозне. Коли повернувся, пішов рік, щоб м"язи по-справжньому відросли. А то лише скелет теліпався, — розказує. — Там було важко вижити. Якби не генетична спадковість і сила волі... Багато вмирали. Розраховували знищити людину або зробити її недієздатною. Я думав, чи можу заради дітей піти на компроміс із дияволом. Зрозумів, що ні.
Степан Ількович удруге одружився. Жінка працювала його помічницею. Молодша від чоловіка на 30 років. Подружжя виховує 8-річного сина. Від першої дружини Степан Хмара має двох дітей та четверо внуків.
1 
1
Коментарі
14