Головний редактор телеканалу ТВi 45-річний Віталій Портніков пропонує зустрітися на літній терасі "Арома еспрессо бар", що на Печерську. Тут зазвичай він проводить засідання свого "Політклубу". Запізнюється на півгодини. Ставить у крісло велику сумку від британського дизайнера Пола Сміта із барвистою машинкою. Йде замовляти собі капучино. У закладі самообслуговування.
Портніков у білому костюмі, фіолетовій сорочці, таких самих туфлях та шкарпетках.
Починається фінальна частина чемпіонату Європи з футболу. Наскільки він може підняти імідж української влади?
— Нінаскільки. Нам довірили першість, яку зазвичай проводять у країнах Євросоюзу. Надання права її провести було частиною плану нашої євроінтеграції. З нею пов'язували певні інфраструктурні зміни. Це і величезна кількість готелів середнього класу, і швидкісне залізничне сполучення. Зміни мали супроводжувати економічний розвиток країни, підняти добробут населення. А єдине, що в нас зробили, — побудували стадіони. Швидкісні поїзди замість інтервалу в дві години ходять між містами раз на добу. Звели величезні термінали в містах-мільйонниках, а доступних за ціною авіаперевізників не пускають на ринок. Ви можете подивитися на табло Харківського аеропорту. Хто там літає? Є два рейси до Києва, два — до Москви і один іще кудись. Внутрішнього сполучення між містами України не існує. В Європі відбувається 60 чи 80 польотів на день у такому місті, як Харків. Наші люди не мають достатньо грошей, щоб літати. А коли вони все ж таки почнуть це робити, теперішні аеропорти морально застаріють.
Чому в зарубіжній пресі так багато негативних публікацій про Україну?
— У зв'язку з політичними репресіями, корупцією. Влада довела країну до політичної ізоляції.
Рішення Європейського суду з прав людини якось вплине на ситуацію із політв'язнями?
— Сподівання на цей суд є демонстрацією безпорадності вітчизняної юстиції. Питання репресій в Україні маємо вирішити самі. Але доки Віктор Янукович залишається президентом, усі надії на нормальний розвиток цієї держави є марними. Опозиція має перемогти на парламентських виборах і почати готуватися до президентських.
Опозиціонери спроможні взяти гору на виборах восени?
— Зараз у Партії регіонів дуже низькі рейтинги. Ці люди не знають інших інструментів, окрім тиску. Тож вибори будуть сфальсифіковані. І якщо їх виграє Партія регіонів — це подовжить агонію теперішньої системи управління, яка є економічно безпорадною й вичерпала себе. Утім, як і російська, хіба що в Росії ще є нафта.
Що має статися, щоб Янукович звільнив Тимошенко?
— Він не планує її звільняти. Президент не мислить політичними категоріями. Для нього ідеальним є режим, створений у сусідній Білорусі. Бо такий дає змогу нікому ні про що не звітувати. Якщо в парламенті буде більшість опозиціонерів, питання Тимошенко більше не стосуватиметься Віктора Януковича. Його вирішуватиме парламент.
Ви бачите сили в українському суспільстві, щоб змінити життя на краще?
— У нас є люди з великим потенціалом, громадянською гідністю. Але таких мало. Також немає чіткої системи цінностей і того, над чим слід працювати. Мільйони разів мав ситуацію: починаєш із людиною розмовляти, вона каже про те, яка влада погана, корумпована, які у нас проблеми, і закінчує тим, що добре живуть при Лукашенкові. Це означає, що у людини в голові каша, що немає ніякого ціннісного стрижня.
Повз проходить висока засмагла чорнявка в короткій білій спідниці та сорочці. Портніков на кілька секунд замовкає і затримує на ній погляд.
Як оцінити дії та політику об'єднаної опозиції?
— Зараз головне для країни — відсторонення від влади Партії регіонів. Опозиція повинна виконати свою історичну місію. Не тому, що опозиція краща. А тому, що "Регіони" пішли на свідому узурпацію влади. Не можна вважати законним той спосіб, у який сформували більшість у парламенті та уряд. Коли Конституцію змінили без волі Верховної Ради, якій виборці делегували свої повноваження. Фактично ми живемо в умовах державного перевороту. Завдання будь-якого українського парламенту — повернення країни в правове поле і позачергові президентські вибори.
Із Партії регіонів може вирости опозиція Януковичу?
— У цих людей нема чіткої політичної мотивації, переконань. Вони просто захищають свої матеріальні інтереси — передусім від нас із вами. Якщо їхні інтереси не збігатимуться з інтересами Януковича, хтось може відійти. Але перетікання цих осіб в "опозицію" законсервує давні проблеми економіки та суспільства.
"Низи" найбільше переймаються соціальними проблемами, а "верхи" підкидають їм теми мови, церкви, УПА. Чому?
— Не всі можуть розуміти, що реально відбувається в країні, тому занадто серйозно сприймають ідеологічні питання. Можна мати тисячу законів на захист української мови, але в умовах деградації її носіїв мова приречена розділити їхню долю.
У кількох країнах Західної Європи відбуваються масові протести. Однак ми не очікуємо там революцій. А у нас усі міркують, чи дотягне Янукович до кінця.
— Уряди і влада на Заході тримаються на довірі громадян. Нема довіри — вибори перетасовують еліту. Подивіться на Грецію. Там вибори що три місяці. Системна криза, але триває пошук виходу. Є довіра між політичним класом та народом.
От Віктор Янукович виграв вибори, але не мав більшості в парламенті. Що за таких умов робить новий президент Сербії? Починає переговори з іншими політичними силами, і створюють урядову коаліцію. Тож люди бачать, у який спосіб формується влада. Що в нас? Купили певну кількість народних депутатів і сформували уряд, який подобається Вікторові Януковичу. Як він може розраховувати на довіру народу? Якщо владі не довіряють, вона одразу стає силовою. Якби все було легітимно, Янукович був би президентом, а Тимошенко чи Яценюк — прем'єром. Це була б справжня українська влада.
Які перспективи України на найближчі роки?
— Те, що ми змогли мати цю державу, — вже підстава для оптимізму. Так, процес побудови цивілізованого суспільства затягнувся, але нічого непоправного не трапилося. Через 20 років в нас буде нормальна держава.
Політики готові бути ідіотами
Віталій Портніков народився у Києві. Вчився на філфаку в Дніпропетровську та на журналістиці в Московському держуніверситеті. Співпрацював із газетою "Молодь України". Був редактором і ведучим програм на радіо "Свобода", колумністом "Дзеркала тижня", російської інтернет-газети grani.ru, ізраїльської газети "Вести". Вів інформаційно-аналітичні програми на телеканалах СТБ, ICTV, К-1. Торік у травні призначений головним редактором телеканалу ТВі.
— Найбільше в українських політиках мене дратує цинізм, — розказує Портніков. — У прямому ефірі сперечаються зі мною, а поза камерою кажуть, що підтримують. Ці люди вважають, що краще бути ідіотами на екрані, працювати на лоха, ніж говорити те, що думаєш. Перед програмою часто питають, на які регіони йде мовлення, і починають підкреслено говорити російською, хоча зазвичай розмовляють українською.
Портніков неодружений, дітей не має.
Коментарі
197