— Артем Сергійович просить чай або каву. Хоча краще в нього спитайте, — каже секретарка Артема Ситника, директора Національного антикорупційного бюро.
Пригощає кавою "американо" у приймальні директора на столичній вул. Сурікова. Раніше в 4-поверховій будівлі працював департамент зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економіки. Шкіряні крісла. На столі — цукерниця з карамельками "Рошен". Перед входом у кабінет — знак із перекресленим мобільним телефоном.
— Це лише для працівників НАБУ, які приходять на наради. Щоб уникнути прослуховування, — пояснює прес-секретар Світлана.
36-річний Артем Ситник приходить об 11:20. Запізнюється на 20 хв. Запрошує в кабінет за стіл переговорів. Меблі масивні — великі дерев'яні столи, стільці й дивани, обтягнуті шкірою. Над робочим столом директора висить портрет Тараса Шевченка.
— Мене цей кабінет дратує. Отримав його у спадок від попередніх "мешканців" приміщення. Маємо обмеження на купівлю меблів. Стілець дозволяють придбати не дорожчий 150 гривень. Але таких не продають. Кабінети антикорупційних прокурорів у Європі — без пафосу, — говорить Артем Сергійович.
Останні кілька тижнів триває ваше протистояння з Генпрокуратурою. Чому відмовляються передавати скандальні справи? Як має вирішитися ситуація?
— Законом передбачено право керівника Національного антикорупційного бюро вимагати кримінальні провадження з інших органів. Перший запит до Генпрокуратури ми направили в січні. Вимагали справи, в яких працівників СБУ підозрюють у кришуванні бурштинового бізнесу. Чомусь Генеральна прокуратура ігнорує наші запити, погоджені антикорупційним прокурором. Але сподіваємося знайти компроміс. Однак не миритимемося з тим, що норму закону можна не виконувати. Це — опір системи.
16 квітня буде рік, як вас призначили на посаду. Задоволені роботою НАБУ?
— За такий короткий період, як у нас, жоден антикорупційний орган в світі не був запущений. Наприклад, румунське антикорупційне бюро. Воно має набагато простішу структуру. Перші результати показало за три роки після створення. В жодній країні немає такого складного конкурсного відбору персоналу, як у нас. Але й таких складних корупційних схем, як в Україні, немає ніде. У Румунії нам презентували справу — суддя Верховного суду від адвоката бере хабар у кав'ярні. У нас так давно вже ніхто не робить. Судді, яких ми викрили, мали двох, а то й трьох посередників. Щоб задокументувати хабар, треба багато часу й зусиль. Необхідно зібрати купу доказів.
Західні партнери допомагають?
— Відчуваємо підтримку Сполучених Штатів, Євросоюзу. Міжнародний валютний фонд допоміг із фінансуванням. Зарубіжні партнери сприяють у створенні криміналістичної лабораторії. З Федерального бюро розслідувань США отримали обладнання для переведення паперових матеріалів в електронний формат.
Від вас чекають гучних справ. Чим зараз займається бюро?
— Розслідуємо майже сотню кримінальних проваджень. Приміром, 23 березня через прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури направили до суду обвинувальний акт щодо керівника однієї з держустанов. Його звинувачують у розкраданні 16 мільйонів гривень. Це — шоста справа, передана НАБУ до суду. На підході справа щодо розтрати майна Запоріжжяобленерго. За нашою ініціативою заарештовано 116 мільйонів гривень.
Потребуєте підтримки президента, суспільства?
— Сподіваємося на підтримку суспільства. Бо олігархи, проти яких спрямована наша робота, мають засоби масової інформації. Останнім часом є спроби дискредитувати мене й бюро.
Треба, щоб з'явилося відчуття справедливості в суспільстві. Для цього недостатньо внести дані в Держреєстр, затримати, вручити підозру. Потрібно добитися обвинувального вироку суду.
У чому ще виникають труднощі?
— Ніяк не запустять процес електронного декларування через постійні затримки із створенням НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції. — ГПУ). Для прикладу, ми відстежуємо статки чиновників, суддів. Дехто має по 20 автомобілів. Є інформація, що на одного суддю записані сім машин. Стільки ж — на дружину. Але притягти його до відповідальності не можемо, бо досі не затверджена форма електронного декларування.
Друге — треба зменшити адміністративний тиск. У нас понад 100 контролюючих органів. Бізнес змушений іти в тінь, давати хабарі. При тому, що у деяких країнах Європи чашку кави для чиновника вважають дрібною корупцією.
Після затримання п'ятого судді був витік інформації щодо трьох наступних матеріалів. Підозрюю, що його організували самі ж судді. Ми передали матеріали про спосіб життя їхніх колег до Вищої кваліфікаційної комісії. Там триває переатестація. За результатами засідання вісім із 10 цих суддів були успішно переатестовані.
Вам закидали надмірні витрати на форму й обладнання для бійців спецпідрозділу бюро. У соцмережах писали, що шкарпетки купували по 375 гривень за пару.
— Ми брали мінімальне обладнання. До того ж це — спеціальний озброєний підрозділ, що постійно тренується. Бігають кроси по 30 кілометрів, сидять по три дні в засаді. Ми не можемо такому підрозділу закупити на Троєщині житомирські шкарпетки — щоб вони собі ноги стерли. Американський спецназівець має обмундирування на 10 тисяч доларів.
У суспільстві немає розуміння: щоб ефективно виконувати свої функції, потрібна достойна заробітна плата й нормальні умови праці, сучасна техніка. Маємо понад 20 аналітиків. І 22 тисячі чиновників, на яких треба сформувати досьє. Сьогодні в постійній обробці — більш як тисяча суддів. На одного суддю аналітик витрачає день — щоб пробити по всіх базах. Програма дозволятиме зменшити цей час із 20 годин до 20 хвилин.
Вам погрожували?
— Так. Людям, які займаються розслідуваннями, погрожують скрізь — не лише в Україні.
Що буде з чиновниками часів Януковича, які порушували закон?
— Розраховуємо на створення найближчим часом Державного бюро розслідувань, що буде нашим союзником. Маємо 135 детективів. Вони не розірвуться на всі справи. Суспільство очікує, що реагуватимемо на зловживання колишніх можновладців. Але не менше сподівається на боротьбу з корупцією теперішніх посадовців. Працюємо над схемами, які діють зараз і які треба ламати.
Як боротися з корупцією, коли суспільство саме її провокує?
— Справді, проблема не тільки в чиновниках. Жодного разу ніхто не спитав — чи виявляємо тих, хто дає хабарі? Нікому це нецікаво. А ми виявляємо. Задокументували випадок, коли один із ректорів давав хабар заступнику міністра освіти.
Які ще нетипові випадки були?
— Шахраї обіцяли працевлаштувати в бюро. Отримували за це гроші. Ясно, що ніхто нікого не працевлаштовував. Працівник Генпрокуратури хотів дати хабар через представників громадських організацій, щоб потрапити до нас на роботу.
А ви давали колись хабар?
— Не давав. Ніколи.
70 тисяч гривень на місяць отримує керівник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.
— Із першої зарплати в бюро утеплив балкон, — каже.
Дружина працює адвокатом
Артем Ситник народився в райцентрі Компаніївка на Кіровоградщині. Батько Сергій Миколайович очолює райавтодор, мати Неля Павлівна — вчителька молодших класів.
Закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого в Харкові. 10 років працював слідчим прокуратури — у Кіровограді й на Київщині. Потім — адвокатом.
Дружина 37-річна Ганна — адвокат. Має власну практику.
Виховують двох дітей — 12-річного Микиту й 6-річну Поліну. Живуть у двокімнатній квартирі площею 82 кв. м у Броварах під Києвом.
Їздить на "Хюндай Елантра". Любить рибалити.
2 
1
Коментарі