— Хочу подякувати всім, хто мене підтримував і підтримує. І вибачитися перед тими, кого я розчарувала, хто чекав іншого. Я така, яка є, — каже народний депутат 35-річна Надія Савченко.
2 серпня дає прес-конференцію у столиці. Приходить за хвилину до початку — об 11:29. Надія одягла вишиванку, чорні брюки з бордовим поясом. На плечі тримає темну сумку.
— Відсьогодні я знову оголошую голод через бездіяльність людей при владі в усьому світі щодо визволення українців з полону. Голодуватиму до позитивного результату у вирішенні цієї проблеми, — каже Савченко.
Тримає кілька аркушів.
— Уперше написала промову. Хочу сказати багато. Щоб не збиватися, зачитуватиму, — розпочинає. — Після в'язниці просила дати два місяці на розкачку. Говорила, що не критикуватиму владу, доки сама щось не зроблю. Сьогодні минає два місяці і шість днів, як мене звільнили з російського полону. Результати моєї роботи як народного депутата є, я звітувала про них. Тепер настав час говорити правду, бо саме цього чекають від мене українці.
Мене не хочуть чути ні міністр оборони, ні президент. Не хочуть чути, що в армії негайно потрібні кадрові зміни. Бо з дурнями війни не виграєш. Що за військові злочини й розвал армії повинні відповідати генерали, а не тільки солдати, якими забиті СІЗО.
Вони стверджували — жодних котлів не було. Так знайте, с…ки, народ вам цього не подарує! Я бачила секретні матеріали розслідувань. Говорила з хлопцями, яким не треба нічого доводити — вони там були і знають, хто винен у тих котлах.
Пропоную: національна ідея — народне державотворення України. На найближчих виборах обрати 100 народних депутатів. Їхнє завдання — написати Конституцію України в закритому режимі. Також виписати закони для всіх систем життєдіяльності країни — виборчої, судової, пенітенціарної, фіскальної, науково-освітньої тощо. Разом із новою Конституцією їх потрібно винести на референдум.
Яким би тяжким не був український шлях, ми вистоїмо, виграємо й переможемо, — завершує Надія Савченко.
Говорить 22 хв. Ще за півгодини встигає відповісти більш як на 20 запитань.
Надія Савченко була в російському полоні 709 днів. Її захопили бойовики неподалік міста Щастя на Луганщині два роки тому. Слідство РФ звинуватило в убивстві російських журналістів, "замаху на життя" і "незаконному перетині кордону". У березні суд Донецька в Ростовській області засудив її до 22 років позбавлення волі.
В ув'язненні кілька разів відмовлялася від їжі. Востаннє оголошувала сухе голодування у квітні. Протрималася 13 днів.
В Україну повернулася 25 травня. Її обміняли на затриманих торік під Щастям російських ГРУшників Євгена Єрофєєва й Олександра Александрова.
Працює в комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони, делегат Парламентської Асамблеї Ради Європи.
"Савченко чомусь не критикує сепаратистів"
3 серпня Надія Савченко розпочала безстрокове голодування — щоб розморозити процес звільнення українських заручників на окупованому Донбасі та в Росії.
— Ця заява лише дискредитує її, — вважає політолог 57-річний Володимир Фесенко. — Не знаю, чи завербував її Кремль, але те, що Надія Савченко робить останні два місяці — в інтересах Росії. Вона закликає, по суті, до капітуляції перед сепаратизмом. Це те саме, що провести вибори на непідконтрольній території.
Надія звинувачує українське керівництво. Але чомусь мовчить, що винні в замороженні обміну полонених — сепаратисти.
— Одна справа, коли голодуєш у в'язниці. Інша, коли ти, парламентарій, розкидаєшся такими заявами на волі. Питання заручників голодуванням не вирішується, — каже колишній народний депутат Іван Заєць, 64 роки.
— Надія — член Парламентської Асамблеї Ради Європи. Має день і ніч апелювати до західних парламентарів, щоб тримали ситуацію в Україні під контролем. Має надавати факти агресії Росії на Донбасі. Спілкуватися з нашою виконавчою владою, зі спецслужбами. Допомагати волонтерам у визволенні полонених.
Катерина КОБА, Тереза ЛАЩУК














Коментарі
1