"Половина ринку алкоголю перебуває в тіні. Бюджет втрачає 10–20 мільярдів щороку"

 

— Пішов у Кабмін, щоб реалізувати круті проекти. Очевидно, це не місце, де зароблятиму, — каже міністр Кабінету міністрів 34-річний Дмитро Дубілет.

Зустрічаємося в ресторані спортклубу "Смартас" на вул. Жилянській у Києві. Дмитро — один із засновників закладу.

Замовляє каву.

— Раніше більше часу тут проводив. Тренувався. Зараз не встигаю, — говорить.

Які реформи головні для ­Кабміну?

— Вони визначені в "Програмі дій уряду", — продовжує Дубілет. — Там 78 цілей. Прем'єр виокремив кілька напрямків, яким приділяє більше часу. Це ринок землі, приватизація, реформи охорони здоров'я, податкової системи, публічного адміністрування, системи соціальної допомоги, ринок газу й електроенергії, енергоефективність, митниця.

Наскільки ці реформи відрізняються від тих, які робив попередній уряд?

— Не можна сказати, що реформи нашого Кабінету міністрів принципово відрізняються. Раніше теж багато говорили і про ринок землі, і про приватизацію. Та головне — це їхня реалізація.

У минулому уряді готували багато добрих реформ, але не запускали. Бо коли зміни правильні, це значить — хтось втрачає вплив, грошові потоки. Ключова відмінність не в напрямку реформ, а в швидкості й результаті. Ми хочемо показати результат.

Уляна Супрун нещодавно писала, що медичну реформу блокують. Є причини хвилюватися?

— Стараюся не коментувати проекти, які не веду. Але не бачу, щоб цю реформу гальмували. Наступного року вторинна й третинна ланки медицини мають працювати за тим же принципом, за яким реформувалася первинка — гроші ходять за пацієнтом.

Яке ваше бачення змін у самому Кабміні?

— Один із напрямків — ди­джиталізувати (перевести інформацію в цифрову, електронну форму. — ГПУ) всі процеси всередині Кабміну.

Коли робиш такі зміни — ти переосмислюєш, викидаєш непотрібні стадії. Насамперед це стосується урядових актів. Зараз їх узгодження неефективне — забагато людей і зайвої роботи, не вистачає якісного аналізу.

Тільки перевівши все у цифру, можна буде розуміти — хто працює якісно, наскільки швидко, скільки помилок допускає. Зможемо вимірювати ефективність співробітників. Кращі отримуватимуть нагороди, а гірші — навчатимуться або звільнятимуться.

Чому в державній службі залишилося багато від радянської системи?

— Зараз будь-яка взаємодія з державою — це часто не найкращий досвід. І неякісний сервіс, і можлива корупція, і згаяний час. Маємо зробити публічні послуги такими, що якнайменше залежатимуть від чиновника. Це — один із ключових напрямів роботи міністерства Михайла Федорова (віце-прем'єр, міністр із питань цифрової трансформації. — ГПУ).

Ще одне завдання — обслуговування громадян дистанційно — через кол-центр або месенджери. Створення єдиної служби підтримки, що зможе допомогти громадянам і надавати послуги дистанційно — один із 10 моїх головних проектів. Бо так і людям зручніше, і вартість обслуговування нижча, а контроль за якістю кращий.

Є швидкий спосіб зробити державну службу всіх рівнів ефективнішою?

— Ми ухвалили перші непрості рішення про оптимізацію штату. Почали скорочення держслужбовців у районних адміністраціях — це майже 18,5 тисячі позицій. У деяких інших державних органах цей процес також стартував.

Є складніші завдання. Наприклад, питання зарплат. Від людей із низькою зарплатою важко добитися, щоб вони добре виконували роботу, не думали про хабарі або відкати.

Ваша ідея із переписом населення (замість загальноукраїнського провести електрон­ний перепис, за даними мобільних операторів і соціологічних досліджень. У держбюджеті на це заклали 1,4 млрд грн замість 3,4 млрд. — ГПУ) викликала багато дискусій. У професійному середовищі вважають, що загальнонаціональний перепис має стати основою для ухвалення різних державних рішень — в освіті, транспорті, системі соціального захисту. Чому ви відмовилися від його проведення?

— У професійному середовищі серед соціологів. Це важливо уточнювати.

Ми проводимо електронний перепис. Він дозволить мати дані по деяких питаннях навіть точніші за традиційний перепис.

З цим дослідженням є кілька проблем. По-перше, результати отримаємо тільки на початку 2021 року, а дані треба вже зараз. По-друге, цей метод дає суттєву похибку. Бо багато людей не відчиняють двері або дають неправдиві дані. Це проблема в усьому світі. І по-третє, традиційний перепис дорогий. На нього планували витратити 3–4 мільярди гривень.

Остаточне рішення ще не прийняли. Будемо дискутувати.

Ви в уряд прийшли з бізнесу. Чого не можна брати звідти в державну службу?

— У бізнесі можеш приймати різкі рішення, покладаючись на власні відчуття. Тут так не буде. Не можна ухвалювати їх одноосібно.

Також різниця в тому, як швидко вони приймаються. У бізнесі ми з партнерами вирішили — й робимо. У Кабміні та парламенті процес узгодження складний і довгий. Це сповільнює роботу, хоча також має сенс. Керувати країною — не те саме, що керувати бізнесом, яким би великим він не був.

Яку економію ваші проекти дадуть для бюджету?

— Не рахував. Є очевидні речі, а є такі, що порахувати складніше. Запустимо сервіс, завдяки якому державні органи не вимагатимуть у громадян квитанції про сплату комісій чи мит. А зможуть це перевіряти в електронній формі. Звісно, це матиме якусь економію для держави, але насамперед — комфорт для людей. Їм не треба буде гаяти час.

Недавно ви сказали, що візьмете охоронців.

— Я звернувся до управління державної охорони, щоб мені дали бодігардів. Думав, їх буде двоє, а виявилося, за правилами, мали виділити набагато більше. Стало неприємно, що держава витрачатиме на мене стільки ресурсів. Вирішив найняти на якийсь час приватну охорону за свій кошт.

Вам загрожує небезпека?

— Це був компроміс із моєю родиною. Один із проектів, який координую — боротьба з тіньовими ринками алкоголю, тютюну, ліків та інших. Це — досить криміналізована історія.

Вважається, що майже 50 відсотків ринку алкоголю перебуває в тіні. У США, наприклад, близько 5 процентів. Нелегальний алкоголь — це небезпека отруєння та смертей для українців. І втрати для бюджету.

Якщо вдасться наступного року скоротити цей ринок хоча б до 20 відсотків — це буде успіх.

Скільки коштів лишається в тіні зараз?

— Лише на ринку алкоголю 10–20 мільярдів гривень. По тютюну процент у тіні менший, але абсолютні цифри зіставні — майже 10 мільярдів. Ліки — за різними оцінками від 5 до 15 мільярдів. Хоча у випадку з ліками безпека точно на першому місці. Щоб розуміти масштаби — у державному бюджеті 2020 року на будівництво доріг заклали майже 65 мільярдів гривень.

Ви розповідали журналістам, що через шалений ритм роботи були змушені віддати кота товаришеві. Чи змінився ваш графік?

— Поки що ні. Працюю 80–90 годин на тиждень, але хочу трохи зменшити. За таких темпів стаєш менш ефективним. Хоча, доки працюю у Кабміні, вийти на режим із двома вихідними на тиждень точно не вдасться.

У Києві орендує квартиру

Дмитро Дубілет народився в Дніпрі в сім'ї банкіра. Батько — колишній голова правління Приватбанку Олександр Дубілет.

У Кабмін прийшов із Монобанку, який запустив із колишніми інвесторами Приватбанку. В останньому за шість років пройшов шлях від маркетинг-директора до керівника IT-департаменту.

Закінчив факультет міжнародних відносин у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Навчався в Лондонській школі бізнесу.

— Раніше моїм хобі був спорт. Займався п'ять-шість разів на тиждень. Зараз майже перестав. Сподіваюся повернутися в спортивний ритм, — розповідає Дмитро. — З подорожей нічого не привозив і не привожу. Моє захоплення — прапори. Знаю історію майже всіх прапорів світу. Маю телеграм-канал "Флаги с Дмитрием Дубилетом".

Розлучений. Дітей не має. У Києві орендує квартиру.

×