Цього тижня Партія регіонів продовжувала блокувати трибуну, аби домогтися підняття прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Кожному з нардепів-"регіоналів" надвечір приходило СМС: "Завтра в 9.00 всем быть в зале Верховной Рады". Це був сигнал для продовження блокування. Таке повідомлення в понеділок отримав і 61-річний Василь Хара. У призначений час він прийшов до зали, але сидів на своєму місці. За кілька годин поїхав до Федерації профспілок, яку очолює.
Його кабінет на третьому поверсі. У приймальні людно. Відвідувачів Хара приймає щодня в просторому прохолодному кабінеті. На столі для нарад лежить портрет Патріарха Московського Кирила. Хара відкриває дверцята шафи й одягає піджак.
— Я не фотогеничный, — усміхається та причісується.
Розмовляє російською.
Чому блокуєте Верховну Раду?
— Вимагаємо, щоб соціальні стандарти підняли до встановленого законом рівня. Сьогодні прожитковий мінімум — 669 гривень, а за нашими підрахунками, має бути понад 1200. Такою ж — і мінімальна зарплата. Десь у межах 1000 гривень — мінімальні пенсія та стипендія. Кажуть, що ми зриваємо роботу... Юлія Володимирівна ображається на нас. Хоча сама на півроку накривала рядном у вигляді прапора місця БЮТу в залі, й парламент не працював. Тоді це привело до розвалу ефективної коаліції й уряду.
Але в інших країнах у період кризи ніхто не піднімає соціальних стандартів...
— Росія на третину збільшила фонд оплати праці бюджетникам, зросли зарплати. Потрібно розвивати внутрішній ринок. У людини мають бути гроші, щоб вона купувала товари. А підприємство, яке їх продає, розвивалося далі. Якщо сьогодні падає промисловість і знижується зарплата, то за рахунок чого може створитися внутрішній ринок?
Де брати гроші на це?
— Та Юлія Володимирівна щодня ж розповідає, як перевиконується бюджет. А якщо це не так, то хай іде, працюватимуть інші. Дивно, що реальні показники економіки приховують не тільки від людей, а й від президента. Ющенко від розвідки їх отримує.
Доки блокуватимете парламентську трибуну?
— До п"ятниці, а потім — у відпустку, — всміхається. Додає, що на два тижні їде на Полтавщину до Миргорода. Відпочиватиме там у санаторії.
У Мінфіні порахували: щоб задовольнити ваші вимоги щодо прожиткового мінімуму, Нацбанк має надрукувати 48 мільярдів гривень.
— Брехня. Є в Мінфіні мій друг Володимир Матвійчук. Я його знаю 11 років. Він приходить до мене на засідання комітету, коли розглядають такі питання. Каже: "Василю Георгійовичу, немає коштів у держави". Це було 2000 року, 2005-го, тепер. У мене виникає запитання: "А чого ви тоді лізете у владу? Коли в держави будуть гроші для людей?"
Чому 2006 року Партія регіонів, що була при владі, так не переймалася прожитковим мінімумом?
— Тоді в серпні, коли уряд Януковича приступив до роботи, в скарбниці не було грошей. Затримувалися пенсії, зарплати. Але за чотири місяці ми ліквідували заборгованості. Залишили Тимошенко 20 мільярдів гривень. Чистенькими! А вони розікрали це в перші місяці свого перебування на посаді.
Ви кажете, що краде Тимошенко. А вона звинувачувала в цьому уряд Януковича: мовляв, цупили зі швидкістю 60 доларів на секунду...
— Зрозуміло, можливо що наші теж крали, за всіма ж не встежиш. Але при всьому цьому були гарні результати виробництва. А тут тільки крадуть, і триває падіння промисловості.
Було таке, що Янукович матом і я — матом
Великих бізнесменів, які залишили без роботи тисячі людей, найбільше у вашій фракції.
— Люди мають радіти, що у нас є такі буржуї, як Ахметов та Клюєв. У них усе налагоджено, найвищі зарплати. Рінат Ахметов говорив іще торік восени прем"єр-міністру: треба допомагати не металургійним підприємствам, а покупцям металу — машинобудуванню, сільському господарству. Так промисловість розвивалася б. Але на це не звернули уваги. Наша продукція залежується на складах, її ніхто не купує. Винен уряд, бо ускладнив ситуацію в багатьох галузях. Якби в нас усі були такі, як Ахметов і Клюєв, то ми б не мали біди.
Тарас Чорновіл каже: якщо Партія регіонів і надалі блокуватиме трибуну, то це означатиме — Ющенко і Янукович домовилися розвалити Раду та провести дострокові парламентські вибори.
— Я президента не поважаю. Він — основне зло в країні. Незаконно прийшов до влади, незаконно розпустив Верховну Раду. Але сьогодні немає консолідації політичних сил у парламенті, тому не можна прийняти розумного рішення в жодній сфері.
То треба його розпустити?
— Або переформатувати. Але ж президент не дав змоги цього зробити.
Знову вестимете переговори із Блоком Юлії Тимошенко?
— Я особисто обома руками був за це.
Але ж від коаліції відмовився ваш лідер.
— Швидше за все, втрутився Ющенко чи його оточення. Можна було об"єднатися і знайти для кожного місце. Але в Кабміні економічний блок мають зайняти "регіонали", бо знають, як працювати.
Чому ви 2002 року перейшли з Компартії до Партії регіонів?
— До комуністів я потрапив випадково. У 1990-х роках працював у профспілці. За природою ми — ліві, адже захищаємо працівників і боремося з капіталом. Тому Петро Симоненко зробив мені пропозицію. А до Партії регіонів перейшов із кількох причин. Коли Янукович був губернатором Донеччини, профспілки з ним багато доброго зробили для області. Наприклад, люди не могли платити за підвищеними тарифами, то ми уклали угоду: для населення їх не підвищуватимуть два роки, доки не зростуть зарплати. Тому я комуністам казав: Янукович — мій соціальний партнер. Хоча було таке, що він матом і я — матом. Виходив із кабінету, гримав дверима так, що сипалася штукатурка і розбігалися охоронці. Потім мирилися, могли чарку випити.
Через що сварилися?
— Я ж працював у профспілках, тому часто приходив і казав, що людям треба те й те. А він починав: "Я що, дійна корова тобі?" Ну й пішло-поїхало… Хоча питання завжди вирішували. Але коли був народним депутатом від Компартії, мені не дали можливості співпрацювати з Януковичем. Ще й відібрали картку для голосування. Крім того, я побачив багато поганого — барство, а ще комуністам платили за потрібні голосування. Коли я на трибуні доповідаю законопроект, а за нього не голосує моя фракція... Запитав: чому? Мені відповіли, що політично так треба. Він(Симоненко) добряче заробляв. А був у фракції депутат Мироненко, який ходив із латаним комірцем, бо Симоненко ні копієчки нікому не давав. А зараз цього ще більше.
Після цього вас прийняли до Партії регіонів, а за кілька років ви очолили її виборчий штаб. Чому зараз виборчою кампанією кандидата в президенти керуватиме Микола Азаров, а не ви?
— На тій посаді я пробув два з половиною місяці і написав заяву про те, щоб керівником замість мене був Володимир Рибак. Не міг змиритися з тим, що нашою виборчою кампанією займатимуться американці. Я їх не люблю, бо вони скрізь сунуть свій п"ятак і багато лиха наробили в світі. Отак й підвів Віктора Федоровича – пішов, а його не попередив. Негарно вчинив.
Янукович тоді образився на вас?
— Так, але це була внутрішня образа. Вона минула. Янукович швидко відходить і не тримає в собі зла. До речі, якщо він відчуває, що був неправий, то підходить і перепрошує.
1947, 11 вересня — Василь Хара народився у селі Максимівка на Донеччині
1976 — закінчив Вищу профспілкову школу культури в Ленінграді
1976 — директор Палацу культури шахтоуправління "Жовтневе"
1989 — секретар обкому профспілки металургів
1994 — голова Донецького обласного відділення Національного олімпійського комітету України
1997 — член Національного олімпійського комітету
1998, 2002 — народний депутат України від Компартії
2006, 2007 — народний депутат від Партії регіонів
2006 — заступник голови фракції Партії регіонів
2007 — голова парламентського комітету з питань соціальної політики та праці
Одружений, має доньку та сина і трьох онуків
3 
1
Коментарі