Активіст громадської організації "Російськомовні українські націоналісти" 31-річний Ігор Полуектов призначає зустріч опівдні у ресторані "Тоскана". Заклад розташований на Пейзажній алеї у Києві. Тут — жодного відвідувача. Офіціанти стоять біля барної стійки. Полуектов кладе на стіл ноутбук, нічого не замовляє. Говорить українською.
"Російськомовні українські націоналісти" — всеукраїнська громадська організація. Засновник — киянин Сергій Замілюхін, колишній бізнесмен. Навесні 2012 року він створив спільноту з такою назвою в інтернеті. Зараз там майже 40 тис. підписників.
Хто такі російськомовні українські націоналісти?
— Люди з усієї України — зі Львова, Чернівців, Донеччини, Луганщини, Криму. Ми одностайні у любові до України. Розуміємо, що усвідомлення себе українцями — це шлях до об'єднання. Маємо ганебні наслідки русифікації. Це треба змінювати. Україномовних у часи радянської окупації суспільство відкидало. Моя мама з Вінниччини. Після переїзду до Києва за рік вимушено перейшла на російську.
Як сформувався рух?
— На "мовному майдані", коли люди виступали проти закону Ківалова-Колесніченка (влітку 2012-го мітингувальники голодували проти розширення прав російської мови. — "ГПУ"). Сергій Замілюхін ночував під Українським домом. Стало зрозуміло, що присутні там російськомовні українці виступають за єдину державну мову — українську. Потім виникли групи РУН у соціальних мережах. Пройшли разом Майдан. У березні вирішили створювати партію. Тепер у Києві, Івано-Франківську, Дніпропетровську, Харкові збираємо підписи для її реєстрації.
Нинішня Верховна Рада — перехідна. Проіснує рік чи два. Тому готуємося до парламентської кампанії. 2015-го братимемо участь у виборах до місцевих органів влади.
Що для вас націоналізм?
— Він базується на історичному досвіді і шануванні українських героїв. Проте новий націоналізм має зосереджуватися на майбутньому. Повинна сформуватися українська політична нація — з громадян різного етнічного походження.
Чи не призведе до розколу в націоналістичних лавах поява вашої сили?
— Помилка націоналістів у тому, що майже не спілкувалися зі сходом і Кримом. Змінюватимемо це. Наша мета — щоб якомога більше громадян були патріотами і націоналістами. Люди не мають думати: я розмовляю російською — то, може, я росіянин чи представник вигаданого "русского мира"? Мають відчувати й усвідомлювати себе українцями.
Звідки братимете гроші для існування партії?
— Ми та інші постмайданівські сили йдемо знизу — від суспільства. Тому кошти братимемо у прихильників. Серед членів руху є представники малого і середнього бізнесу. На спонсорство олігархів не погодимося.
А пропонували?
— Були три такі пропозиції. Одна з них — від проросійської організації. Вони не зрозуміли, що наш рух повністю проукраїнський. Один із найвідоміших пропутінських блогерів після партійних зборів РУНу написав, що ми — проект Льовочкіна (колишній глава Адміністрації президента Януковича. — "ГПУ").
Жодна з парламентських партій не спроможна до змін. Перспектива — у громадянському русі. Нині він створює партії нового зразка. Це нова політика України, а не просто "нові обличчя" в політиці. У парламенті оновили "обличчя", але не його сутність. Представники старої влади стали боятися суспільства, однак не змінилися. Днями слухав інтерв'ю по радіо Павла Розенка (новообраний депутат від "Блоку Петра Порошенка". — "ГПУ"). У нього мислення старорежимне. На зауваження, що в країні — війна, а політики повільно збирають коаліцію, Розенко відповідає: ми прискорили процес на тиждень. Та треба було зібратися наступного дня після оголошення результатів виборів і сидіти ніч, доки не підписали б коаліційну угоду. Місяць обговорювали коаліційну угоду і розподіляли портфелі, замість того щоб забезпечувати фронт і реформи.
Коли людям може увірватися терпець?
— Вимоги Майдану не виконані. Революція тільки починається. Українці цей рік терпіли. Чи терпітимуть далі — не знаю. У влади мало часу. Вибухнути може й через місяць. Радикальне оновлення влади все одно відбудеться. Бо суспільство тиснутиме на політиків.
Чимало активістів Майдану кажуть, що країну остаточно змінить військова влада. Мене це лякає, бо ризикуємо втратити державність. Думаю, Росія підбурює до цього деяких "патріотів". Навіть фінансує.
Що робити з російськомовними українськими олігархами?
— Питання мови — це типова політична спекуляція. Олігархи однакові: що україномовні, що польськомовні, що російськомовні. Олігарх — це зло для країни. Бо їхній великий капітал пов'язаний із владою. Вони мають підкорятися політичній волі громадянського суспільства, а не лобіювати свої інтереси через представників у парламенті.
1 
1
Коментарі
8