— Ми вагітні змінами. Суспільство перед вибором: або лишатися рабом, або протистояти, — каже народний депутат від блоку "Наша Україна — Народна самооборона" 45-річний Юрій Гримчак і додає: — Або сьогодні виходимо на вулицю, або завтра через те, що просто стоятимемо там мовчки, нас забиратимуть у кутузку.
Юрій Миколайович під'їжджає до Адміністрації президента бежевим "лексусом". Він у джинсах та білій кофті. Пропонує поговорити у ресторані "Блінофф". Каже, той йому нагадує студентське кафе. Замовляє подвійну каву та мінералку "Боржомі".
— Не всі розуміють важливість цього вибору. Катастрофічна кількість людей бояться — артисти, журналісти, чиновники. Співаки навіть за гроші відмовляються виступати на акціях опозиції. Міліція, яка за часів міністра Луценка нікого не розганяла, сьогодні тільки й захищає владу від народу й допомагає провокаторам.
Як далі розвиватимуться події?
— Найгірший варіант — заворушення. Події можуть піти незалежно від влади чи опозиції. На центральній площі стоятимуть ідейні люди, а на сусідній вулиці мародери грабуватимуть магазини, під'їзди. У Єгипті після такого наполовину впали туризм, рівень контактів зі світом, імідж. А жити краще люди не стали.
Що може послужити "спусковим гачком" для найгіршого сценарію?
— Випадок. У Тунісі, наприклад, хлопець вийшов на площу і спалив себе. Коли я побачив відео з екс-"регіоналом" Романом Ландіком, який б'є дівчину в нічному клубі, в мені щось йокнуло. Наші олігархи встигнуть відлетіти, а відповідатимуть ті, хто залишиться. Я офіційно маю зброю, то доведеться захищати сім'ю, друзів.
За опитуваннями 2004 року, 7 відсотків українців готові були вийти на вулицю. А сьогодні — під 50. Іде накопичення негативу. Сусід біля під'їзду зустрів мене й каже: "Чув, наші мільярдери заплатили мільйон доларів Дженніфер Лопес (американська співачка. — "ГПУ"), щоби потанцювала для них? Вішати їх треба". От такі настрої.
Чому тоді люди не виходять на протести?
— Ми восени поїдемо розповідати, що насправді відбувається в країні. Якби це робили Тимошенко чи Луценко, було б ефективніше. Тому їх і тримають у СІЗО. Це зараз найбільша проблема опозиції.
За яких умов можливе об'єднання із Яценюком, Тягнибоком?
— Із Тягнибоком — навряд. Ми співпрацювали на деяких мітингах, але він тягне ковдру на себе. Яценюк — це дозволена опозиція. Який ти опозиціонер, якщо на тебе немає кримінальної справи? Не знаю, що у нього з людьми на місцях. У мене таке враження, що "Фронт змін" трохи віртуальний.
Хто має очолити об'єднану опозицію?
— Лідер — Тимошенко. У неї найбільший рейтинг і потенціал серед опозиційних сил. Але якщо через рік-два в Яценюка чи Анатолія Гриценка буде найвищий рейтинг — будемо йти до них і просити очолити рух.
Кажуть, у "Батьківщини" на місцях ще більші проблеми з відданими людьми, ніж у Верховній Раді. Чому в Тимошенко так багато кадрових проколів?
— Вона не може зазирнути в душу, й це її слабка сторона. Але сильна переважає. 2008 року Тимошенко могла плюнути і піти з посади прем'єра у розпал кризи. Тоді 100-відсотково виграла би президентські вибори. Але вона залишилася. За це їй можна багато що списати. Якби чинна влада працювала у ту кризу, мали б зараз вуличні бої за продовольство.
Що опозиція має запропонувати людям?
— Насамперед треба міняти судову систему. Ми це не зробили в 2006–2008 роках, тому що тоді суди були хоч і корумпованими, але незалежними. Зараз судова система залежна від влади. Понад 300 суддів звільнили за порушення присяги, багато хто не хоче працювати на цю владу й пішов сам.
Будь-який громадянин Сингапуру може звернутися до міського суду Лондона, оскаржуючи рішення свого суду. Якщо суддя тричі прийняв неправомірне рішення, він несе кримінальну відповідальність. У нас майже під боком Прага. Давайте домовимося з нею.
У США кандидат на суддю складає екзамени. Але не Івану Петровичу чи кваліфікаційній комісії, а комп'ютеру. Є психологічні тести, які оцінюють можливості претендента бути справедливим. Суддю треба автоматично забезпечувати житлом. Прийшов — дали однокімнатну квартиру. Одружився — двокімнатну, з'явилася дитина — трикімнатну. Це службове житло. Коли він вийде на пенсію зі суддівської посади, стане його власником. Також має отримувати високу зарплату.
Судову реформу можна провести впродовж 5–10 років.
За скільки зараз купують посаду судді?
— У Києві раніше до 100 тисяч доларів доходило. В обласному центрі трохи дешевше.
Кажуть, за міністра Юрія Луценка посади також продавали. Чому йому не вдалося побороти корупцію в міліції?
— За часів Луценка посади чи звання не продавали. А доброго зробив він чимало. Першим увів відділ з боротьби з торгівлею людьми. Заклав основу для створення Антикорупційного бюро.
Як мене звільнили з посади віце-губернатора Донецької області, Луценко запропонував стати позаштатним радником. Я питаю: "Ти мені генерала даси?" А він: "Мені своїх вистачає". До мене інколи приходили люди, хотіли повирішувати справи з Луценком. Я чесно казав: хлопці, це неможливо. Дехто ображався, псувалися стосунки.
Яких стратегічних помилок припустилася чинна влада?
— Найбільша — зміна Конституції. Тепер люди знають, якщо в будинку перегоріла лампочка — винен президент. Уся повнота влади у нього. Народ чудово розуміє: дідусь Азаров уже старенький, погано тямить, що відбувається в країні. Він ні на що не впливає. Може тільки обіцяти "відірвати" голову міністру. Але точно не відірве, бо призначає і звільняє урядовців президент.
В уряді кілька центрів впливу — Бойко, Клюєв, Колесніков, Єжель. Коли Азаров щось їм каже, вони на нього дивляться і думають: ти хто такий? Набагато впливовіший за прем'єра глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін. Усе, що виходить із підписом Януковича, до цього проходить через Льовочкіна.
Чи легко вплинути на президента?
— Я бачив Януковича в різних ситуаціях. Коли він був губернатором Донеччини, всю чорнову роботу тягнув його заступник Анатолій Близнюк (тепер міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. — "ГПУ"). А Янукович робив зауваження: "Тишина в зале". Не любив довгі засідання. Часто йшов із них раніше часу. А Близнюк сідав і з цифрами пояснював, що і як треба робити.
Є сфери діяльності, в яких Янукович непогано розбирається: управління, економіка. 2002 року завдяки йому в Донецькій області провели найкращу і найбільшу приватизацію.
Мінус Януковича — він майже не працював у великому світі. Віктор Федорович ніяк не зрозуміє, що знайти конкретних пацанів, із якими можна вирішити всі питання, нереально. Бо там їх немає.
"Я побив Леніна"
Юрій Гримчак виріс у циганському районі Донецька.
— У школі був циган із ім'ям Ленін. Я побив його, а вчителька записала у щоденник: "Побив Леніна", — сміється.
1994 року вступив до Соціалістичної партії. Був заступником голови Кіровської райради Макіївки на Донеччині. Під час акції "Україна без Кучми" водив Донецьком цапа із табличкою "Кучма":
— Я взяв його в якогось діда і привіз на машині в місто, — згадує. — Він був такий смердючий, що чоловікові, який його віз, довелося потім продати машину.
Після помаранчевої революції став заступником голови Донецької облдержадміністрації. За списком партії Юрія Луценка "Народна самооборона" пройшов до Верховної Ради й переїхав до Києва.
Торік побився із Костянтином Стогнієм, радником чинного міністра внутрішніх справ. Гримчак вимагав порушити кримінальну справу, але Генпрокуратура відмовила.
Одружений удруге. Дружина Юлія молодша на 12 років. Мають доньок Світлану, Ірину та сина Артема. Від першого шлюбу в Гримчака є донька Аліна.
Коментарі
81