— Народным депутатам нальют сегодня или нет? — запитує нардеп-"регіонал" 59-річний Михайло Чечетов членів окружної виборчої комісії 194-го округу в Черкасах. 2 листопада сидить за столом біля вікна.
— Як Булатецький уже остаточно переможе — тоді й вип'ємо, — відповідають Чечетову.
У цьому окрузі представник Об'єднаної опозиції "Батьківщина" підприємець-аграрій Микола Булатецький переміг самовисуванку Валентину Жуковську з різницею у понад 12 тис. голосів. Вона — почесний президент черкаського заводу "Азот", що належить мільярдерові Дмитру Фірташу. Голоси рахували майже тиждень. Остаточні протоколи підписали у п'ятницю пізно ввечері.
У п'ятницю ввечері голові окружкому Ользі Козько стало зле. Викликали "швидку". Коли лікарі виносили жінку на ношах, зникло світло. Почали шукати печатку комісії та ключі від сейфа, де лежать протоколи дільничих комісій. Прихильники опозиції не випускали лікарів, доки голова не передала печатку "нунсівці" Лесі Оробець. О 21.50 світло ввімкнули.
— Что бы вы делали, если бы не мы? Видите, я позвонил куда нужно, и свет включили, — каже Чечетов.
— Аби не ви, то його не вимикали б узагалі, — відповідає йому жінка років 60.
— Такое и в Киеве бывает, и в Нью Йорке, — говорить нардеп.
"Регіонал" підходить до стола, де підписують протоколи. Стежить за процесом. Каже, приїхав сюди вдруге, аби не було порушень.
— Дивіться ж, щоб жоден голос не пропав! Ми вас знаємо! — каже йому один зі спостерігачів.
— Мы ж вместе с вами! Все за Украину! — говорить Чечетов. — Я вам по этому поводу расскажу анекдот: "Идет негр по Львову в вышиванке, с селедкой на голове. А какой-то львовянин спрашивает у него: "Ты кто такой?". Негр с гордостью отвечает: "Я — украинец!". Мужик почесал затылок: "А я тогда кто?". — "Или еврей, или москаль".
Присутні сміються. Нардеп сідає за стіл і спостерігає за підписанням протоколів.
— Михайле Васильовичу, знаєте ще анекдоти? — звертаємося до Чечетова. — Давайте по черзі розказувати.
Просить сісти ближче.
— Тільки не пошлий! — каже йому керівник черкаської "Свободи" 33-річний Андрій Лупко.
— Да нормальный. Ты тогда уши закрой, — відказує Чечетов. — Пришли монашки купаться в речке. Разделись. Смотрят — с другой стороны батюшка тоже раздетый в воду заходит. Одна говорит: "Что у него ниже креста?". Другая отвечает: "Я поплыву и спрошу". Поплыла и спрашивает, что у него ниже креста. "То, дитя мое, мерило греха!" — отвечает. Та попросила померить и ей. Померил, и она поплыла к подругам. Рассказывает: "То мерило греха. Батюшка померил и мне. Знаете, ничего". Другая слушает и говорит: "Я неделю назад плавала и он мне сказал, что то поплавок".
Люди в приміщенні знову сміються. Згадую анекдот і пропоную Чечетову послухати:
— Прийшов Янукович у церкву, а там бабка молиться: "Боже, дай 500 гривень, щоб на смерть були!". Янукович те помічає. Махнув до охоронця, щоб дав бабці 500 гривень. Охоронець відкрив гаманець, а там лише дві по 200. Дає бабці. А та знову молиться: "Боже, дякую тобі, що ти мене послухав! Але ж ти й знайшов, через кого передати! Доки передавав, то вже сотню вкрав".
Чечетов сміється разом з усіма. Потім розказує про свого 12-річного собаку чау-чау. Каже, що дуже любить його і кожен раз, як приходить додому, гладить 5 хв. і запитує в дружини, чи все добре із псом. Тримає мобілку "Самсунґ". Нині подібна коштує приблизно 300 грн.
— У вас номер Януковича є? — запитую.
— Есть, конечно! — Михайло Чечетов починає гортати телефонну книгу.
На "А" в нього є Азаров, Ахметов, Алла Кудлай. І в Азарова, і в Ахметова номери починаються на 050. Помітивши, що я не проти запам'ятати один із номерів, Чечетов набирає в пошуку літеру "Я". Номер із позначкою "Янукович" починається на +7 — це міжнародний телефонний код Росії.
— А чого російський? — запитую Чечетова.
Відповідає, що не знає.
1 
1
Коментарі
1