Нардеп-"регіонал" Олександр Савчук помер у неділю на 58-му році. Кажуть, у Франції, де жив і лікувався від раку.
— 13 ноября из Донецка вылетает самолет на похорон во Францию. Там Александр Владимирович лечился. Последние 10 месяцев он очень болел, — розповідає знайомий Олександра Савчука з міста Маріуполь на Донеччині. Просить не називати його прізвища. — На работе его не видели около года. Во Франции живет его семья — жена Светлана Савельевна и дочь Таисия. Там его и похоронят.
Савчук очолював "Азовмашінвест Холдинг" — одне з найбільших машинобудівних підприємств України, що постачало вантажні вагони і платформи, металургійне, кранове обладнання. Також був президентом баскетбольного клубу "Азовмаш". На підприємство прийшов 1987 року — заступником начальника цеху. Тоді, як розповідав Савчук, 40% обсягів того, що виробляв "Азовмаш, припадало на оборонні замовлення.
2000-го в Олександра Савчука був контрольний пакет холдингу. Але торік на прес-конференції він повідомив, що на підприємство прийшов "сильний інвестор" — ще один нардеп-"регіонал" Юрій Іванющенко.
Тоді ж статки Савчука журнал "Фокус" оцінив у $867 млн, він належав до 30 найбагатших українців. Кажуть, родина Олександра Володимировича має яхту й літак. Сімейну колекцію картин оцінюють у $20 млн.
У політику Олександр Савчук прийшов 2006-го. Два останні скликання до Верховної Ради обирався 32-м у списку Партії регіонів. Працював членом комітету з транспорту і зв'язку, пропустив 98% його засідань. За п'ять років запропонував зміни до двох законопроектів — про електроенергетику й про охорону довкілля. Жодного не підтримали. З трибуни Верховної Ради не виступав. До списків на цих парламентських виборах "регіонали" його не включили.
— Це господарник найвищого ґатунку, — розказує один із лідерів Партії регіонів Володимир Рибак, 66 років. — Почав працювати два десятки років тому, коли майже всі заводи й фабрики стояли після розвалу Радянського Союзу. А його підприємство ("Азовмаш". — "ГПУ") працювало. Вів здоровий спосіб життя, займався спортом. У Верховній Раді Олександр Володимирович більше виступав експертом у питаннях економіки підприємств. На сесіях бував не часто, бо керував дуже великим підприємством.
— Александр Владимирович был одним из лучших топ-менеджеров страны в области управления промышленностью, — каже колега по фракції 59-річний Михайло Чечетов. — Это большая потеря не только для нашей политической силы, но и для всей управленческой команды страны и политикума. Таких людей в Украине можно по пальцам пересчитать. Он был взвешенным, добрым и открытым человеком, всегда был готов сделать шаг навстречу. Видел проблемы простых людей. К нему, как к народному депутату, обращались по разным вопросам. Кому-то было необходимо лечение ребенка, операция для жены или путевка для ветерана. Он всегда пытался помочь.
Коментарі
7