— Ось подивіться, що наші умільці зробили, — Надія Носарева з райцентру Новоград-Волинський на Житомирщині розгортає великий аркуш. Це плакат із бабою, яка готова "переписати хату на кота, бо онук проголосував за "Регіони". Тільки замість партії прізвище голови Верховної Ради — Володимира Литвина.
— Уже 10 год і місцева влада, й столичні чиновники, й сам Литвин обіцяли поремонтувати нам хату, — показує стос офіційних паперів. — Ніхто нічого. От хіба Анатолій Гриценко душевно відповів. Приємно було. І все.
Носарева живе у двоповерхівці на 10 квартир на батьківщині спікера у Новограді-Волинському. Нещодавно від її будинку відпав ґанок. Пенсіонерка прийшла до приймальні кандидата в нардепи 54-річного Михайла Махінова. Він — мільйонер, власник компанії з виробництва скляної тари для ліків "Юнік-фарма". Член Партії регіонів, але на вибори йде як самовисуванець. Приймальня Махінова — в офісі його фірми, триповерховому особняку в центрі міста біля кафе "Сан Санич".
Махінова на місці нема. Виступає в школі №5. Приїжджає за 30 хв. Носареву перенаправляють до помічників кандидата в депутати.
У його кабінеті — камін, шабля на стіні, картини за єгипетськими мотивами. За спиною господаря великий плазмовий телевізор. На столі, серед канцелярії — масивна посріблена статуетка орла.
— Это мне друзья подарили, от сглаза, — всміхається.
Махінов невисокий, повнуватий, з ясно-блакитними очима. У синій жилетці. Знайомство починає з демонстрації своїх нагород. Говорить тільки російською:
— Вот ордена православной церкви, наши спортивные достижения. Я кандидат в мастера спорта по настольному теннису.
Просить вимкнути диктофон і питає, навіщо завітали до нього. Відповідаємо, що цікавимось опонентами Володимира Литвина.
— Мені всі казали, що балотуватися, маючи такого конкурента, — не надто продуманий вчинок. Мої рідні були проти. Адже коли в тебе всі важелі влади, дуже просто натиснути на бізнес. Та ви поїдьте в Ємільчине, Баранівку, Червоноармійськ, — перелічує Махінов райцентри округу №65. — Там ніби Середньовіччя, кріпосницька епоха. Навіть маршрутки не ходять, адже в людей нема 2 гривень на проїзд. Як у Китаї — велосипедом і пішки. Люди живуть збиральництвом — ягоди, гриби. А ще в ліс не пускають, адже "сини поліського краю" придбали не один десяток тисяч гектарів. Життя в нас відповідає якості парламенту. Люди просиджують там 15-20 років. Від цього втрачають орієнтири. Треба їх відправити на відпочинок.
Кандидата постійно супроводжує 63-річний Всеволод Омелянович, начальник його штабу. Це високий ставний чоловік у легкій куртці, часто всміхається. В армії він був командиром Махінова.
— Увесь округ задарував, — розповідає Омелянович про Литвина. — Постійно приїздить: "Дарую те й те". Та то ж не від себе. То він із бюджету вкрав, із тих грошей, які мали йти на іншу область, інший район. А тут хоче пропіаритися, щоб його обрали. А ще ж боїться. Коли приїздив у школу, то букети перевіряли, чи нема там чого. На будинках сиділи снайпери, а Литвин був у бронежилеті. Ми ж військові, нам видно через сорочку, як той жилет стирчить.
За кілька кварталів від "Сан Санича" — будівля офісу Народної партії та фонду Володимира Литвина "Майбутнє Полісся". Перед входом — юрба малечі з батьками. Щойно закінчилося заняття з англійської.
— Уроки безкоштовні, тривають кілька місяців, — говорить адміністраторка. Коридор, де стоїть її стіл, оздоблений розписом під золото. — Викладаємо і психологію. На прохання відвідувачів скоро почнемо курс "Сильна жінка".
Нам дають газету "Майбутнє Полісся". В одному номері на вісім шпальт — 10 фотографій із Володимиром Литвином.
— У нас йому вдячні. Але останнім часом є відчуття, що він перегнув палицю, — каже на вулиці продавець 46-річна Валентина.
В одному приміщенні з рестораном "Лас-Вегас" і студією дитячого танцю — штаб партії УДАР. Перед столом керівника аркуш із написом: "Это не у меня плохой характер — это у вас слабые нервы".
Один із чоловіків говорить, що їхній кандидат у депутати Сергій Волинець готовий прийняти нас. Просять показати посвідчення.
— Ви чули, ніби Литвин приїхав? Кажуть, десь виступає сьогодні, — перешіптуються присутні.
До штабу сходяться представники УДАРу в навколишніх селах. У сусідній кімнаті починається нарада. Говорять тихо.
— Аналізуємо інформацію, тактику конкурентів. Справжня робота почалася у жовтні, — каже секретарка. — Серйозні амбіції має Віталій Француз від опозиції. Хоча поки що в Житомирі в основному сидить. Але головні конкуренти для нас — усе-таки Литвин і Махінов.
За півгодини говорять, що Волинець у від'їзді, й повертають посвідчення.
Перед міськрадою Новограда-Волинського — пам'ятник Леніну. Під ним вінок зі штучних квітів та стрічкою "Ильичу — от КПУ". Поряд сріблястий "Деу Ланос". Водій називається 39-річним Сашею. Погоджується за 60 грн відвезти до рідного села спікера. Слобода-Романівська за 15 км від райцентру.
— Дороги в нас є там, де їздить Литвин. Оце один плюс, — розказує. — А так — зарплата в нас така ж, як і пенсія. Друг працює в компанії Махінова, отримує 1400 гривень.
Михайло Махінов запевняв, що середня зарплата в "Юнік-фарма" — 5,9 тис. грн, і вся вона "біла".
— У нас інших політиків, крім Литвина, не визнають. Він просто обязан іти. Без нього все розвалиться — такий чоловік, — зустрічаємо біля сільмагу 59-річну Галину Вікторівну. Вона приїхала по хліб старим велосипедом.
Люди сходяться до магазину погомоніти. Від декого чути спиртним.
— Ану не вздумайте погане про Володимира Михайловича писать! Золота людина. Інші завидують, от і злословлять, — каже чоловік у картатому піджаку. Має золоті зуби.
У центрі села нова 4-поверхова будівля гімназії. Біля входу — велика табличка: "Гімназію збудовано за сприяння Володимира Литвина". Дорогою проїздять підводи із сіном. Повертається з випасу череда. Навпроти біля хати 50-річна Любов Смиковська перебирає гриби:
— Будем голосувати тільки за Володимира Михайловича Литвина. Людина достойна пройти, в горі сочуствує, любому помагає. Школу нам побудував. Церкву зробив. Магазіна построїв.
— А робота є? — питаю.
— Ну так, роботи не вельми щоб уже, але люди пристроюються. Ферма є, там зарплату получають. Шостого числа кожного місяця. Буває 2 тисячі, а бува 2,5 — як надоять.
Вручав автобуси від райдержадміністрації
Спікер Володимир Литвин за останній рік із робочими візитами відвідав свій округ понад 20 разів. У кожну таку поїздку брав фотографа парламентського видання "Голос України", який готував репортажі про його візити. Також — керівника апарату Верховної Ради Валентина Зайчука і його працівників. Транспорт і бензин оплачували з державного бюджету.
Зокрема Литвин побував у новоград-волинській середній школі №8, гімназії райцентру Ємільчине, оглядав амбулаторію, закладав камінь для будівництва храму Пресвятої Богородиці у селі Варварівка Ємільчинського району. Також приїздив на сільськогосподарську виставку народних умільців у райцентрі Червоноармійськ, на конференцію педагогів міста Новоград-Волинський, 90-річчя місцевої школи №9 та 10-річчя середньої школи села Слобода-Романівська. На кожну зустріч приходили місцеві чиновники.
Подеколи спікер роздавав стипендії та гранти від фонду "Майбутнє Полісся". Її засновником значиться син голови парламенту — Іван. Також вручав школі автобуси від імені Новоград-Волинської райдержадміністрації. У червні до Дня медика побував у Ємільчинській поліклініці, де подарував персоналу 130 тонометрів, 63 велосипеди для фельдшерсько-акушерських пунктів району.
У Литвина шість конкурентів
У 65-му Новоград-Волинському виборчому окрузі сім кандидатів у депутати. Головні конкуренти — спікер парламенту Володимир Литвин та місцевий підприємець Михайло Махінов. Також активну кампанію ведуть колишній голова Житомирської облради Віталій Француз від Об'єднаної опозиції й безробітний "ударівець" Сергій Волинець. Балотуються самовисуванець із Києва В'ячеслав Стасюк, директор місцевого дитсадка Анна Пелешок від партії "Нова політика" та комуніст, голова села Стрибіж Леонід Корзун.
Найбільший дохід за минулий рік задекларував Махінов — 1,16 млн грн. У Литвина на 10 тис. грн менше. Пенсіонер Віталій Француз мав 286 тис. грн. Найменше заробив В'ячеслав Стасюк — 11 тис. грн.
5 
1
Коментарі
16