20 липня виповнилося 20 років, як Олександр Лукашенко офіційно став президентом Білорусі. Пропонуємо 10 фактів його біографії.
1. Батько "загинув під час Другої світової війни", а за дев'ять років у нього народився син.
Олександр Лукашенко з'явився на світ у селищі Копись Вітебської області, звідки мати Катерина Трохимівна того ж року переїхала до села Олександрія Шкловського району Могильовської області — ближче до родичів. Хто був його батько, достеменно не відомо. Односельці Лукашенка розповідають про "мужика з-під Орши", з яким Катерина Трохимівна розійшлася, бо "не любила п'янки". Сам Олександр Лукашенко в інтерв'ю казав, що батька не пам'ятає і пам'ятати не може, бо той "загинув під час Другої світової війни". Хоча президент Білорусі народився за дев'ять років після її закінчення.
Дід Олександра Лукашенка по матері походить із Сумщини.
2. У дитинстві доїв корів.
Дитинство в селі й без батька не минуло для нього дарма, любить повторювати білоруський президент. Навіть зараз він займається тяжкою фізичною працею:
— Доводиться знаходити час, щоб займатися спортом, десь рубати дрова, це теж фізичні вправи, косити траву, це теж дуже корисно, хто з села — мене підтримає.
При цьому Лукашенко рідко згадує, що, крім традиційних у селі чоловічих обов'язків, він чудово доїв корів. Його мати понад 20 років працювала дояркою. Син допомагав — на день, аби розвантажити матір, видоював чотирьох корів з її групи.
3. У молодості був тамадою, грав на баяні.
Олександр Лукашенко закінчив музичну школу по класу баяна. У молодості був ведучим і завсідником усіх заходів у селі.
— Непогано співав, вірші писав. Словом, був перший хлопець нa селі, — розповідав. — Де якісь компaнії, весілля — без мене не обходилися.
4. Мріяв стати журналістом, викладав історію в сільській школі.
Теща президента Білорусі Олена Желнерович, яка була завучем школи, де він навчався, розповідала, що Лукашенку не давалися ні фізика, ні математика. Зате любив літературу і мріяв стати журналістом. Але вмовила його, щоб разом з її донькою поступав на історичний факультет. Закінчивши його, викладав історію в школі рідного села. Працював відповідальним секретарем Шкловської районної організації товариства "Знання".
5. Двічі служив у війську.
Лукашенко служив в армії з 1975 по 1977 рік, був інструктором політвідділу Західного прикордонного округу КДБ СРСР у Бресті. Другий раз проходив службу в 1980–1982 роках на посаді заступника командира з політроботи військової частини. Військові чиновники і прес-служба президента не мають чіткого уявлення, яке військове звання має Лукашенко. Колишній міністр оборони Білорусі Павло Козловський якось обмовився, що "десь чув про звання майора запасу". Помічник президента Наталія Петкевич говорила, що "тепер він підполковник запасу". На офіційних заходах головнокомандувач Збройних сил Білорусі Олександр Лукашенко з'являється у формі, схожій на однострій маршалів Радянського Союзу.
6. Уникнув кримінального покарання, коли був директором радгоспу.
Лукашенко закінчив заочне відділення Горецької сільгоспакадемії. У березні 1987 року став директором радгоспу "Городець" Шкловського району Могилевської області. Перед тим був секретарем парткому.
"На другий день свого директорства зустрів Лукашенко двох механізаторів. Обидва напідпитку. "Куди прямуєте, друзі?" — строго запитав директор. "У магазин", — бадьоро, в один голос, відповіли робітники. — Треба дещо придбати…" "В магазин, звісно, ви йти можете, — твердо сказав директор, — а до техніки я вас більше не допущу. Почаклуєте поки що лопатою й вилами". Слідом заробили покарання ще кілька пияків і ледарів", — так описано конфлікт Лукашенка з підлеглими в офіційній біографії білоруського президента.
Насправді ж "бесіда" Лукашенка з радгоспниками була гостріша: після неї вісім механізаторів їздили до райцентру знімати побої. На директора завели кримінальну справу. "Ось яка сволота люди, я їм стільки доброго зробив, а вони не можуть забути, як пару раз не стримався", — жалівся тоді Лукашенко власкорові газети "Сельская жизнь". Справу вдалося владнати по партійній лінії.
7. Возив колегам у Верховну Раду овочі й насіння.
Народним депутатом Верховної Ради Білоруської РСР Олександр Лукашенко став на схилі Перебудови — 1990-го.
— Він завжди приїжджав впевненим у собі, як мужик: ось у вас, міських, немає нічого — ні м'яса, ні сала, — згадував тодішній білоруський нардеп Валентин Голубєв. — Міг привезти відро груш, висипати — нате, їжте, опозиція, а то сидите тут. Якось після того, як він депутатові Олені Зданевич якесь насіння привіз, і я у нього попросив: "Саша, привези мені насіння гречки". Тоді депутати активно отримували земельні ділянки. І він теж мені привіз насіння гречки й моркви. А чому мені це так запам'яталося? Він привіз і дав так, щоб усі бачили — метрів з 5 кинув пакет туди, де я сидів: "На, опозиція, — користуйся".
У квітні 1993-го — липні 1994 року Лукашенко очолював тимчасову комісію Верховної ради з боротьби з корупцією. Звинуватив, зокрема, тодішнього голову білоруського парламенту Станіслава Шушкевича у крадіжці ящика казенних цвяхів для будівництва особистої дачі:
— Одного разу я погано припаркував машину, а Лукашенко підійшов до мене і запропонував допомогти, — згадує Шушкевич. — Я дав йому ключі, а коли повернувся до машини, виявив, що багажник забитий огірками. Лукашенко тоді мене не вразив, але огірки були смачні.
8. За три роки до обрання президентом опублікував статтю "Диктатура: білоруський варіант?".
Вона з'явилася 25 травня 1991-го в "Народной газете".
— Я наполегливо пропоную цю статтю після того, як багато думок виклав із трибуни сесії Верховної ради БРСР, — пояснював народний депутат Лукашенко. — Пропоную тому, що повна трансляція виступів не ведеться, а я хочу донести до широких народних мас точку зору на вирішення найскладніших завдань дня.
9. Офіційно заробляє близько 30 млн білоруських рублів на місяць — 30 тис. грн, але перебуває на повному держзабезпеченні.
— Я вважаю, що Білорусь — це моя країна, якій я повинен віддати все. Особливо народу, який півтора десятка років тому незрозуміло чому за мене проголосував. Я досі не можу зрозуміти, як це сталося. Ми виграли ці вибори випадково. На цей народ я працюю стільки років. Тому що він повірив, він підтримав, тому не можу нічого вкрасти, — заявив Лукашенко в інтерв'ю "Литовському кур'єру".
Глава держави любить повторювати, що трудиться на своєму посту не через гроші і "не розбагатів на владі".
— Навіщо мені ці гроші, — каже про зарплатню, — мене держава зараз одягає і годує. У мене немає своєї квартири. У мене немає своїх автомобілів, — додає Лукашенко. — Я люблю халву, коли бачу, яка вона прекрасна, прошу купити мені грамів 300–400. Гаманця в мене сьогодні немає, і грошей немає. Вони просто не потрібні, а якщо щось потрібно купити у своїй країні, мої гроші завжди є у мого помічника — зарплата моя. В рахунок зарплати я й можу щось придбати.
Та статки білоруського президента експерти оцінюють у $12 млрд. Основні джерела прибутку — транзит, торгівля зброєю, реекспорт товарів у Росію, конфіскат, побори з білоруського приватного бізнесу, незаконна "націоналізація" підприємств. 2009-го під час візиту Лукашенка до Литви журналістам вдалося сфотографувати його годинник — швейцарський, вартістю близько $17 тис.
10. Напередодні 60-річчя каже, що не має друзів.
— Я сторонюся того, щоб… Ось двері відкриті. Приходьте, друзі, і так далі, — говорив президент Білорусі в інтерв'ю із журналістами. — У мене цього немає. Напевно, я роблю правильно, тому що були моменти, коли людина прийшла з тобою, працює з першого дня, потім, дивлюся, його понесло то туди, то сюди. Потім мені доповідають, що він непристойно поводиться. Я остерігаюся близько підпускати до себе людей, щоб вони стали твоїми друзями. Це завжди вилізе боком.
30 серпня Олександрові Лукашенку виповниться 60.
2 
1
Коментарі