— Давиденко потерпілим себе не вважає і просить його не турбувати, — бубонить суддя столичного Печерського райсуду Анна Медушевська. Вона зачитує телеграму від потерпілого Валентина Давиденка — колишнього водія заступника голови Служби безпеки.
— Так давайте я теж вам буду відбивати телеграми із СІЗО: "Буду завтра", — підхоплюється з лави в клітці 47-річний Юрій Луценко. — Може бути, що через місяць він заявить, що телеграму не писав. Що ми тоді будемо робити? Ви повинні роз'яснити, чому суд працює без потерпілого. Згідно з законом, ви нам маєте дати не телеграму, а Давиденка.
У середу вранці суд слухав другу кримінальну справу проти Юрія Луценка. Його звинувачують у службовій недбалості. Нібито Луценко в рамках розслідування отруєння Віктора Ющенка незаконно дозволив стежити за Валентином Давиденком.
— Потерпілого немає — немає злочину, — вигукує присутній у залі нардеп-"нунсівець" 54-річний Юрій Кармазін. Він стоїть біля відчиненого вікна. Щось читає на айпеді.
— Чи можемо ми продовжувати суд без виконання вимог закону? — звертається Луценко до судді. — Можемо. Якщо ви хочете загриміти у тюрму на 10 років. Ви що, візьмете телеграму і їй роз'ясните, в чому суть звинувачення? Я не прошу випустити мене з клітки, поставити тут квіти, годувати мене делікатесами. Я прошу хоч раз виконати закон.
Суддя не підводить очей. Гортає Кримінально-процесуальний кодекс. За хвилину говорить, що не вбачає підстав для повторного виклику потерпілого.
— Заявляю клопотання про недовіру державному звинуваченню через грубе порушення прав потерпілого, — знову підводиться екс-міністр. — У них є одна звивина, на якій написано: "Посадити Луценка". Де таке буває, що підсудний захищає права потерпілого? При цьому його зупиняють прокурори. Вимагаю викликати до суду справжнього потерпілого — Віктора Януковича, який двічі був звільнений із посади прем'єра через політичну діяльність Луценка.
Присутні в залі сміються. Суддя робить їм зауваження. Прокурор Віктор Клименко називає клопотання необґрунтованими.
— Я зараз піду до Пшонки і розкажу, що таких прокурорів не бачив, — викрикує Кармазін.
Суддя йде до нарадчої кімнати. До клітки підходить депутат-"нунсівець" Кирило Куликов, 42 роки.
— Мы сходили вчера к Ступке, положили от тебя цветы, — каже Луценку. Той киває.
У коридорі на сходах сидить прихильниця екс-міністра. Повз неї проходить Клименко.
— Ну что, прокурорчик, не стыдно? — вигукує йому в спину. Той усміхається і хитає головою.
Медушевська повертається до зали за 50 хв. Оголошує, що не задовольнила клопотання про відвід прокурорів та виклик Януковича як потерпілого.
Прокурор Дмитро Лобань передає судді рішення Печерського та Апеляційного судів про засудження Луценка на чотири роки ув'язнення за перевищення службових повноважень. Просить долучити їх до справи. Медушевська погоджується.
— Ми є свідками спроби Генпрокуратури провести гру з обчисленням строку давності, — червоніє Луценко. — 6 серпня строк у справі закінчується. Тому, за аналогією з Тимошенко, готується постанова про переривання терміну одного злочину іншим. Це шахрайство прозоре і зрозуміле.
Суддя не реагує. Дивиться перед собою, крутить сережку в лівому вусі.
— Я прошу продемонструвати рівність і надати захисту також три дні для підготовки доповнень до судового слідства, — продовжує підсудний.
Медушевська оголошує перерву в засіданні до 27 липня.
— Я тебе вітаю, — усміхається до Луценка Кармазін. — Перше клопотання задоволено. Це серйозно.
1 
1
Коментарі