
У політику йдуть люди чотирьох категорій, каже голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" 53-річний Володимир Фесенко:
— Для підприємців це можливість лобіювати бізнесові інтереси та підвищити соціальний статус. Друга категорія — кар'єристи. Вони намагаються реалізувати амбіції. Для них політика — такий собі кар'єрний ліфт. Треті — специфічна категорія людей, які пов'язані із суспільними протестними рухами. Вони борються за щось чи проти чогось. І як правило, не роблять політичної кар'єри. Четверта категорія — хто не має політичних інтересів, але життя їх закидає в політику за волею їхніх патронів. У конфліктній ситуації такі люди відстоюватимуть позицію керівників.
У депутати йдуть, щоб стати "тушками", тобто заробити?
— На цю тему багато жартують. Але люди балотуються у депутати не спеціально для цього. Вони приходять у політику, а потім виникає велика спокуса, тому й ламаються. Та й не всі депутати перейшли на бік влади за гроші. Частина — через бізнес-інтереси. "Бютівські" бізнесмени Богдан Губський та Олександр Фельдман були довіреними особами Віктора Януковича. Після помаранчевої революції пішли до Тимошенко. Були об'єктивні інтереси — зміна влади, з якою треба дружити. Їм потрібен не зайвий мільйон, а гарантії та переваги для бізнесу.
На чому політики можуть заробляти?
— Не всі депутати вміють це робити. Це ілюзія, що кожен із них отримує великі гроші. Лобізм — це тонкий інструмент, ним не всі користуються. На початку 2000-х ходили чутки, що генієм лобізму, який заробляв на цьому великі гроші, був Сергій Терьохін. 2006-го лобістські інтереси зосередилися у керівників фракцій та парламентських комітетів. Рядовий депутат утратив вплив. Коли треба прийняти закон, домовляються з керівником парламентської групи. А чи він ділитиметься з депутатами — питання відкрите.
Скільки коштує місце в списку до Верховної Ради?
— У 2006-2007 роках був великий попит на місце в списку БЮТу, бо Тимошенко то була прем'єром, то мала шанси ним стати. Зараз бізнесмени відчувають небезпеку балотуватися за списками "Батьківщини". Тому місце коштуватиме 2-3 мільйони доларів. У Партії регіонів ціна може зрости. У деяких випадках більше 5 мільйонів. Конституційний суд заборонив балотуватися і за партійним списком, і по мажоритарному округу. Це вплине на розцінки, бо збільшується конкуренція у прохідній частині списків. У БЮТу ціна може зрости ще на 2 мільйони. А от у Партії регіонів конкуренція буде пов'язана не з коштами, а з квотами, які матимуть їхні впливові люди. Вони вирішуватимуть, скільки "своїх" можна завести до парламенту. Це не обов'язково за гроші. Раніше найбільша квота була в Ахметова. Зараз буде у президента.
А раніше які були розцінки?
— У 2006-2007 роках платили за мандат по 3-5 мільйонів.
Коментарі
3