З"їзд "Народного союзу "Наша Україна" починається в суботу об 11-й ранку. Виступає голова Ради партії Роман Безсмертний, 40 років. Пригадує історію партії. Йому мляво аплодують. Коли ж оголошують виступ міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, 41 рік, зал вибухає оваціями.
— Перемогу людей зрадила, використала й оббрехала невеличка купка пристосуванців, яким шелест купюр заглушив бій революційних барабанів, — каже він. — А інші йдуть до монопольної влади, ступаючи вишуканими туфельками по спинах учорашніх побратимів.
Представники регіональних організацій із Закарпаття та Житомирщини критикують Безсмертного. Закликають обрати нового голову Ради партії. У коридорах обговорюють кандидатури.
Виступати йде Микола Катеринчук, 39 років. Частина залу скандує його прізвище. Він пропонує відмовитися від посади голови Ради партії — натомість обрати лідера "Нашої України" прямим голосуванням на з"їзді.
— За це місце можуть боротися і Катеринчук, і Безсмертний, і Порошенко, й інші, — каже.
Обговорення затягується. Наближається вечір. У делегатів із областей скоро поїзди додому. Деякі кричать, щоб президія або не затягувала, або профінансувала людей. Їжі у буфеті немає, зате достатньо алкоголю. Делегати десятками залишають з"їзд.
Більшість просить визнати незадовільною діяльність Ради партії та її голови. Але першого разу не вистачає трьох голосів. Демонстративно встає з-за столу в президії і залишає зал Микола Катеринчук. З другої спроби з"їзд таки визнає роботу Ради незадовільною. Критику на свою адресу Безсмертний слухає спокійно.
— Катеринчук повернувся, — чути, як перешіптуються в президії Єхануров і Безсмертний. За мить він справді виходить з-за лаштунків. Так само демонстративно йде не на своє місце в президії, а в третій ряд. Його повернення вітають задні ряди, де сидять представники черкаської, львівської, закарпатської організацій.
— Катеринчука в президію! — починають вигукувати.
— Лідери не сидять з таким кислим обличчям, коли зал скандує їхні прізвища, — ділиться спостереженнями директор Інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан, 48 років. — Усі розуміють, що в Катеринчука є свої переваги. Наприклад, телегенічність. Але Безсмертному підкоряються всі партійні структури.
До Зварича виходить Третьяков, цілує у щоку
Депутати голосують за пропозицію обрати голову партії. У другому ряді сидить старший брат президента — Петро Ющенко. Він не голосує. Вкладає в невеликий альбом фотографії.
Рішення не прийнято. У залі свист, крики "Ганьба!", тупання ніг. Засідання веде Павло Жебрівський, якого називають близьким соратником Порошенка. Він одразу ставить на голосування наступне питання, але крик лише посилюється. Кілька чоловіків підбігають до сцени й вигукують, щоб засідання вів Катеринчук. До них спускається Порошенко.
— Я в цю президію більше не піду, — кричить він Юрію Лосику з Рівненщини. Потім бере його під лікоть, дивиться в очі й тихо говорить: — У нас десятки камер у залі. Говорити про фальсифікацію — це...
— Дайте мені слово! — вимагає Лосик.
— Я не даю і не забираю. Я взагалі зараз піду з президії, — несподівано каже Порошенко.
На сцену виходить колишній міністр будівництва Павло Качур. Пропонує провести переголосування. Згодом зізнається "ГПУ", що все виглядає дуже підозріло. Веде засідання Жебрівський, а рахує Фіалковський. Обоє — люди Порошенка.
Біля дверей поруч з одним із бокових виходів стоїть охорона. Рядових делегатів туди не пускають. Адже всередині — накриті столи, кімнати для роботи й відпочинку. Час від часу в ці двері заходять лідери "Нашої України" та працівники штабу.
Петро Порошенко, Микола Мартиненко й Олександр Третьяков стоять півколом і тихо говорять.
— Виберемо Раду партії, — каже останній.
Усі охочі виступають ще півтори години.
— Третина, яка не проголосувала за прямі вибори, захищає президента. Адже це означало б, що він вже не є почесним головою, — каже Давид Жванія, 39 років. — Насправді це хаос. Делегати приїхали з одним, а тут все переробили. І зараз мають свою думку. Настрої такі, що президент уже не буде почесним головою.
Зрештою на трибуну виходить Петро Порошенко. Говорить про конфлікт між ним, Катеринчуком і Безсмертним.
— Це брехня! Нехай Микола чи Роман встане і скаже, — закликає.
Катеринчук ствердно киває головою. Виходить Безсмертний. Виглядає спокійним, трохи стомленим.
— Обрання голови партії — це перехід в опозицію до президента. Я це знаю. Ми зможемо обрати голову партії не раніше, ніж через три-чотири роки, — пояснює свою позицію.
Безсмертний пропонує проголосувати за той список Ради партії, який пропонували з самого початку. Мовляв, ця рада працюватиме лише до весни. Тоді проведуть новий об"єднавчий з"їзд разом з іншими помаранчевими партіями. Делегати голосують "за". На годиннику — десята вечора.
У Раді партії залишаються Роман Безсмертний, Петро Порошенко, Микола Мартиненко, Давид Жванія, Олександр Третьяков і Євген Червоненко.
В останню хвилину на з"їзд приїздить Роман Зварич. До нього виходить Третьяков, цілує у щоку. У залі грає державний гімн. Третьяков розвертається, щоб повернутися всередину. Однак якусь мить повагавшись, махає рукою і йде зі Зваричем туди, де накриті столи.
2 
1
Коментарі