Житель Донецька 53-річний Олег Желнаков був активістом Майдану в Донецьку з перших днів. Працює директором "Школярик тура", громадської організації, організовує позашкільну краєзнавчу роботу. Чоловік втрачає зір.
– 22 января на митинге в честь Дня соборности ко мне подбежали три человека и из шприцов брызнули в глаза зеленкой, — згадує Желнаков. — Я получил химический ожог глаз, лечился амбулаторно. Вечером 25 января снова пошел на Евромайдан. Только мы развернули флаг Украины, как на нас набросились сторонники власти. Окружили титушки с шестью мегафонами — стали включать сирены, кричать оскорбления в лицо. Мы стали уходить. Сначала догнали и свалили с ног Женю Абрамова. Милиционер ударил его ногой, когда Женя лежал. А метров через 20 напали на меня. Я уже был на остановке, собирался домой. Милиционеры были рядом, но повернулись ко мне спиной. Меня свалили, стали бить кулаками в лицо.
Желнакова відвезли в обласну травматологію. Лікарі констатували закриту черепно-мозкову травму і контузію правого ока. 8 лютого він прийшов з лікарні на панахиду по загиблих у Києві майданівцях біля обласної прокуратури. Желнакова оточили ті самі чоловіки, вигукували в мегафони образи, штовхали, били по ногах, виганяючи з акції. Поряд стояли п'ять працівників міліції, які не втручалися.
Люди, які підтримали Майдан у Донецьку, бояться втратити роботу. Співробітників інституту Южніігіпрогаз керівництво попередило, що звільнять, якщо побачать серед активістів.
Центр політологічних досліджень вигнали з Донецького національного університету, де він займав приміщення з 1992 року. Це сталося після того, як його працівники підписались під двома зверненнями з вимогою про імпічмент Януковича.
— На дверях нашої громадської організації написали "американські холуї", — каже Сергій Штукарін, виконавчий директор Центру. — А потім декан істфаку повідомив, що, перебуваючи в стінах університету, треба мовчати, якщо не підтримуєш владу.
3 
1
Коментарі