Один з організаторів протестів підприємців на майдані Незалежності 29-річний Олександр Данилюк запрошує на розмову до ресторану "Ситий самурай" у центрі Києва. Каже, заклад належить його близькому товаришеві. Приходить із двома чоловіками спортивної статури.
— Це мої родичі. Колеги, — відповідає на запитання про охоронців. — Мені дзвонили з погрозами різні люди. Не хочу про це говорити.
Які висновки ви зробили із підприємницького Майдану?
— Люди пробудилися. Показали, що готові працювати на перемогу.
Чому Майдан вистояв лише два тижні? Які неправильні кроки зробили?
— Які ще неправильні? Проти нас працювала державна машина та купа нефільтрованих провокаторів. Вони хотіли зробити ще одне щеплення проти бунту. Але їм це не вдалося. 22 листопада влада реально перелякалася (на Майдан з'їхалися близько 20 тис. підприємців. — "ГПУ"). Ми вичавили із ситуації, скільки могли. Перемогли навіть тим, що домоглися поправок у кодекс.
Коли вночі міліція почала зносити наметовий табір, що ви відчули?
— Мене це здивувало. Дуже нелогічно: спочатку Янукович та Азаров прийшли до нас пити чай, а потім цих людей розганяє "Беркут".
Про розгін ми знали ще ввечері. Дзвонили високопосадовцям і цікавилися, наскільки це реально? Нас запевнили, що до понеділка нічого не буде. І ми розслабилися.
Кілька хвилин крутить у руках цигарку "Парламент". Один з охоронців підводиться з крісла за сусіднім столиком і підносить Данилюку запалену запальничку.
Чому координатори акції розсварилися між собою?
— Серед них опинилися люди, які "зливали" Майдан владі. Із самого початку їх завданням було перетворити акцію на буфонаду. Для цього крутили під Верховною Радою пісні Вєрки Сердючки. Тоді до нас звернулася із пропозицією допомогти Оксана Продан (колишня голова Ради підприємців при уряді Юлії Тимошенко. — "ГПУ"). Нам тоді потрібні були 30 тисяч гривень на інформаційний ролик. Вона їх дала. Потім її група стала діяти за класичною рейдерською схемою: проголосили себе координаційною радою, хоча така вже працювала. Люди Продан сказали, що політика їм нецікава, завели на мітингу охорону та поставили комендантський намет — не пускали нас на сцену. Називаю їх "антимайданом" та "запроданцями".
Кажуть, Продан може піти у виконавчу владу.
— Є чутки, що вона працює з "регіоналом" Дмитром Швецем. Він претендує на посаду голови Держкомпідприємництва, а її обіцяли зробити його першим заступником.
Вам щось пропонували?
— Були перемовини, пропозиції з різних боків. Від грошей до посад, — більше відмовляється коментувати цю тему.
Місце у списку БЮТ на наступних парламентських виборах пропонували?
— Прямо — ні.
Ви спілкувалися з Юлією Тимошенко під час акції?
— Так. Координували дії. Вона цікавилася, що ми хочемо робити. Говорили їй, що нам треба, а вона казала: "Добре, ми це зробимо", — каже Данилюк і знову відмовляється відповідати на уточнюючі питання.
Підприємці намагалися бути аполітичними. Чим пояснити співпрацю з Тимошенко?
— Усі ініціативні групи, окрім групи Продан, цікавила політика. Не було людей, яких влаштовує уряд, Верховна Рада та президент. Усі були переконані, що їх треба знімати.
Дзвонить мобільний. Данилюк призначає зустріч на вечір у цьому самому ресторані.
Чому влада пішла на знесення наметового містечка?
— Навколо Януковича є кілька груп впливу. Одні — Льовочкін, Герман — є прихильниками формування позитивного іміджу президента й залагоджування конфлікту з підприємцями. Інша група потужніша, не буду називати їхні прізвища. Вони виступають за репресії. Не розуміють, що суспільство не має іншого способу випустити пару, як перевибори. Або ж буде перегрів і радикалізація настроїв.
За чим ви судите про радикалізацію настроїв людей?
— По спілкуванню з ними. Вони не просто обурені згортанням демократії. Вони розуміють, що це згортання має результат — їхнє зубожіння вже сьогодні. Розуміють, що влада рахується з ними тільки тому, що вони через вибори можуть на неї впливати.
Країні потрібен прецедент по відкликанню влади. Це запорука того, що більше не буде спроб її узурпації. Таких спроб, які сталися після скасування політреформи 2004 року. Фактично президент і депутати отримували одні повноваження, а взяли собі інші.
Виборці Януковича сподівалися на позитив, але розчарувалися. Вони вибачаються, що голосували за нього. Рушійна сила протестів — Південь та Схід. До 70 відсотків людей на мітингу були саме звідти. Харків — найрадикальніший. У Донецьку та Луганську збираються численні мітинги.
Які вимоги ставити людям, щоб змінити якість життя та зламати систему?
— Ця влада за рік встигла налякати всіх. Основна вимога до неї — піти. Вона не є ані демократичною, ані проукраїнською, ані пронародною. Це визискувачі. Вони орієнтуються на 20 родин, які представлені в їхньому списку. Передають владу своїм дітям. Ті вже готуються у місцевих радах до приходу у парламент. Українські урядовці — найбагатші в Європі. Тому у нас іде не тільки національна, але й соціальна, класова боротьба.
На які сили ви розраховуєте, кажучи про зміну влади?
— Суне лавина. Ми хочемо направити протест у конструктивне русло. Не ставити на майдані гільйотину, яка рубатиме голови, та палити маєтки можновладців, а провести вибори.
Можливо, зараз найрозумніше все-таки задовольнитися поступками від влади?
— Ні, люди не терпітимуть цього. 2004 року влада була значно сильнішою, ніж сьогодні.
Тоді Майдан переміг, і ви хочете добитися чогось подібного?
— Хочемо ненасильницьким методом примусити владу виконувати законні вимоги українців.
Із 1 січня Податковий кодекс вступає в дію. Ви закликаєте його не виконувати?
— Так. Коли є солідарний рух, влада не може нічого зробити. Нові внесення у податкове законодавство, як от додаткові перевірки, ми не хочемо визнавати. Будемо працювати за нормами, які діяли до ухвалення Податкового кодексу. Ми вже підготували звернення до Конституційного суду визнати його недійсним. Не треба кожен раз прибирати наслідки. Треба один раз прибрати причину.
Реформи ніколи не подобаються більшості суспільства.
— Під час кризи завжди ріжуть видатки, а в нас вирішили збільшити навантаження на середній та малий бізнес, який був єдиним джерелом робочих місць.
Але підприємці можуть не виходити на майдани, а перевести свій бізнес у тінь.
— Візьміть до уваги, що на вулицях знову з'явився рекет. Такого не було років 15. Тому ми можемо підняти людей навіть до 22 січня (на цю дату запланований черговий мітинг підприємців. — "ГПУ"). Вони готові до радикальних дій.
Що робитимете до 22 січня?
— Хочемо довести світовій спільноті, що нам не дають змоги провести референдум із відкликання президента. Ми створюємо ініціативні групи у населених пунктах, але їх не реєструють. Хоча зареєструють їх чи ні, ми все одно готуватимемо референдум. Активісти вже працюють, їздять за свої гроші. У планах назбирати понад 10 мільйонів підписів.
Дружина працює в Лондоні
Олександр Данилюк отримав диплом правника у Київському економічному університеті. Створив Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності, який допомагає бізнесменам у конфліктах із владою.
— Ми два дні блокували урядовий квартал, — згадує акції протестів перевізників, які були в лютому минулого року. — Я йшов зустрічатися з тодішнім прем'єром Тимошенко у камуфляжі та з мегафоном. Вона справила на мене хороше враження — розумна інтелігентна жінка, яка тримає слово. Разюча відмінність від Миколи Азарова. Цього не цікавить громадська думка.
На початку 2000-х Данилюк був активістом акцій "Україна без Кучми", "Повстань, Україно". Під час помаранчевої революції представляв кандидата в президенти Віктора Ющенка в Донецькій області.
— Революції — мій стиль життя. Я сам вибрав такий шлях, — каже.
Полюбляє кататися на гірських лижах та віндсерфінг. Їздить на джипі "Хюндай Туксон". Дружина Світлана працює менеджером у медіа-компанії в Лондоні.
Коментарі
88